Додому

10 із 10 за неймовірну атмосферу книги «Додому» і майстерно заплутаний сюжет. Історія розгортається повільно, деталізовано з чудовими описами Аделаїди Гілз, Тамбіли, старовинних вуличок і англійських маєтків 1950-60 років. Я загугла не один опис з книги, щоб максимально відчути атмосферу, Австралія з її природою і масштабами дійсно вражає.

Щодо сюжету, то спершу я думала, що «Додому» — це історія Джес, яка повернулася з Лондона до Сіднею після смерті улюбленої бабусі. Нора більше не в змозі берегти свої таємниці і онука поступово дізнається їх одна за іншою.

Але як же я помилялася… коли з кожною сторінкою відкривалися все нові і нові деталі трагедії, яка відбулася 60 років. Книга буквально вкрала мій сон, жоден сюжетний поворот не можливо було передбачити наперед. З перших сторінок я захопилася Норою, а до кінця книги вже ненавиділа її. Я в думках зробила її винуватцем трагедії сім’ї Тернер і знову помилилася… Але саме ця багатошаровість дозволяє максимально насолодитися романом і спекотною атмосферою Австралії.

Розсип трупів, пучок загадок, родинні таємниці та незаплановані вагітності — надійний рецепт книг Кейт Мортон (за те і люблю).

💎 "Додому" не стала чимось видатним (але й поганим теж не стала), та зрештою я б полюбила її більше, якби там було сторінок на 200 менше 😅

❤️ З іншого боку, це були прекрасні кілька днів, коли навколо новини неслися так, що за 20 хвилин можна було отримати три інфаркти та один інсульт, занурення у флору та фауну Австралії працювали як терапія уповільнення та самозаспокоєння. Дивись, он там люди десятиліттями щось там вошкаються, згадуючи одну-єдину пригоду на 50 років, значить, і в нас можливо таке колись буде.

🐾 Жіночка в Англії, яку виростила бабуся в Австралії, отримує повідомлення, що ця сама бабуся навернулася з горища, куди нащось полізла у свої поважні 89 рочків. Жіночка миттю їде до бабусі, адже тут в ній партнер пішов, оренда дорога, на роботі скорочення та урізання зарплат — буквально все підказує, що треба змінити середовище.

🐾 В Австралії жіночка раптом дізнається, що Та Сама Подія, Що Сталася 60 Років Тому і Сколихнула Весь Штат, має до її родини безпосередній стосунок. Поки бабуся лежить в лікарні, жіночка починає в'ялу імітацію розслідування, що ж трапилося сьогодні з бабкою (на кой ляд їй був потрібен той тріп на горище?) та тоді, про що всі досі Пам'ятають.

🐳 А потім вже й будуть ті самі трупи, загадки, родинні таємниці та незаплановані вагітності, з яких я почала оповідь.

💎 Це було, повторюся, повільно та вдумливо. А ще тут POV кількох персонажів, дві часові лінії (сьогодні та 60 років тому), щоденники та вирвані з них сторінки, касети та спогади, і дуже, дуже багато рослин.

💎 Тут можна довго сперечатися з мотивації персонажок, з їхніх рішень та "а от я б на її місці!", знаходити нестиковки та провисання, рояліки в кущах та розаріях, і саме тому ця книга — прекрасна для клубних обговорень.

⭐️ Підійте тим, хто хоче спокійного читання без карколомних пригод, хто цінить класичні детективи в стилі отця Брауна, сімейні страждательні саги та природу Австралії 👀

Так, розумію, що для трилера книга трохи товстенька.
Так, дійсно, події розвиваються дещо повільніше, ніж очікуєш від гостросюжетної прози.
Так, усі мінусові відгуки — правда.
Але, все ж таки, треба дати цьому роману шанс — і атмосфера поглине настільки, що ці 600 сторінок будуть проковтнуті за один раз.