Ребекка Росс

Часто бачила цю книгу в англомовному буктоці, тож перед прочитанням мала певні очікування від цієї книги. Але скажу одразу, що мої очікування були абсолютно виправдані! Ця книга просто неймовірна! Її треба читати всім ❤️

В цій книзі така ніжна та особлива історія кохання. Тут двоє суперників, Айріс та Роман, змагаються за 1 посаду в місцевій газеті. Здавалось, що вони суперники, але не все так просто.

Магії тут не дуже багато, але вона ідеально доповнила цю історію. Знаю, що в другій частині буде більше про Богів, магію та світоустрій загалом 👌

Двоякі відчуття від історії. Крутезний незвичний світ і неймовірна другорядна любовна лінія для мене витягнули цю книгу. Головні ж герої слабкі, прісні і не викликали взагалі інтересу.

"Зачарована річка" Ребекки Росс – це надзвичайно комфортна і неспішна історія, яка ніби зливається з природою, додаючи до відчуття тривоги трохи затишку і спокою.
Це казка про острів Каданс, де вітри не просто дмуть, а розносять чутки, хвилі шепочуть таємниці, а під кожним кущиком живуть духи.
Каданс - не просто сцена, а справжній персонаж, який живе, дихає та впливає на кожного, хто на ньому опиняється. Тут магія не тільки в чарівних силах духів води, повітря і землі, але й у кожному слові, яке може або згубити, або врятувати.
Головні герої, хоча й молоді, вже несуть на собі важкий тягар минулого та вибору. Джек — бард, який втратив рідний дім, і Адайра — сильна, але сповнена сумнівів спадкоємиця Сходу.
Їхній зв'язок розвивається поступово, з легкою елегійністю, як мелодія на арфі, що сочиться з-під вправних пальців барда.
Адайра і Джек – це символи внутрішньої боротьби, пошуків себе та надії. Їхня історія про те, як можна віднайти світло в темряві, не виглядає банальною чи передбачуваною, адже їхні взаємини розвиваються поступово, з багатьма спробами і помилками. Водночас, атмосфера острова, наповнена магією, не дозволяє забути, що у цьому світі все має свою ціну. Як виготовлення зачарованих ножів, вплітання таємниць у захисні накидки і музика для духів.
З нетерпінням чекаю, коли РМ видадуть продовження цієї чудової подорожі.
А ще не можна не згадати про неймовірне оформлення цієї книги. Ця суперобкладинка, ілюстрований зріз і срібне тиснення на палітурці створюють абсолютно магічну атмосферу ще до того, як ви відкриєте першу сторінку. Кожен елемент оформлення буквально відображає дух цієї історії і додає ще більше шарму до подорожі, яку пропонує авторка.
І хоч би який кінець не чекав на героїв, я буду з ними до останньої сторінки, огорнута в обіймах магії і таємниць острова Каданс.

Готова радити всім! Я випадково пірнула в цю книгу, тому буквально нічого не очікувала. Але це виявився казковий скарб.

☕️ Що ми маємо? На острові Каданс зникають дівчатка. З материка викликають Джека, який навчався там на барда, тому що дехто гадає, що саме він може допомогти в пошуках дітей.

Острів Каданс оповитий загадковою атмосферою та легендами. Там живуть духи природи і два ворожих клани людей, між якими поділений острів — Захід і Схід.

Для світобудови авторка надихалася шотландською мітологією та фольклором. Тому у книзі у нас розкриваються звʼязок людини з природою, а природи з духами вітру, води, вогню і землі. Ось тут все дуже цікаво, атмосферно, з легендами і таємницями.

❤️‍🔥 Мені було дуже затишно щоразу поринати в цю історію, я поверталася до цієї книги як до себе додому.

Герої дуже насичені та багатогранні. А взаємодія між ними — це як поезія якась, реально! Авторці вдається дуже тонко відчувати і передавати почуття. І я тут не лише про кохання.

Тепер сидітиму і чекатиму продовження, і навіть не знаю, як дочекатися! Бо це той випадок, коли хочеться відкривати наступну книгу всесвіту одразу, як закрила попередню 💫📚

Ревіти я почала ще на пролозі. Книга ткнула в найбільший страх. Потім, я з головою поринула в журналістське суперництво Айріс і Романа, спостерігаючи за ними і постійно посміхаючись. Я насолоджувалась мовою автора і листами, що писали їх герої.
Але декорації змінились і десь з середини і до кінця я читала зі сльозами на очах. Ця історія робить дуже боляче, бо ж вона про війну. І про життя під час неї. І всі жахи і описи вони не про щось незнайоме, вони про наше життя. Що робити, коли чуєш сирену, чому потяг їде лише вночі та чи можна радіти під час війни. Але водночас, ця історія про кохання. Таке щемке і таке справжнє. Без гарних жестів напоказ, а про щось інтимне.
Я ревіла від щастя і ридала від горя, читаючи, бо ж так багато відгукувалось.
Я б не хотіла її читати, не знаючи жахів війни. Бо тоді б не прожила цю історію.
Ця книга важка, але вона одна з найкращих в житті, тому читайте, ця історія того варта.