Loading...

Пацики

RDT оцінка
8.5
2
Ваша оцінка
відгуків
1
Немає в наявності
Про книжку
Код товару
103939
Рік видання
Рік видання
Палітурка
Папір
Мова
Українська
Кількість сторінок
312
Формат (мм)
200 x 130
Вага
0.352
ISBN
9786177585434
Опис

Вперше опублікований 2005 року, роман «Пацики» одразу здобув культовий статус відвертого літературного свідчення про буремний кінець епохи вісімдесятих і початок дев’яностих на руїнах помираючого «совка». Тут є все, що сором’язливо замовчували тогочасні ЗМІ і що ніколи не звучало на педрадах шкіл, ПТУ чи технікумів: епічні битви «район на район», перші кримінальні досвіди, хлопці й дівчата, які, заледве ступивши на поріг своєї юності, змушені вчитися виживати у цьому жорстокому, майже неконтрольованому хаосі стрімких соціальних і культурних змін, що пророкували близький крах старої системи.

Після першої публікації роману Анатолія Дністрового охрестили «українським Берджесом» — за епічністю, відвертістю, жорстоким реалізмом і правдою життя роман не поступається, а то й перевершує знаменитий «Механічний апельсин». Але водночас проза Дністрового нам набагато ближча, оскільки написана для нас і про нас свідком тієї непростої, але по-своєму романтичної епохи, яку багато хто з нас запам’ятав на все життя.

Враження читачів
RDT оцінка
8.5
2
Ваша оцінка
відгуків
1
10
16.11.2024
Толя, це торба. Це просто торба...

Після цієї книги я вписала Анатолія Дністрового в свій особистий список найулюбленіших українських письменників.

Але спочатку підкажу, кому НЕ треба читати цю книгу:
- тим, хто ненавидить тему 80-90х в літературі (хоча я теж думала, що ненавиджу, але уже змінила думку)
- тим, хто не готовий до блатного жаргону та бруного реалізму
- тим, хто не терпить сексизм, мізогінію та нетолерантність (тут без цього ніяк, адже наші пацики живуть в тернополі 80-90х).

Я людина проста, тому я читала із задоволенням. Не погоджувалася та злилася, але розуміла ставлення головного героя до тих чи інших питань, яке йому диктує його оточення та епоха.

Мені сподобалося, що тут немає ніяких емоційних маніпуляцій, які розводять тебе на "поплакати" (ну, знаєте, коли вбивають улюбленого героя) і тут абсолютно точно немає романтизації бандитизму і життя в сірості того часу.

Раджу книгу прихильникам жанру брудний реалізм!