Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях
Дуже несподівано ця книга вривається в топ сучасної української літератури. Місце дії - Тернопіль, кінець 80-х. Совок дихає на ладан, але ще смердить. Головному герою, Толяну, десь п’ятнадцять. Він ...читати далі →
Це про друзів, про помилки, про наслідки, без моралізаторства чи прикрас. Лише легка, гірка усмішка, коли згадуєш власні «криваві, п’яні й навіжені» моменти. Але мушу зізнатися: не моя "ТЕМА". Мої 90-...читати далі →
Ще з часу своєї появи роман «Пацики» одразу здобув культовий статус відвертого літературного свідчення про буремний кінець епохи вісімдесятих і початок дев’яностих на руїнах помираючого «совка». Тут є все, що сором’язливо замовчували тогочасні медіа і що ніколи не звучало на педрадах шкіл, ПТУ чи технікумів: епічні битви «район на район», перші кримінальні досвіди, хлопці й дівчата, які, заледве ступивши на поріг своєї юності, змушені вчитися виживати у цьому жорстокому, майже неконтрольованому хаосі стрімких соціальних і культурних змін, що пророкували близький крах старої системи.
Після першої публікації роману Анатолія Дністрового одразу охрестили «українським Берджесом» – за епічністю, відвертістю, жорстоким реалізмом і правдою життя роман не поступається, а то й перевершує знаменитий «Механічний апельсин», але водночас проза Дністрового є нам набагато ближчою, оскільки написана для нас і про нас свідком тієї непростої, але по-своєму романтичної епохи, яку багато хто з нас запам’ятав на все життя.
Анатолій Дністровий – письменник, художник, член українського ПЕН-клубу.
Котолог
