Прочитайте ці вірші. Побудьте поруч. Зіпріться на обвалену стіну. Подихайте сирістю й порохом. Послухайте, як співають птахи на початку весни і працює ворожа техніка на дванадцяту годину. А тоді підійдіть до бійниці — й дивіться.
Як курява ковтає будинки. Як рвуться сталеві нитки снарядів. Як стираються вулиці, наче коректором. Як пострибунчик сонця падає додолу. Як вигинається трава після того, як по ній пройшла група піхотинців. Як дідусь тягне велосипед і зникає в тумані. Мусимо побачити дерева і гори, сніги і ріки, любов. І дихати, бо це сьогодні розкіш.
Покажіть собі себе. Те, скільки цукру ви кидаєте собі в чай. Як смажите картоплю. Як жмуритесь від сонця. Як високо закачуєте шкарпетки. Чи зіжмакуєте паперовий стаканчик перед тим, як кинути його до смітника. Ця бійниця широка. І вона — лише ваша. Варто тільки зазирнути.
Не бійтеся.
Про автора:
Поет Максим Кривцов пішов на війну добровольцем у 2014 році. Згодом працював у Центрі реабілітації та реадаптації учасників АТО та ООС і Veteran Hub. Після повномасштабного вторгнення росіян у 2022-му повернувся на фронт. «Далі» — позивний автора. 7 січня 2024 року стало відомо про загибель Кривцова.
Вірші з бійниці Максим «Далі» Кривцов
Автор
Максим "Далі" Кривцов
В наявності
330 грн
0 грн
Рекомендована роздрібна ціна
330 грн
1
Про книжку
Код товару
112016
Видавництво
Рік видання
Рік видання
Палітурка
Ілюстрації
Мова
Українська
Кількість сторінок
176
Формат (мм)
210
x 140
Вага
0.3
ISBN
9786178277093
Опис
Враження читачів
Читаючи ці вірші, ти поринаєш в реалії цієї війни. Починаєш задумуватися про речі, які раніше не розумів, про які навіть не думав… І ще більше усвідомлюєш, що переживають наші Герої.
Сама книга дуже якісна, її приємно тримати в руках та читати.
Окреме дякую Readeat за легкість оформлення замовлення на сайті та швидку доставку.
Сама книга дуже якісна, її приємно тримати в руках та читати.
Окреме дякую Readeat за легкість оформлення замовлення на сайті та швидку доставку.
Я придбала цю книгу в підтримку, маю навіть футболку, я і не підозрювала, що ці слова будуть вражами мене та підіймати такі почуття. Я читала вголос ці вірші, плакала та проживала. і так прикро, що такі автори стають відомими посметрно і я лиш можу мріяті, якими б зрозушливими могли бути рядки після війни, нашої перемоги про щось прекрасне та буденне. рядки цієї книги не залишать вас байдужими.
Збірку віршів Максима Кривцова я чекала два місяці. Його смерть на війні викликала ажіотаж: збірка зникла з полиць кожної фізичної та онлайн книгарні країни. Довелось робити перед замовлення на новий наклад.
Вітер б’є у шибки, а я намагаюся зрозуміти: як смерть на полі бою приносить славу, шану, визнання в літературі? Це, мабуть, взаємопов’язаний процес.
З віршами Кривцова мені не п’ється кава і не паляться свічки з ароматом ванілі — напої та віск надто жадібно відтягують на себе увагу.
«Далі» — його позивний. Його тексти вивертають на виворіт, відкриваючи понівечену війною душу. Щирість поета робить боляче, а його людяність змушує переглянути піраміду цінностей — від основ до вершини. Здається, якщо потерти сторінки книги, на пальцях залишиться запах пороху і сирої землі. Це римована й болюча екскурсія на передову.
Бліндажі. Окопи. Вірші.
Я читаю цю збірку два дні. Відчуваю себе піхотинцем в амуніції страху та відчаю. Вірю кожному герою, бачу образи через рядки. Але іноді мій мозок відмовляється приймати реальність: ці жахи відбуваються на нашій землі. Вірші — не вигадка, а щира історія.
Автор убитий, як і його кіт. Але для снарядів, куль та вогню недосяжною залишиться моя пам’ять. І його вірші.
Бійниця. Бліндаж. Бійці.
Вітер б’є у шибки, а я намагаюся зрозуміти: як смерть на полі бою приносить славу, шану, визнання в літературі? Це, мабуть, взаємопов’язаний процес.
З віршами Кривцова мені не п’ється кава і не паляться свічки з ароматом ванілі — напої та віск надто жадібно відтягують на себе увагу.
«Далі» — його позивний. Його тексти вивертають на виворіт, відкриваючи понівечену війною душу. Щирість поета робить боляче, а його людяність змушує переглянути піраміду цінностей — від основ до вершини. Здається, якщо потерти сторінки книги, на пальцях залишиться запах пороху і сирої землі. Це римована й болюча екскурсія на передову.
Бліндажі. Окопи. Вірші.
Я читаю цю збірку два дні. Відчуваю себе піхотинцем в амуніції страху та відчаю. Вірю кожному герою, бачу образи через рядки. Але іноді мій мозок відмовляється приймати реальність: ці жахи відбуваються на нашій землі. Вірші — не вигадка, а щира історія.
Автор убитий, як і його кіт. Але для снарядів, куль та вогню недосяжною залишиться моя пам’ять. І його вірші.
Бійниця. Бліндаж. Бійці.