Нові відгуки

Думала що це звичайний роман, але в ньому є елементи магії, що я зовсім не очікувала.Персонажі прописані так, що можна подумати що їм років по 25, а не по 18. В деяких моментах головна героїня бісила, адже замість того щоб насолоджуватись обмеженим часом з Ексом вона сиділа вдома і сумувала що цей час обмежений. Чи можна вважати кінцівку хепіендом я не знаю.З одного боку Еві все-таки залишилась з Ексом, але з іншого він через декілька місяців помре.

«Виявляється, що нещасливий кінець для однієї людини може означати щасливий початок для іншого. Власне, ми всі просто головні герої своїх персональних історій.» Доволі зворушлива історія кохання. Трохи чудернацька, трохи банальна, але така жива. Цю книгу досить часто показували у відео у ТТ, говорячи про те, що вона схожа на сюжет історії «В ритме страсти» гри «Клуб Романтики», єдине спільне — це танці і конкурс. Тому я трохи засмутилась тим, що почала читати роман для аудиторї 15-16 років. Та все ж книга не залишила мене байдужою. «Танцюй моє серце» — це про цінність моменту. Про те, що кінець кохання не означає, що воно було не справжнє. Про те, що кожен кінець це новий початок. Тут є танці, багато танців. Саме вони поєднали наших героїв та доповнили історію. Мене трохи засмутив відкритий фінал, тому залишилось декілька питань по сюжету. А так дуже гарний легкий роман.

Я дуже хотіла, щоб мені книга сподобалася. У неї така гарна обкладинка, і я б хотіла, щоб і наповнення в неї було теж прекрасне. Але вийшло не зовсім так. Головна героїня, Еві, завжди любила любовні романи. Вона була експертом в усіх можливих сюжетах. Але її батько зрадив мамі, батьки розлучилися, і тепер дівчина не вірить в кохання. Вона вирішує віднести усі свої любовні романи до скриньки з буккросингу, де на неї чекала зустріч з дивною пані. Яка взамін її книг дала дівчині брошуру з танців та дивне уміння - тепер Еві, коли побачить як цілується закохана пара, буде бачити весь їхній любовний шлях - від знайомства до розставання. Наче до цього дівчині важко не було, так тепер тягар тисячі розставань висить над нею, як грозова хмара. Брошура приводить Еві до аматорської студії з танців, і дівчина і оком не встигнула змигнути, як вона вже бере участь в конкурсі танців разом з неперевершеним онуком власників студії. І саме ця зустріч міняє все. Перша частина книги була така депресивна, що мені не хотілося її дочитувати. Але, коли Екс увійшов у сюжет, а це дуже позитивний персонаж, не зважаючи на те, через яку трагедію він проходить, книга стала цікавішою, легшою. Але, потім авторка вирішила ввести ось той самий шокуючий елемент, і цим для мене поховала книгу. Бо, як на мене, це було занадто. Це такий необовʼязковий і чітерський спосіб викликати у читача сльозу, що я не можу пробачити авторці цього. Ну і ще той момент, що треба кожного персонажа зпарувати. Це так все штучно виглядає. Якось у мене неприємно-тяжкувато на душі від цієї книги. Усі зірки за Екса.

Я обожнюю танці, тому коли побачила цю книгу захотілось автоматом її купити, тому що на цю тематику я книг не бачила. Батьки Еві розлучились, тато зрадив мамі і світ дівчинки повністю змінився. Вона розчарувалася у коханні і віддає свої романтичні книги до безкоштовної бібліотеки, але стара пані наголошує, щоб вона взяла собі брошуру танців. І тут вступає в дію магічний реалізм і вона починає бачити стосунки пар, які цілуються. І хоч наскільки б пари не були закохані один в одного, але кожна історія закінчується розставанням, тому Еві ще важче стає вірити в справжнє кохання. Поява Екса усе змінює і хоч їй страшно, але справжні почуття накривають її з головою, але життя жорстоке і усе гарне, не може тривати вічно. Мені книга дійсно сподобалась. Історія не з тих де усе передбачувано і одноманітно. Тут класні живі діалоги, справжні дружні, родинні та любовні почуття, магічні здібності, а головне запаморочиливі танці, яких навчаються головні герої, щоб перемогти у конкурсі. Тут достатній акцент на батьківських відносинах. Про те як важко довіряти дорослому, який тебе зрадив та як продовжувати жити далі, коли твій світ перевертається догори дригом. Розлучення у наш час це норма і воно відбувається доволі часто, але від цього не легше коли це саме в твоїй родині. Любовна історія Еві звичайно розбиває серденько. Зазвичай не такої розв'язки ти очікуєш, але це дійсно повчально і в котрий раз нагадує нам, що не має різниці як усе закінчиться. Головне жити тут і зараз і брати від життя та кохання усе по максимум.

Дуже зворушлива і ніжна історія про кохання, яке дає другий шанс. Мені сподобалося, як авторка показує, що інколи треба ризикувати й слідувати за своїми мріями, навіть якщо це непросто. Герої справжні та щирі, а їхні емоції легко розділити.

Авторці вдалося мене обманути, і це було дуже боляче. Отже, від самого початку я очікувала якоїсь підстави. Напевно, уже читала про те, що ця книга дуже сумна і може розбити серце. Тож я читаю, міркую і готую себе до того, що трапиться щось погане. Але нічого не відбувається, навпаки усе дуже романтично, підлітково і навіть магічно, бо книга має фентезійну складову. Зрештою я таки дізналась дещо трагічне і вирішила, що на цьому все. Та з'ясувалось, що тоді драма навіть не розпочалася. На перший погляд ця книга про танці, музику, дружбу, мрії і закоханість. Але насправді вона про те, чи варта любов того болю, якого вона завдає? Якби ми знали наперед, як погано можуть скінчитися наші стосунки, чи наважилися б на них? Знаєте, напевно, книга мусить дарувати віру в краще. Надію на те, що можливо пережити все. І колись я би зрозуміла цей посил. Але враховуючи сьогоднішні реалії, позитивних думок у мене виникло дуже мало... Як же важко зараз дружинам військових, дружинам полонених, вдовам. Чи думають і вони також, що їх любов варта того болю, що поселився в їх серці? Так хочеться, щоб нарешті настав той час, коли сльози викликає щастя, а люди розлучаються лише через несумісність характерів. Після прочитання одразу починались рядки: Любов варта всього – варта болю твого, варта твоїх розлук, варта відрази й мук, псячого злого виття, шаленства та милосердь. Варта навіть життя. Не кажучи вже про смерть. Вірите у кохання на все життя?

Підліткова книга з дуже красивою обкладинкою виявилася історією від якої я плакала. Головна героїня - підліток, випускниця школи переживає величезне розчарування у коханні. І це розчарування не так через власні стосунки, як через розлучення батьків. Дивні (або швидше магічні) обставини приводять її до школи танцю, де вона зустріне своє кохання. З таким романтичним початком кінець, на жаль, не такий вже й позитивний. Як для мене, звісно. Книга мене зачепила дуже. Це вже точно не просто про кохання-зітхання. Тут багато про любов до батьків, до дітей, до друзів, про вміння прощати, слухати, приймати бажання і вчинки інших людей. А ще про вміння кохати попри все та про вміння насолоджуватися кожним днем. В кінці було відчуття, що я подивилась таку душевну мелодраму, яку буду довго пам'ятати і передивлятимусь/перечитуватиму коли захочеться добряче поплакати😉

Еві не вірить у вічне кохання. Вся справа в тому, що тато зрадив маму і пішов до іншої жінки. А ще у дівчини раптово почалися видіння - коли вона бачить пару, що цілується, одразу перед очима пливуть картинки їхнього майбутнього. І переважно пари розходяться. То чи існує це справжнє кохання аж до смерти? Еві намагається збагнути. За дивним збігом обставин вона опиняється в студії бального танцю, де знайомиться з Ксав'є, між ними проскакує іскра. То чи змінить Еві свою думку? Очікувала легкого підліткового роману, натомість отримала дещо глибше. Фінал - взагалі розбив моє серце. Авторці вдалося мене здивувати. 🔹"Протилежність любові - це не ненависть. Це смерть".