Танцюй, моє серце

Еві не вірить у вічне кохання. Вся справа в тому, що тато зрадив маму і пішов до іншої жінки. А ще у дівчини раптово почалися видіння - коли вона бачить пару, що цілується, одразу перед очима пливуть картинки їхнього майбутнього. І переважно пари розходяться. То чи існує це справжнє кохання аж до смерти? Еві намагається збагнути. За дивним збігом обставин вона опиняється в студії бального танцю, де знайомиться з Ксав'є, між ними проскакує іскра. То чи змінить Еві свою думку?

Очікувала легкого підліткового роману, натомість отримала дещо глибше. Фінал - взагалі розбив моє серце. Авторці вдалося мене здивувати.

🔹"Протилежність любові - це не ненависть. Це смерть".

Авторці вдалося мене обманути, і це було дуже боляче.

Отже, від самого початку я очікувала якоїсь підстави. Напевно, уже читала про те, що ця книга дуже сумна і може розбити серце. Тож я читаю, міркую і готую себе до того, що трапиться щось погане. Але нічого не відбувається, навпаки усе дуже романтично, підлітково і навіть магічно, бо книга має фентезійну складову. Зрештою я таки дізналась дещо трагічне і вирішила, що на цьому все. Та з'ясувалось, що тоді драма навіть не розпочалася.

На перший погляд ця книга про танці, музику, дружбу, мрії і закоханість. Але насправді вона про те, чи варта любов того болю, якого вона завдає? Якби ми знали наперед, як погано можуть скінчитися наші стосунки, чи наважилися б на них?

Знаєте, напевно, книга мусить дарувати віру в краще. Надію на те, що можливо пережити все. І колись я би зрозуміла цей посил. Але враховуючи сьогоднішні реалії, позитивних думок у мене виникло дуже мало... Як же важко зараз дружинам військових, дружинам полонених, вдовам. Чи думають і вони також, що їх любов варта того болю, що поселився в їх серці?

Так хочеться, щоб нарешті настав той час, коли сльози викликає щастя, а люди розлучаються лише через несумісність характерів.

Після прочитання одразу починались рядки:
Любов варта всього –
варта болю твого,
варта твоїх розлук,
варта відрази й мук,
псячого злого виття,
шаленства та милосердь.
Варта навіть життя.
Не кажучи вже про смерть.

Вірите у кохання на все життя?

Я дуже хотіла, щоб мені книга сподобалася.
У неї така гарна обкладинка, і я б хотіла, щоб і наповнення в неї було теж прекрасне.
Але вийшло не зовсім так.

Головна героїня, Еві, завжди любила любовні романи. Вона була експертом в усіх можливих сюжетах.
Але її батько зрадив мамі, батьки розлучилися, і тепер дівчина не вірить в кохання.
Вона вирішує віднести усі свої любовні романи до скриньки з буккросингу, де на неї чекала зустріч з дивною пані.
Яка взамін її книг дала дівчині брошуру з танців та дивне уміння - тепер Еві, коли побачить як цілується закохана пара, буде бачити весь їхній любовний шлях - від знайомства до розставання.

Наче до цього дівчині важко не було, так тепер тягар тисячі розставань висить над нею, як грозова хмара.

Брошура приводить Еві до аматорської студії з танців, і дівчина і оком не встигнула змигнути, як вона вже бере участь в конкурсі танців разом з неперевершеним онуком власників студії.
І саме ця зустріч міняє все.

Перша частина книги була така депресивна, що мені не хотілося її дочитувати.
Але, коли Екс увійшов у сюжет, а це дуже позитивний персонаж, не зважаючи на те, через яку трагедію він проходить, книга стала цікавішою, легшою.
Але, потім авторка вирішила ввести ось той самий шокуючий елемент, і цим для мене поховала книгу.
Бо, як на мене, це було занадто.
Це такий необовʼязковий і чітерський спосіб викликати у читача сльозу, що я не можу пробачити авторці цього.

Ну і ще той момент, що треба кожного персонажа зпарувати. Це так все штучно виглядає.
Якось у мене неприємно-тяжкувато на душі від цієї книги.
Усі зірки за Екса.