Незгасний вогонь. Книга 2

Це була така розкішна книга✨ неймовірно гарно написана, дуже емоційна і наповнена. Така, що розбиває серце і збирає його десятки разів, але при цьому там немає "скла заради скла".

Мені сподобалося абсолютно все. Але напишу про те, що найбільше:
-людські емоції, передані дуже талановито;
-прекрасні образи: чоловіки сильні, сміливі, віддані, але при цьому в них немає клішованої маскулінності; такі ж сильні жінки, які діють, які беруть відповідальність, які реально захоплюють, але при цьому вони готові приймати підтримку та любов.
Я обов'язково перечитаю її ще, аби сповна насолодитися.

Друга частина дилогії виявилась ще цікавішою за першу. Тут значно більше динаміки, значно більше подій та значно вищий рівень напруги. Якщо в першій частині читачів ознайомили зі Східним Кадансом, його мешканцями, їхніми звичаями та історіями, то наступна частина відкриває перед нами зовсім інший бік острова — Західний Каданс. Він приховує в собі не менше таємниць, а від деяких його звичаїв холоне кров.

Мені дуже сподобалося, як авторка протиставила між собою дві частини Кадансу: Схід — квітучий, лагідний, родючий та Захід — суворий, пустий та знесилений. Було дуже цікаво не просто більше дізнатись про духів, а й почути передісторію створення їхньої ієрархії та зрозуміти, чому ж музика на острові така особлива і має таку силу.

Кожен персонаж впродовж другої частини долає певний шлях. Адера намагається змиритися зі своїм походженням та зрозуміти, ким же вона є насправді. Джек приймає найважливіше рішення у своєму житті та переосмислює роль музики для себе. Торін впускає у своє серце віру та вчиться поважати народець. А Сидра відкриває в собі лідерські здібності та ще більше реалізує цілительський потенціал.

Фінал дуже затишний, і, незважаючи на дрібку скла, залишає по собі лише приємні враження. Дуже чекаю, коли вже РМ видасть ще одну дилогію Ребекки Росс, бо книги цієї авторки займають особливе місце в моєму серці.

P.S. До речі, ледь не забула сказати, що оформлення просто неймовірне. Від книг не хочеться відводити погляд, настільки вони красиві.

Якщо після «Та, що стала сонцем» ви думали, що вже готові до продовження – спойлер: ви не готові 😵‍💫🔥. «Незгасний вогонь» бере все, що було в першій книзі – політику, зраду, амбіції, епічні битви – і підкручує на максимум. Це не просто друга частина, це справжній бойовий фінал, після якого емоції ще довго не відпустять.

Чжувей тепер не просто бореться за своє місце у світі – вона стає тією, хто цей світ змінює. Але ціна влади, як завжди, висока, і Паркер-Чан безжальна до своїх персонажів (і до наших нервів теж 😭). У цій книзі ще більше інтриг, психологічного напруження та дилем, де кожен вибір – це або сила, або смерть.

Стиль авторки – це окремий вид мистецтва. Ти ніби сидиш біля багаття й слухаєш давню легенду, яка оживає перед очима. Атмосфера? Грандіозна. Динаміка? Нереальна. Фінал? Готуйтеся до екзистенційної кризи.

Вердикт: must-read для всіх, хто любить історичне фентезі, де сила – це не подарунок, а виборена кров’ю реальність. Але майте на увазі – ця книга не для слабких духом. Буде боляче, буде епічно, і ви ще довго не зможете відійти 💀🔥.