"Жертва не винна..." Черговий соціальний роман на важливу тему від улюбленої авторки. Головна героїня Рита у юності стала жертвою зґвалтування, кривдником виявся добрий знайомий. Біль героїня несе крізь роки. Ця травма заважає будувати здорові стосунки, довіряти людям. З часом Рита відкриває власну студію самозахисту для дівчат... І одного разу сестра учениці стає жертвою зґвалтування. Рита не залишається осторонь, вирішує діяти... Авторка чудово описує внутрішній світ жертви, реакцію суспільства та безкарність кривдників, булінг у школі та хейт у соціальних мережах #марафонкнигомам
Анонім
Є книги, які читати нелегко. Вони пронизують до глибини душі, нагадуючи нам про минуле. Саме такою стала для мене ця історія. Історія про німецьку окупацію Києва у 1941 році через призму однієї психіатричної лікарні. Трагедія, яку не можна забути. І водночас, яку так важко пам'ятати. Письменниця передала весь спектр душевних тривог медсестер, їхні страхи і волю до допомоги. Трагедія Горіхової діброви постає перед читачем жорстокими кадрами: вбивствами, стражданнями, переживаннями, вірою. І найголовніше в книзі тонко проведено істину: жоден окупаційний режим не буває рятувальним, всі вони несуть біль і страждання. Це перша книга письменниці, яку я читаю. Буду знайомитись з її творчістю надалі. Рекомендую книгу усім, адже такі історії варто пам'ятати.
Анонім
Крок — це історія про зґвалтування, їх наслідки та життя після...💔 Авторка підіймає дуже важливу та важку тему, кожну хвилину в якомусь куточку світу здійснюються зґвалтування, за яке ніхто не несе відповідальність. Саме страшніше в цьому всьому, що дійсно більшість у суспільстві звинувачують жертву, не ґвалтівника. Для мене це дуже нестерпного болю книга, коли читаєш, що приходиться пережити дівчатам, про їх скалічене життя та ще й булінг від суспільства, саме болюче коли рідні, друзі, знайомі вірять не жертві, то це розриває серце. В цих моментах я просто плакала навзрив, у мене був відчай, нерозуміння, Злість, лють, навіть ненависть до таких людей. Всі чомусь думають, що з ними цього ніколи не буде. Всі чомусь хочуть знайти, якісь не правильні дії жертви, всі хочуть знайти дії, які виправдають ґвалтівника. Чому так? Особливо болить коли жінки так говорять, ви ж жінки і з вами теж може так статися, то чому ви звинувачуєте жертву???!!! Чому!!?? ⠀⠀ Ця книга реальність в якій ми живемо, вона рве душу просто на шматки, просто хочеться кричати від безсилля. Таких історій просто тисячі кожну хвилину. Чому людство таке жорстоке, чому втратило людяність. Чому!!??? ⠀⠀ НІКОЛИ, НІКОЛИ ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ ЖЕРТВА НЕ МОЖЕ БУТИ ВИННА. ⠀⠀ В романі дві історії переплетені в одну, дві дівчини згвалтовані, але одній за допомиги іншої влалося покарати ґвалтівника. Дівчина Рита, яку зґвалтували 13 років тому, яка живе з психологічною травмою та наслідками після згалтування, її життя зламане, їй досі сниться той ліс... Зараз вона має свій клуб "Крок" де навчає дівчаток самооборони. Коли ґвалтують її підопічної сестру, 16-річну дівчину, Рита бачить у Дарині себе. Але чи можить вона чимсь допомогти, чи має право втручатися в чуже життя, людей яких вона не знає?? Але коли дізнається, яке переживає пекло Дарина та її родина, булінг в школі та в соціальних мережах, поведінку Богдана, який бачить безнаказаність, зверхньо себе поводить і не шкодує, про те що зґвалтував, бачить що його підтримують, тоді Дарина починає діяти і ці дії не завжди законні.. Дуже хочеться, щоб наше суспільство читали такі книги і щоб вони нас змінювали, дуже хочеться цих соціальних змін, хочеться людяності та толерантність до жертви насилля. Дуже хочеться, щоб суспільство не мовчало, а зґвалтовані жінки боролися та шукали в собі сили жити далі.
Анонім
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях