Я думаю, що всі вже знають чи здогадалися в чому сенс книги: холостячка обирає собі пару серед двадцяти хлопців. Хто фанатів від однойменного шоу той точно розуміє про що йдеться😉 Але авторка цієї книги робить акцент на тому, що головна героїня пишнотіла. Вона любить себе і фанатіє від моди, веде блогерську сторінку, має своїх фанатів і хейтерів. Але, як виявиться їй важко до кінця повірити, що хтось може її любити... по справжньому...

Головна героїня цієї книги мала мушлю у вигляді модних речей, сторінки в інсті та перевірених друзів. Вона завжди могла сама обрати образ чи написати і відредагувати пост. Але шоу має свої правила. І вона розуміє, що не може все контролювати і що її будуть бачити такою, як вона є. І це її лякає.

Я вчу свого сина, що кожна людина прекрасна по своєму. Що нікому не можна говорити образливі речі і особливо про зовнішність. Якщо комусь подобаються червоний колір це не означає, що він має подобатися всім☝️ Я сподіваюсь, що моя дитина не стане одним з тих хлопців, як в цій книзі, які вважають, що лише "тендітна" дівчина має право на щастя, кохання, дружбу, визнання і розуміння її світом.

Авторка описала абсолютно різних людей і їх відношення до зовнішності інших. В житті все так і є. Якщо один, два і навіть три рази тобі зустрівся покидьок, то це не означає, що всі інші теж такі. І це прекрасно. Є можливість зрозуміти хто є хто😉

Книга чудова. Тема актуальна. Фінал прекрасний. Тому рекомендую😁

Від моменту коли я вперше побачила цю книгу і до того часу поки я її прочитала я була в захваті😉

По-перше, я відразу ж закохалась в обкладинку💜 Далі мене заінтригувала назва книги. Ну і потім я прочитала анотацію і зрозуміла, що це моя книга😉

Дуже гарне поєднання детективу з трилером. Відбувається ряд убивств жінок. Жінок відомих, владних. Вбивцю починають називати "Ромео", бо в кожної жертви він забирає серце... І віддає його своїй наступній обраниці... Його психологічний портрет береться описувати одна відома психологиня і сама ж стає його жертвою. Немає зачіпок, відсутні будь-які речові докази. Лише сестра психологині починає отримувати листи від Ромео...

Ця книга стала для мене певним експериментом. Я майже відразу здогадалась хто вбивця🤣 і прочитала останні кілька сторінок😉 І після цього читала вже точно знаючи що робить вбивця і як себе поводить, як бреше і викручується. Це було дуже цікаво. Мене захопило читання повністю. Це як дивитися фільм, який давно бачив, сюжет не пам'ятаєш, але знаєш хто винен😉

Авторка дуже гарно прописує людські почуття, показує страждання моральні та психологічні. А ще розповідає про почуття провини та те як від нього можуть страждати люди. Також присутня тема неправильних стосунків батька з дочкою( абсолютно жахливий для мене момент).

Книга 🔥🔥🔥 Дуже радію, що вона мені трапилась😉

Це моя перша книга Гувер. Читала про неї багато позитивних відгуків і все налаштовувалась на її читання. І це було справді дуже потужно.

Сама історія головної героїні дуже сумна. Починаючи з дитинства і до описаних подій в неї було лише декілька людей, яких вона могла вважати своїми, близькими. Коли з нею трапилася біда їй навіть нікому було подзвонити, не було в кого попросити допомоги. Єдина людина, яка обіцяла їй щасливе майбутнє зникла з її життя...

Почуття, які так швидко виникли між молодими людьми та довіра один до одного, розуміння почуттів - це, як на мене, ніщо інше як доля. І хоча їх також поєднав біль втрати вони все ж змогли навчитися прощати один одного та самих себе.

Дуже емоційна книга з відвертими сценами кохання та з душевними сповідями. Останні розділи просто рвуть на частини. І я зрозуміла чому всі писали, що не могли стриматися від сліз. Я теж не змогла.

Вважаю, що моє знайомство з авторкою відбулося вдало. Тому читатиму й інші її книги

Два юних серця, один танцювальний вечір і кохання з першого погляду. Такі тендітні, теплі, ніжні перші почуття. Але навколо йде війна і юнака забирають до війська, а дівчина понад усе на світі прагне дочекатися його повернення. І всю цю історію розповідає богиня кохання своєму чоловікові та своєму коханцеві.

Боляче було читати цю книгу... Особливо зараз. Знову хочеться запитати чого прагнуть ті, хто це все починає? Скільки їм потрібно землі, влади, грошей для щастя? Чи вони зупиняться на досягнутому? Чи вони взагалі хоч колись зупиняться??? Скільки життів... Скільки доль знищено...

Ще одна важка тема в цій книзі стосується расової дискримінації. Ніколи не зможу зрозуміти, що твориться в людей в голові, коли вони відмовляються сидіти в одному кафе з темношкірим, чи водити дітей до однієї школи, чи навчатися з ними в університеті. Я дуже хочу вірити, що майбутні покоління не знатимуть що це таке.

Отже. Книга зачепила в мені багато емоцій. Хотілось плакати, хотілось кричати, хотілось боротися. Єдине, що взагалі мені не сподобалося - це боги. Чи було б без них тут гірше? Дуже сумніваюся. А решта книги - 🔥🔥🔥

Неймовірно тепла та затишна книга🤗

Головна героїня закохує в себе своєю простотою, мрійливістю та любов'ю до свого захоплення. Вона постійно пече капкейки і просто роздає їх всім довкола просто тому, що їй подобається випікати, а дівати все приготоване просто вже немає куди🤣

Сподобалося, що в книзі багато простих людей, які мають звичайні професії та проживають непрості життя. А ще тут є лише декілька дівчат з "ідеальними" фігурами, а всі інші мають звичайну тілобудову, люблять їсти солодке, насолоджуються своєю природною красою.

Стосунки головної героїні зі своїм шефом мені відразу не сподобалися. Та й кому таке може сподобатися? А ще бісило, що постійно робився акцент на віці головної героїні - 31 рік. Так, неначе після життя вже закінчується, діти не народжуються, кохання не приходить🤦Вона прям дуже панікувала, що якщо не цей хлопець, то вже ніхто їй не зустрінеться🤷

Але, загалом, книга чудова.