Автор понад двадцяти книжок поезії, прози, есеїстики, зокрема: романів «Місто уповільненої дії» (2003, 2022), «Пацики» (2005, 2011, 2020; фіналіст Книга року ВВС-2005, входить у ТОП-20 кращих романів доби Незалежності за версією сайту «Інсайдер» і в ТОП-100 романів української літератури за версією Українського ПЕН), «Тибет на восьмому поверсі» (2005, 2013), «Дрозофіла над томом Канта» (2010, фіналіст Книга року ВВС-2010, кращий роман року за опитуванням читачів порталу «Буквоїд»), «Сніданок на снігу» (2014), «Б-52» (2019, чеський переклад 2021); поетичних збірок: «На смерть Кліо» (1999), «Жовтна імла» (2001), «Покинуті міста» (2004), «Хроніка друкарської машинки» (2009), «Черепаха Чарльза Дарвіна» (2015), «Чорна п’ятниця» (2022); книг есеїстики: «Автономія Орфея: варіації на тему поетичної творчості та навколо неї» (2008), «Злами й консенсус» (2008), «Письмо з околиці» (2010), «Глобус Карла Маркса: есеї з соціальної та політичної критики» (2015), «Розмови з інтелектуалами» (2023).
Поетичні, есеїстичні, прозові твори Анатолія Дністрового перекладалися на вірменську, польську, словацьку, англійську, французьку, білоруську, російську, сербську, грузинську, чеську, італійську мови й відзначені кількома літературними преміями.
Останні роки української аналогової епохи в пострадянському містечку Ніжині на Чернігівщині. Автор дотепно й детально змальовує провінційну атмосферу ранніх 90-х. Будні студентського гуртожитку і навчання, соціальний колапс, інфляція і тотальне безгрошів’я, ексгібіціоністи біля корпусів університету, провінційний криміналітет та інтелігенція – усе це може бути непоганим тлом для духовно-порнографічних практик головних персонажів роману, які живуть одним днем і не уявляють, що буде завтра.
З часів першої публікації 2005 року ця книжка, як і попередні романи Анатолія Дністрового – «Місто уповільненої дії» і «Пацики» – вже здобула як палких прихильників, так і затятих критиків, але нікого не залишила байдужим.
Роман «Тибет на восьмому поверсі» є тематичним продовженням «Міста уповільненої дії» та «Пациків» і завершальним у цій символічній сазі-трилогії про історичний злам 80–90-х українського суспільства.
