Розмальована вуаль

Як мені втулити в ці нещасні 2000 символів все, що я думаю про цю книгу і цього автора? Я писала і редагувала, редагувала і переписувала, але врешті скажу вам просто: Сомерсет Моем - справжній художник людських емоцій, але працює він не пензлем, а словом. Його стиль - простий, повітряний, живий, до героїв звикаєш і відчуваєш до них непідробні відчуття.

Перед нами Кітті - продукт своєї епохи. Жінка, головне надбання якої від народження - це її краса, а мета - успішне заміжжя. Ми можемо її засуджувати, ненавидіти, зневажати, вона може дратувати і виводити з себе, її хочеться струхнути добряче за плечі і привести до тями. Але вона результат виховання, що сформувалось на релігії в порівнянні з тогочасними нормами. Їй плювати на почуття, в неї своє на умі. Але життя завжди внесе свої правки.
В цій книзі ключовий момент - еволюція особистості. Коли людина починає змінюватися під тиском обставин, відкривати нові грані життя, змінювати життєві пріоритети. Без зайвого пафосу, філософствувань в стилі Достоєвського Моем малює динамічну картину життя, нанизує на сюжетну канву події і людей, котрі впливають на жінку, трансформують її свідомість.

От ви знаєте людину, здавалося б, тривалий час. І вам здається, що це - втілення занудства і передбачуваності. Але в різних життєвих обставинах ми всі по-різному розкриваємось. Сором'язливий юнак в роботі може бути чуйним лікарем, легковажна на перший погляд дівчина - уважною вчителькою чи талановитою письменницею.
Кожна книжка дає нам уроки життя. Урок цієї історії - завжди бачити за людиною дещо більше, ніж її зовнішність, а світ розуміти трішки глибше, виходити за межі власних інтересів хоч інколи.

Якщо вже встигли закохатися в цього письменника і "Розмальована вуаль" зачепила вас, рекомендую вам його романи "Театр", "Луна и грош", "Бремя страстей человеческих" (назви російською). І ці історії вразять вас не менше.

🌟Таке прекрасне перше знайомство з автором. Радію, що придбала одразу дві книги, тож незабаром зможу повернутися до Моема. 

🌟Все ж таки часом душа просить класики та під настрій вона сприймається навіть краще ніж сучасна література. 

🌟Я вже писала, що чомусь оминула увагою автора в підлітковому віці, коли читала переважно класику з домашньої бібліотеки, підозрюю, його творів ми просто не мали. 

🌟Моем пише легко та неймовірно кінематографічно, попри екзотичний сетінг (події відбуваються в Китаї) уявити описані автором локації та пейзажі напрочуд легко, а доволі скромний обʼєм книжки дозволяє втримати увагу навіть якщо у вас кліпове мислення. 

🌟Це історія про молоду жінку Кітті Фейн, з самого дитинства вона знала що має вдало вийти заміж. Її мати не жаліла часу та грошей, щоб якнайвигідніше «продати» доньку, а на молодшу та не таку конвенційно привабливу Доріс не звертала особливої уваги. 

🌟Та от, Кітті вже 25, а того самого непристойно багатого та родовитого чоловіка на горизонті не видно. 
Несподівано, 18-річна Доріс заручається з баронетом, а Кітті, аби молодша сестра не вийшла заміж першою, дає згоду на шлюб з лікарем-бактеріологом до якого зовсім байдужа. 

🌟Весілля зіграли за два тижні, адже Волтер мав їхати в Китай, проводити наукові дослідження. На чужині Кітті нудьгує та зустріч із Чарлі Таунсендом швидко розвіює її смуток. 
Волтер стає свідком адюльтеру і дає Кітті вибір без вибору. 
Далі по законам жанру головна героїня має усвідомити свою помилку та розкаятись у скоєному. Про це вже читайте самі.

🌟Трошки спойлерна цитата, але дуже хочу поділитись:

"Нечесно засуджувати мене за те, що я була дурненька, легковажна і вульгарна. Мене такою виховали. Усі дівчата, яких я знала, були такі... Це все одно що дорікати людині, якій ведмідь на вухо наступив, що вона нудьгує на симфонічному концерті. Хіба справедливо засуджувати мене за те, що ти приписав мені чесноти, яких у мене катма? Я ніколи не намагалася ввести тебе в оману, прикидаючись іншою. Просто була гарненькою і веселою. Адже ти не запитуєш на ярмарку, чи є в них у продажу перли і соболині шуби, ти запитуєш про оловʼяні дудки і повітряні кульки."

Вдруге прочитала роман з якого почалося моє знайомство з Сомерсетом Моемом. І вдруге переконалася, що цей автор простими словами може написати глибину людської душі.

Роман знайомить нас з Кітті Фейн - не надто кмітливою дівчиною, головне досягнення якої це те, що вона гарненька і змогла вийти заміж. Таким переконанням Кітті завдячує матері, але одруження і переїзд до Китаю цілковито змінюють життя дівчини.

Цей роман не тільки про дорослішання, але й своєрідний зріз тодішніх життєвих цінностей. Чи можна зараз засуджувати Кітті за її світогляд якщо він був панівним? Напевне ні, але можна пишатися нею за те, що вона зрозуміла свої помилки і намагається їх виправити.

Не можу сказати, що мені сподобався хтось з героїв, та й в цілому майже всі вони зображені "широкими мазками" де одразу зрозуміло хто є хто, але спостерігати за шляхом і трансформацією головної героїні, мені було цікаво. С. Моем вміє писати персонажів так, що ти наче проживаєш їх життя і це те, за що я щиро захоплююсь його книгами ❤️.

"На моє переконання єдина річ, яка дає нам змогу дивитися на цей світ без огиди, - краса, яку люди іноді створюють з хаосу."

Раджу для знайомства✨