Ця книга місцями відчувалась так особисто, що змусила мене писати на сторінках (що для мене абсолютно не припустимо!). Діалоги і думки інколи наче звертались до мене, а інколи відверто з мене сміялись...читати далі →
"Театр" Вільяма Сомерсета Моема — блискуча гра в істину Вільям Сомерсет Моем — справжній майстер психологічного портрета, а його роман "Театр" є яскравим підтвердженням цієї репутації. Це не просто і...читати далі →
Почну з того, що найбільше мені сподобався образ Джулії Лемберт та образ її сина, Роджера. Особливо на увагу заслуговує їхній діалог наприкінці книги. Я із захопленням перечитувала його кілька разів і...читати далі →
9/10, девʼять тільки, тому що старомодно, а так письменник великий молодець.
Джулія Ламберт — найліпша актриса Англії. Їй сорок шість років; вона вродлива, багата, знаменита; зайнята улюбленою справою у власному театрі; її шлюб вважають ідеальним; у неї дорослий син... І так триває до зустрічі з Томасом Феннелом — молодим бухгалтером, якого найняв Майкл, чоловік Джулії, щоб навести лад у рахункових книгах театру. На подяку за те, що Том дав раду з бухгалтерією, Майкл представляє його своїй знаменитій дружині.
Бідолашний хлопчина неймовірно бентежиться, червоніє, блідне, і Джулії це приємно — адже вона живе захопленням публіки. Щоб остаточно ощасливити юнака, актриса дарує йому свою фотографію. Перебираючи старі знімки, Джулія згадує своє життя. Роман між молодим шанувальником і знаною актрисою — звичайний сюжет. А втім, які наслідки цього роману? Кому ж Джулія подарує своє серце, і чи почуття стане для неї новою реальністю буття? Зважмо, що актори та їхні ролі — суть символи того безладного, безцільного театру дій, що зветься життям. А єдиною реальністю для них є лише гра...
НацкешбекНацкешбекНацкешбек
Котолог
