Чому це стається з дівчатами знову і знову? Головна героїня роману Рита з підліткового віку має важку психологічну травму. Зараз вона тренує дітей і навчає їх самозахисту. Та коли сестра однієї з її учениць після поїздки на конкурс танцювальних колективів заявила про зґвалтування, привиди минулого наздоганяють Риту. Намагаючись допомогти жертві, яку до того ж замість підтримки починають цькувати у соцмережах і називати брехухою, Рита і сама згодом отримує погрози. Невже ніхто не збирається карати ґвалтівника за те, що він скоїв? Рита з цим не згодна, тому бере ініціативу в свої руки.
Крок
Автор
Наталія Чайковська
Опис
Враження читачів
Це непроста і емоційно сильна історія, яка змушує замислитися над темою, про яку суспільство часто воліє мовчати. Головна героїня пережила зґвалтування, і книга зосереджується на її внутрішньому стані, боротьбі з травмою та пошуку сил, щоб зробити крок уперед.
Читаючи, я не могла залишатися байдужою: кожне слово відчувалося як відбиток болю, страху, нерозуміння, але водночас – і жаги до життя. Авторка дуже точно передає емоційний спектр жертви: від почуття провини й сорому до поступового прийняття та відновлення. Це не просто книга, а відображення того, як суспільство ставиться до постраждалих, як важко їм говорити про пережите і як складно знову навчитися довіряти.
Крок — це чесна і важлива книга. Вона залишає по собі не лише сильні емоції, а й роздуми про те, наскільки важливі підтримка, розуміння та право на голос для тих, хто пережив насильство.
Читаючи, я не могла залишатися байдужою: кожне слово відчувалося як відбиток болю, страху, нерозуміння, але водночас – і жаги до життя. Авторка дуже точно передає емоційний спектр жертви: від почуття провини й сорому до поступового прийняття та відновлення. Це не просто книга, а відображення того, як суспільство ставиться до постраждалих, як важко їм говорити про пережите і як складно знову навчитися довіряти.
Крок — це чесна і важлива книга. Вона залишає по собі не лише сильні емоції, а й роздуми про те, наскільки важливі підтримка, розуміння та право на голос для тих, хто пережив насильство.
“Відповідальність бентежить людей, збиває з правильного напрямку, підсовує нові виклики, від яких хочеться відмахнутися. Тому її оминають.”⠀
Книга не товста за обʼємом, але надзвичайно важлива за змістом.⠀
⠀
Після прочитання хочеться зразу поділитись думкам, бо їх так багато в голові. ⠀
⠀⠀
Для мене це третя книга авторки і кожна з них особлива по своєму. Адже несе серйозний багаж на сторінках. ⠀⠀
Чтиво не для всіх❤️🩹❤️🩹Теми пані Наталії роблять боляче, руйнують і зцілюють душу. ⠀
⠀⠀
Книга, яка рве душу і змушує кричати від безсилля. Це не просто ”ще одна історія“,це жорстока реальність, у якій ми живемо кожен день. Реальність, де злочинця покривають, а жертва залишається сам на сам зі своїм болем.⠀⠀
⠀⠀
Авторка розкриває історію протягом кількох днів життя героїні, але тут вміщається дві долі, дві родини, безліч друзів, знайомих. Таких жінок/дівчат можна зустріти у кожному куточку світу. Знаю, що чоловіки теж страждають від наруги, але статистично - жінки більше.⠀
⠀⠀
Чому суспільство досі заплющує очі на наси*льство? ⠀⠀
Чому після зґ*валтування жертва змушена не тільки пережити власний біль, а й доводити, що вона не винна? ⠀⠀
Чому замість підтримки вона отримує ненависть, підозри, погрози? ⠀⠀
Так багато болючих питань і так мало захисту….⠀⠀
⠀⠀
❤️🩹Жертва не винна НіКОЛИ!!!!!⠀⠀
⠀⠀
Рита – не просто героїня, а голос усіх, кого змусили мовчати. Те що сталося 13 років тому з нею, юною 16-річною дівчиною повторюється з нову в неї на очах. Вона пережила пекло й навчилася битися, але навіть сила не гарантує їй захисту в суспільстві, де справедливість – це не правило, а виняток.⠀⠀
Рита бачить у Дарині себе. Вона знає цей біль. Вона не може просто стояти осторонь, навіть якщо це означає знову зіткнутися з привидами минулого. Але цього разу вона зробить усе, щоб правда не залишилася в тіні.⠀⠀
⠀
Фінал здивував, але не мені судити про правильність правосуддя. Слово Крок тут набуде багато граней…⠀
⠀⠀
Історія про: жити далі, боротись, допомагати, зцілюватись, втілити план помсти, опустити руки і сховатись….⠀⠀
Книга не товста за обʼємом, але надзвичайно важлива за змістом.⠀
⠀
Після прочитання хочеться зразу поділитись думкам, бо їх так багато в голові. ⠀
⠀⠀
Для мене це третя книга авторки і кожна з них особлива по своєму. Адже несе серйозний багаж на сторінках. ⠀⠀
Чтиво не для всіх❤️🩹❤️🩹Теми пані Наталії роблять боляче, руйнують і зцілюють душу. ⠀
⠀⠀
Книга, яка рве душу і змушує кричати від безсилля. Це не просто ”ще одна історія“,це жорстока реальність, у якій ми живемо кожен день. Реальність, де злочинця покривають, а жертва залишається сам на сам зі своїм болем.⠀⠀
⠀⠀
Авторка розкриває історію протягом кількох днів життя героїні, але тут вміщається дві долі, дві родини, безліч друзів, знайомих. Таких жінок/дівчат можна зустріти у кожному куточку світу. Знаю, що чоловіки теж страждають від наруги, але статистично - жінки більше.⠀
⠀⠀
Чому суспільство досі заплющує очі на наси*льство? ⠀⠀
Чому після зґ*валтування жертва змушена не тільки пережити власний біль, а й доводити, що вона не винна? ⠀⠀
Чому замість підтримки вона отримує ненависть, підозри, погрози? ⠀⠀
Так багато болючих питань і так мало захисту….⠀⠀
⠀⠀
❤️🩹Жертва не винна НіКОЛИ!!!!!⠀⠀
⠀⠀
Рита – не просто героїня, а голос усіх, кого змусили мовчати. Те що сталося 13 років тому з нею, юною 16-річною дівчиною повторюється з нову в неї на очах. Вона пережила пекло й навчилася битися, але навіть сила не гарантує їй захисту в суспільстві, де справедливість – це не правило, а виняток.⠀⠀
Рита бачить у Дарині себе. Вона знає цей біль. Вона не може просто стояти осторонь, навіть якщо це означає знову зіткнутися з привидами минулого. Але цього разу вона зробить усе, щоб правда не залишилася в тіні.⠀⠀
⠀
Фінал здивував, але не мені судити про правильність правосуддя. Слово Крок тут набуде багато граней…⠀
⠀⠀
Історія про: жити далі, боротись, допомагати, зцілюватись, втілити план помсти, опустити руки і сховатись….⠀⠀
Крок — це історія про зґвалтування, їх наслідки та життя після...💔 Авторка підіймає дуже важливу та важку тему, кожну хвилину в якомусь куточку світу здійснюються зґвалтування, за яке ніхто не несе відповідальність. Саме страшніше в цьому всьому, що дійсно більшість у суспільстві звинувачують жертву, не ґвалтівника.
Для мене це дуже нестерпного болю книга, коли читаєш, що приходиться пережити дівчатам, про їх скалічене життя та ще й булінг від суспільства, саме болюче коли рідні, друзі, знайомі вірять не жертві, то це розриває серце. В цих моментах я просто плакала навзрив, у мене був відчай, нерозуміння, Злість, лють, навіть ненависть до таких людей. Всі чомусь думають, що з ними цього ніколи не буде. Всі чомусь хочуть знайти, якісь не правильні дії жертви, всі хочуть знайти дії, які виправдають ґвалтівника. Чому так? Особливо болить коли жінки так говорять, ви ж жінки і з вами теж може так статися, то чому ви звинувачуєте жертву???!!! Чому!!??
⠀⠀
Ця книга реальність в якій ми живемо, вона рве душу просто на шматки, просто хочеться кричати від безсилля. Таких історій просто тисячі кожну хвилину. Чому людство таке жорстоке, чому втратило людяність. Чому!!???
⠀⠀
НІКОЛИ, НІКОЛИ ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ ЖЕРТВА НЕ МОЖЕ БУТИ ВИННА.
⠀⠀
В романі дві історії переплетені в одну, дві дівчини згвалтовані, але одній за допомиги іншої влалося покарати ґвалтівника. Дівчина Рита, яку зґвалтували 13 років тому, яка живе з психологічною травмою та наслідками після згалтування, її життя зламане, їй досі сниться той ліс... Зараз вона має свій клуб "Крок" де навчає дівчаток самооборони.
Коли ґвалтують її підопічної сестру, 16-річну дівчину, Рита бачить у Дарині себе. Але чи можить вона чимсь допомогти, чи має право втручатися в чуже життя, людей яких вона не знає??
Але коли дізнається, яке переживає пекло Дарина та її родина, булінг в школі та в соціальних мережах, поведінку Богдана, який бачить безнаказаність, зверхньо себе поводить і не шкодує, про те що зґвалтував, бачить що його підтримують, тоді Дарина починає діяти і ці дії не завжди законні..
Дуже хочеться, щоб наше суспільство читали такі книги і щоб вони нас змінювали, дуже хочеться цих соціальних змін, хочеться людяності та толерантність до жертви насилля. Дуже хочеться, щоб суспільство не мовчало, а зґвалтовані жінки боролися та шукали в собі сили жити далі.
Для мене це дуже нестерпного болю книга, коли читаєш, що приходиться пережити дівчатам, про їх скалічене життя та ще й булінг від суспільства, саме болюче коли рідні, друзі, знайомі вірять не жертві, то це розриває серце. В цих моментах я просто плакала навзрив, у мене був відчай, нерозуміння, Злість, лють, навіть ненависть до таких людей. Всі чомусь думають, що з ними цього ніколи не буде. Всі чомусь хочуть знайти, якісь не правильні дії жертви, всі хочуть знайти дії, які виправдають ґвалтівника. Чому так? Особливо болить коли жінки так говорять, ви ж жінки і з вами теж може так статися, то чому ви звинувачуєте жертву???!!! Чому!!??
⠀⠀
Ця книга реальність в якій ми живемо, вона рве душу просто на шматки, просто хочеться кричати від безсилля. Таких історій просто тисячі кожну хвилину. Чому людство таке жорстоке, чому втратило людяність. Чому!!???
⠀⠀
НІКОЛИ, НІКОЛИ ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ ЖЕРТВА НЕ МОЖЕ БУТИ ВИННА.
⠀⠀
В романі дві історії переплетені в одну, дві дівчини згвалтовані, але одній за допомиги іншої влалося покарати ґвалтівника. Дівчина Рита, яку зґвалтували 13 років тому, яка живе з психологічною травмою та наслідками після згалтування, її життя зламане, їй досі сниться той ліс... Зараз вона має свій клуб "Крок" де навчає дівчаток самооборони.
Коли ґвалтують її підопічної сестру, 16-річну дівчину, Рита бачить у Дарині себе. Але чи можить вона чимсь допомогти, чи має право втручатися в чуже життя, людей яких вона не знає??
Але коли дізнається, яке переживає пекло Дарина та її родина, булінг в школі та в соціальних мережах, поведінку Богдана, який бачить безнаказаність, зверхньо себе поводить і не шкодує, про те що зґвалтував, бачить що його підтримують, тоді Дарина починає діяти і ці дії не завжди законні..
Дуже хочеться, щоб наше суспільство читали такі книги і щоб вони нас змінювали, дуже хочеться цих соціальних змін, хочеться людяності та толерантність до жертви насилля. Дуже хочеться, щоб суспільство не мовчало, а зґвалтовані жінки боролися та шукали в собі сили жити далі.