Ірина
Котик
06.11.2024
Нова оцінка:
02.05.2024
Новий відгук
Продовження популярної, завдяки буктоку, книги "Покинь якщо кохаєш". Продовження написане за проханнями читачів. В деяких моментах ми стоїмо на місці наче авторка просто затягує книгу. Від деяких моментів, вирішальних, важко відірватись. Якщо порівнювати першу і другу частину то ця частина слабша. Рими Тео то окрема любов, ахах.
Новий відгук
Роман пов’язаний з минулим, але тут минуле йде як спогад, а не паралельно переплітається, як зазвичай у Джіо.
Це вже другий роман авторки про війну. Та якщо "Усі квіти Парижу" героїня була в окупації в Парижі, то тут героїня медсестра на острові Бора-Бора.
У творі помітила одну нелогічність, що стосується часу. Роман мені сподобався, скла в ньому багатенько, як і ніжності.
Це вже другий роман авторки про війну. Та якщо "Усі квіти Парижу" героїня була в окупації в Парижі, то тут героїня медсестра на острові Бора-Бора.
У творі помітила одну нелогічність, що стосується часу. Роман мені сподобався, скла в ньому багатенько, як і ніжності.
Новий відгук
Неймовірний трилер, що швидко читається і захоплює з перших сторінок. Давненько в мене не було книги від якої важко відірватись. Були думки (стосовно героя), що це вовк в овечій шкурі і коли це виявилось так, я всеодно здивувалась. Книга вчергове мені довела, що трилери - мій улюблений жанр. Знаю, що є друга частина і як тільки в мене з’явиться можливість обов’язково її прочитаю.
Новий відгук
І знову Сара Джіо повертає нас у Сіетл.
З всіх романів авторки цей менш цікавий. Я не кажу, що це дуже нудна книга, але відчуваю, що мине тиждень і я підзабуду сюжет.
Думаю, це пов’язано з тим, з якою плавністю відбуваються події. А момент з ім’ям дитини, майже в кінці книги, був неймовірно передбачуваним. Хоча додам що кінцівка дуже мила.
З всіх романів авторки цей менш цікавий. Я не кажу, що це дуже нудна книга, але відчуваю, що мине тиждень і я підзабуду сюжет.
Думаю, це пов’язано з тим, з якою плавністю відбуваються події. А момент з ім’ям дитини, майже в кінці книги, був неймовірно передбачуваним. Хоча додам що кінцівка дуже мила.
Новий відгук
Стиль написання трилеру доволі цікавий. Чим далі я читала, тим більше версій, хто вбивця, у мене з’являлось. До речі, хто вбивця я так і не здогадалась, що є плюсом для книги. Після середині книги до головного героя поступово наростає почуття огиди. Вже під кінець книги ми розуміємо, наскільки Аманда була травмована життям.
Полиць поки немає