Кейт Мортон

Книга не сподобалася. Багато читачів у відгуках писали, що перші 100-200 сторінок не цікаві. Моя цікавість прокинулася сторінці на 460 і зразу заснула. Очевидно, не моя книга просто.

«Додому» – історія, яка затягує у свою таємницю та тримає в напрузі від першої до останньої сторінки!

Дім – це не просто стіни, не просто місце, де ти виріс. Це спогади, це люди, це історії, які формують тебе, навіть якщо ти не завжди їх знаєш. Але що, якщо повернення додому відкриває не лише минуле, а й секрети, які ніколи не мали виплисти назовні?

«Додому» – це книга, яка не дає спокою. Вона веде за собою, загортає у свою атмосферу й змушує перегортати сторінки одну за одною, бо залишити її на потім просто неможливо. Тут усе ідеально збалансовано: сімейна драма, темні таємниці минулого, детективний елемент, що тримає в напрузі, та персонажі, чиї долі неможливо сприймати байдуже.

З перших сторінок ти ніби стоїш на краю прірви, дивишся вниз і розумієш – варто зробити лише один крок, і тебе вже не відірвати. Ти думаєш, що розгадав таємницю? Ні. Вона набагато складніша, ніж здається.

Авторка майстерно грає з часом: минуле і теперішнє переплітаються, ніби два паралельні світи, що поступово стикаються. Кожен розділ – це ще одна нитка, що веде до істини, але ця істина завжди вислизає, залишаючи тебе в здогадах.

Якщо вам подобаються історії, які балансують між сімейною драмою та детективною загадкою, якщо ви любите сюжети, що змушують думати – «Додому» точно варто прочитати. 📖✨

А, що для вас означає слово «додому»?! Це місце?! Час?! Чи може, щось набагато більше?!
Книга, яка не повинна залишити байдужим жодного, хто все-таки наважиться її прочитати. Історія сповнена таємниць, зрад, недовіри, непорозуміння, любові, відданості…
Книга читається легко (шрифт та інтервал просто супер), але цікавіше стає вже після 200 сторінки. Автор так уміло закрутила сюжет, що хоть деякі повороти були і зрозумілі, але потім їх ще подає так, що хочеться дочитати, щоб дізнатися чим все-таки закінчиться історія.
Читати чи не читати вибір за вами, адже кожен повинен знайти для себе значення цього, такого, простого, на перший погляд, слова «додому»…

Є книги, які просто читаєш, а є такі, які відчуваєш, і ця саме з таких. ❤️

10 із 10 за неймовірну атмосферу книги «Додому» і майстерно заплутаний сюжет. Історія розгортається повільно, деталізовано з чудовими описами Аделаїди Гілз, Тамбіли, старовинних вуличок і англійських маєтків 1950-60 років. Я загугла не один опис з книги, щоб максимально відчути атмосферу, Австралія з її природою і масштабами дійсно вражає.

Щодо сюжету, то спершу я думала, що «Додому» — це історія Джес, яка повернулася з Лондона до Сіднею після смерті улюбленої бабусі. Нора більше не в змозі берегти свої таємниці і онука поступово дізнається їх одна за іншою.

Але як же я помилялася… коли з кожною сторінкою відкривалися все нові і нові деталі трагедії, яка відбулася 60 років. Книга буквально вкрала мій сон, жоден сюжетний поворот не можливо було передбачити наперед. З перших сторінок я захопилася Норою, а до кінця книги вже ненавиділа її. Я в думках зробила її винуватцем трагедії сім’ї Тернер і знову помилилася… Але саме ця багатошаровість дозволяє максимально насолодитися романом і спекотною атмосферою Австралії.

«зʼїла» цю книжку за одну ніч, бо це просто ВАУ, кінцівка буквально заставила мої очі вилетіти
погоджуюсь з тим, що трохи затягнуто, занааадто багато описів листочків на деревах і шуму води в струмку (ці назви рослин я так і не виговорила)), але за останні 150 сторінок ти вже не відірвешся

Кейт Мортон — одна з моїх улюблених авторок. Коли виходить новий роман, я завжди маю високі очікування. І я в захваті, що ця книга виявилася такою ж чарівною та захопливою, як я сподівалася. У її письмі є щось особливе, що зачіпає мене глибше, ніж будь-що інше.

Мені сподобалося в цьому романі все. Прекрасна, багата мова. Захопливий, загадковий, багатошаровий сюжет. Стара маєтність, що приховує глибоко заховані сімейні таємниці. Зворушливі персонажі, за яких я щиро хвилювалась. Атмосфера, яку відчуваєш кожною клітинкою. Приховані щоденники та таємні двері.

Цей роман поєднує дві часові лінії, створюючи сімейну сагу, що переплітається несподіваними й незабутніми способами. Також тут використано концепцію «книга в книзі», яку я завжди люблю, і цього разу вона реалізована надзвичайно добре.

Книги Кейт Мортон не для всіх. Вони мають понад 500 сторінок, сповнені деталями й потребують неспішного читання. Це не ті книги, які можна швидко ковтати уривками. Читач має приділити час, щоб по-справжньому зрозуміти її персонажів і складно сплетені сюжетні лінії. Для мене це унікальний читацький досвід — можу чесно сказати, що проведений між сторінками її книг час є одним із моїх улюблених літературних вражень.

Ця книга зайняла своє місце на моїй полиці улюблених творів, як і всі інші її романи. Сподіваюсь побачити більше перекладів українською, тому що завдяки рідній мові ефект занурення у світи Мортон є ще більш вражаючим.

Ой ну не очікувала ж я, що чим далі читатиму (і ближче до кінця), то тим більше мої очі будуть розкриватися.
От чесно, я заздрю кому книга зайшла уже з перших 100 сторінок. Вона почала приковувати дійсно увагу з 200, а далі це просто щось..
Пішло-поїхало))
Без книги вже нікуди не йшла..
Так все заверчено... І всі питання які були в голові, всі були вирішені під кінець.
Не очікувала, як багато буде змінюватися думка про персонажів.
І як майже під кінець я дійсно максимально розкрию очі!!
Дуже файно було б глянути екранізацію, якби її зробили.


Отож.. почитаючи з 200 сторінок, моя оцінка була на 3, проте під кінець це однозначно 5!
Прям рекомендую.

Є книги, які просто зникають з пам’яті, як тільки закриваєш їх останню сторінку. Але романи Кейт Мортон належать до іншої категорії. Вони залишаються у серці і нагадують про себе навіть через роки. Я відкрила для себе творчість Мортон кілька років тому, коли ще до війни, влітку, відпочивала в Одесі. Тоді шум моря, теплі вечори і загадкові історії, що оживали на сторінках, створювали ідеальну атмосферу для читання. Зараз, коли я далеко від дому, повернення до її книг викликає не лише захоплення від сюжету, але й ностальгію за тими спокійними часами.

«Додому» – це роман, що затягує з перших сторінок і тримає в напрузі до самого кінця. Таємнича сімейна трагедія, розкішний маєток в Австралії, подорож у минуле через покоління – усі ці елементи змушують повністю поринути в історію. Кейт Мортон майстерно переплітає долі героїв, створюючи складну, але напрочуд цілісну картину.

Авторка вміє поєднувати детективні мотиви з глибокими людськими переживаннями. Це не просто розслідування загадкового злочину, а глибокі роздуми про родину, пам’ять і те, як події минулого впливають на наше сьогодення. Читаючи цей роман, я не лише прагнула розгадати таємницю, але й відчувала щемке відчуття втраченої епохи – як у самій книзі, так і у власному житті.

Зараз, коли я так далеко від дому, «Додому» набула для мене особливого значення. Ця книга не просто захопила мене своїм сюжетом, а й стала містком у минуле, до теплих літніх днів, до відчуття спокою і безпеки. Як сказано в книзі: «Дім – це відчуття цілісності». І навіть якщо фізично я далеко, читання «Додому» допомогло мені знову відчути цей зв’язок.

Якщо вам подобаються історії, які не просто розважають, а залишають глибокий слід у серці, «Додому» стане ідеальним вибором. Це книга, що повертає у спогади, змушує замислитися над тим, що означає справжній дім, і нагадує про те, що важливо у житті.