Ребекка Росс

Купила через гарне оформлення, але отримала ще й нереальне задоволення від сюжету🤭

Яка це магічна історія🥹Я ніби повернулась у дитинство, у світ казок і чарівних оповідань — так гарно написана ця книга)

З першої сторінки ми з легкістю поринаємо у життя острова Каданс, який поділений на Схід і Захід, люди володіють магією і живуть в оточенні духів Вітру, Води, Вогню і Землі. Як головний герой, Джек Тамерлен, ти спочатку ніби чужинець на цьому острові, але зрештою так звикаєш, що з кожною сторінкою все більше і більше почуваєш себе як вдома🥰

Це історія, якою треба смакувати подовгу. Світ Кадансу — неймовірний❤️‍🔥

Джек ніколи не відчував, що є частиною клану, через таємниці, які приховувала його мати. Його зневажали і навіть принижували, то ж повернення до цих людей після 10 років відсутності було нелегким для нього. Він був впевнений, що перебуде одне літо, а потім повернеться назад, на материк. Та коли він починає розуміти, що йому є місце на острові, то все змінюється не лише у житті, а й у серці🩷

Хоча мені сподобались і Джек, і Адера, все ж в моєму сердечку зайняли місце Сидра і Торін💜 Капітан варти, який не знає жалю до ворога, і цілителька, яка понад усе вірить у силу природу. Він несе смерть, а вона — зцілення. У них тернистий шлях, але і вони сильні духом) Не дай боги, їм щось зробиться в другій частині — Ребекка Росс, я приходитиму до тебе в кошмарах🌚

Фінал змушує ставити другу частину в список читання якомога вище, але я і не проти) Навіть шкода, що це дилогія — в цьому світі хочеться залишатись якомога довше💕

А це шикарне оформлення? РМ дивує завжди, але ця книга просто нереальна! Одна з найкрасивіших у мене в бібліотеці (і навіть, напевно, найкрасивіша таки, бо не знаю, яка є краще). Суперка, зріз, обкладинка — все так ідеально доповнює один одного і насамперед сюжет💙

Щиро рекомендую цю затишну історію з неймовірною атмосферою🥰

Дуже сподобалась 2 частина. Насправді після прочитання відчуття, як далі жити без цих героїв. Всі вони вже стали частиною тебе, такі близькі, такі рідні.
Гарно розкривається сюжет та персонажі. Дуже легко і жваво читається.

З останнього, що я читала мене ця книга вразила. А друга книжка просто клас. Цікава історія і сюжет.

Книжка кайфова. Написано дуже легко та цікаво. Нема оцього вступу на декілька сторінок, захоплює історія одразу.
Історія про хлопця, що любив грати на арфі та не планував вже ніколи не повертатись на свій чарівний острів, звідки він родом. Але один лист змушує його все-таки повернутись, бо потрібна його допомога. Чим може зарадити хлопчик, граючи на арфі? А оце ми вже дізнаємося в самій книзі😋
Мені сподобалась історія, любовна лінія тут також є, але вона не головна тут. Другорядні герої, які потрапляють одразу в серденько🫶🏻
Раджу прочитати цю книгу! Агресивно🤭

Острів Каданс — місце, де люди живуть пліч-о-пліч із народцем: духами вітру, води, землі й вогню. Через давню ворожнечу острів поділений клановою межею: на Сході живуть Тамерленці, на Заході — Брекканці.

Коли на Сході стається біда, лерд клану Тамерленів викликає додому Джека, якого багато років тому відправили на материк вчитись на барда. Повернувшись, Джек стикається з давньою ворогинею… і неочікуваним сюрпризом, що чекає на нього вдома.

Події розгортаються стрімко, хоча сама книга не є динамічною — вона спокійна, медитативна, немов тиха пісня. Ми спостерігаємо за двома паралельними історіями двох пар, розділяючи з ними їхню ніжність, сум, внутрішні переживання й піднесення.

Це щемка й затишна історія, пронизана ароматом трав, теплим вітром і морським бризом. Її атмосфера — це чашка трав’яного чаю під час дощу, коли за вікном негода, а в душі — спокій. Вона огортає, як улюблений картатий плед. Ця книга — про дім, у який повертаєшся, навіть якщо бачиш його вперше.

Я не раз плакала — від ніжності, від трепетності героїв, від щемкої краси їхніх стосунків. Атмосфера родинності, тепла й затишку проходить крізь кожну сторінку.

Це відчувалось як повернення додому після багатьох років — коли серце стискається від ніжної радості, але очі раптом ловлять деталі, яких раніше не було. І розумієш: час пройшов, змінились не лише люди й місця — змінився й ти.

Фінал став для мене емоційним потрясінням: шок, смуток, роздратованість і тупий біль охопили мене. Але я без сумніву читатиму другу частину, щоб знову повернутись на цей острів, розгадати його таємниці й відчути це особливе тепло ще раз.

Більш цікава і більш детальна за першу частину дилогії.
Росс дуже талановита авторка у жанрі фентезі, не дарма усі чекають її інші книги у перекладі.
Сама книга дуже тепла, зрозуміла, викликає емоції не гірше за любовні романи.
Рекомендую.
9\10

🎼Історія така гарна, тендітна, красива, оповита квітами, травами та трохи сумом.
Все у сеттінгу Шотландії, міфів та казкової магії.

Книжка спокійна, в ній є детективна лінія і вона доволі цікава. Тут немає купи екшену, тут є чудові моменти і повороти від яких відпадає щелепа.

Щодо кохання — тут є декілька історій, вони чудові і мудрі, але не шукайте тут чогось гарячого. Все чуттєво, ніжно і романтично.

Рекомендую цю історію тому, кому хочеться чогось свіжого, весняно-літнього з чарівною музикою арфи.
(от таке саме відчуття лишила по собі книжка цієї ж авторки "Божественні суперники")
5/5*

Вона неймовірна, після першої частини ще більш захоплююча, динамічна, наповнена емоціями і ніжності, і пристрасті, і поваги, і обов'язку. В цій книзі прекрасно все — від стилю написання до цінностей основних героїв. Влучно передано грані різних відносин та розвитку їх подій — між чоловіком та жінкою, між мешканцями острова, між батьками та дітьми, по службі, а особливо моменти, коли людина робить вибір між коханням та своїм обов'язком чи покликанням. Однозначно рекомендую і першу, і другу частину — прочитала з неймовірним захопленням!

Книга починалася дуже обнадійливо. Світобудова подається через дрібнички у розмовах чи спогади минулого, і читач будує своє уявлення крізь призму персонажа замість того, щоб йому просто вивалили історію світу. Але читачу треба прийняти багато фактів як є, бо у першій книзі відсутні пояснення, чому світ такий який є -- як-от, чому на Сході та Заході магія працює по іншому, і що заважало Заходу розводити худобу, навіть якщо духи заважають вирощувати рослини. Можливо, у другій ми отримаємо деякі відповіді.

Другорядні персонажі по відчуттям були прописані краще, ніж головні. Складнощі відносин між Сидрою та Торіном, як вони віднаходять романтику у стосунках, які будувалися в першу чергу на зручності і необхідності ростити дитину -- дуже цікава тема як для фентезі.
А от стосунки між Адерою та Джеком мені хоч і сподобалися, але мені не вистачило періоду закохування один в одного. На початку вони жартівливо один одного називають ворогами, а через тиждень-два вже готові йти на край світу разом. Проте, якщо прийняти, що вони швидко закохалися, те, як ці стосунки прописані -- на взаємній підтримці та повазі, -- тішить душу.

Духи природи -- це постійно присутній невидимий персонаж, який усюди переслідує героїв. Завжди можна розраховувати, що вітер підхопить твої слова, а духи землі можуть як пришвидшити твою подорож, так і сповільнити її у декілька разів. Єдине, що мені не сподобалося саме про духів -- їхня зацікавленість у Адері. Я так і не зрозуміла, яке діло було духам до тієї таємниці, окрім як просто переказати плітки, що "це вона". Хоча духи мені здавалися вищими за людські секрети.

Загалом, книга читалася дуже легко і з задоволенням, незважаючи на ремарки. Є підняті і життєві теми, і питання стосунків, але не варто очікувати надто глибокої світобудови, бо книга все-таки подається як Young Adult.

Книга стала чудовим завершенням дилогії, зберігаючи атмосферу чарівності та затишку. Ця книга подарувала більше деталей про батька Джека, зробила Адеру зрозумілішою, а також повернула улюблених персонажів — Фрею, Сідру та Торіна. Хоча сюжет був передбачуваним, це не зменшило мого задоволення. Єдине, чого мені бракувало, — глибшого розкриття лиходія, фей і духів. Хотілося також більше хімії між Джеком і Адерою, адже їхній роман не зачепив так, як міг би. Натомість Сідра і Торін стали для мене найяскравішими персонажами серії.

Для мене ця дилогія ну дуже слабенька. Бо хоч світ прописаний неймовірно, духи, їх взаємодія — це щось вражаюче. Але в той самий час герої максимально поверхнево прописані, навіть сцени, що мають викликати бурю емоцій, прописані так слабко, що ти не звертаєш на них уваги. Книги не зачепили. Але дуже гарні🥰

Це найповільніше фентезі, яке я читала.Та й ця історія дуже чуттєва, магічна...Вона про втрату і пошуки себе, про кохання, музику і природу.Щось дуже тягуче і затишне. Історія хороша, але ніби чогось не вистачає. Надіюсь на другу частину, яка розвіє всі сумніви...
***
Хай як це прикро, серця створені для того, щоб їх розбивали, хіба ні?
Може й так, — але розбите серце відроджується сильнішим.
Так може говорити тільки той, чиє серце теж розбивали.