
Дар'я Гмиря
Котик
18.04.2025
Новий відгук
Острів Каданс — місце, де люди живуть пліч-о-пліч із народцем: духами вітру, води, землі й вогню. Через давню ворожнечу острів поділений клановою межею: на Сході живуть Тамерленці, на Заході — Брекканці.
Коли на Сході стається біда, лерд клану Тамерленів викликає додому Джека, якого багато років тому відправили на материк вчитись на барда. Повернувшись, Джек стикається з давньою ворогинею… і неочікуваним сюрпризом, що чекає на нього вдома.
Події розгортаються стрімко, хоча сама книга не є динамічною — вона спокійна, медитативна, немов тиха пісня. Ми спостерігаємо за двома паралельними історіями двох пар, розділяючи з ними їхню ніжність, сум, внутрішні переживання й піднесення.
Це щемка й затишна історія, пронизана ароматом трав, теплим вітром і морським бризом. Її атмосфера — це чашка трав’яного чаю під час дощу, коли за вікном негода, а в душі — спокій. Вона огортає, як улюблений картатий плед. Ця книга — про дім, у який повертаєшся, навіть якщо бачиш його вперше.
Я не раз плакала — від ніжності, від трепетності героїв, від щемкої краси їхніх стосунків. Атмосфера родинності, тепла й затишку проходить крізь кожну сторінку.
Це відчувалось як повернення додому після багатьох років — коли серце стискається від ніжної радості, але очі раптом ловлять деталі, яких раніше не було. І розумієш: час пройшов, змінились не лише люди й місця — змінився й ти.
Фінал став для мене емоційним потрясінням: шок, смуток, роздратованість і тупий біль охопили мене. Але я без сумніву читатиму другу частину, щоб знову повернутись на цей острів, розгадати його таємниці й відчути це особливе тепло ще раз.
Коли на Сході стається біда, лерд клану Тамерленів викликає додому Джека, якого багато років тому відправили на материк вчитись на барда. Повернувшись, Джек стикається з давньою ворогинею… і неочікуваним сюрпризом, що чекає на нього вдома.
Події розгортаються стрімко, хоча сама книга не є динамічною — вона спокійна, медитативна, немов тиха пісня. Ми спостерігаємо за двома паралельними історіями двох пар, розділяючи з ними їхню ніжність, сум, внутрішні переживання й піднесення.
Це щемка й затишна історія, пронизана ароматом трав, теплим вітром і морським бризом. Її атмосфера — це чашка трав’яного чаю під час дощу, коли за вікном негода, а в душі — спокій. Вона огортає, як улюблений картатий плед. Ця книга — про дім, у який повертаєшся, навіть якщо бачиш його вперше.
Я не раз плакала — від ніжності, від трепетності героїв, від щемкої краси їхніх стосунків. Атмосфера родинності, тепла й затишку проходить крізь кожну сторінку.
Це відчувалось як повернення додому після багатьох років — коли серце стискається від ніжної радості, але очі раптом ловлять деталі, яких раніше не було. І розумієш: час пройшов, змінились не лише люди й місця — змінився й ти.
Фінал став для мене емоційним потрясінням: шок, смуток, роздратованість і тупий біль охопили мене. Але я без сумніву читатиму другу частину, щоб знову повернутись на цей острів, розгадати його таємниці й відчути це особливе тепло ще раз.
Нова оцінка:
28.03.2025
Нова книжкомрія:
13.03.2025
Новий відгук
Це книга про подорож безликого "Я" Саманти до самопізнання і самоприйняття
Через самотність і непотрібність до визнання і колективної єдності, до ненависті і розгубленості і нарешті до прийняття себе. З болем, втратами, різкістю і нетиповістю.
Ми бачимо 3 крайності, 3 сутності:
Першу - горду. Сильну і незалежну.
Другу - багату, байдужу до оточуючих, таку що має визнання в універі і живе найкраще життя. Без самотності
Третю - люту, мстиву, хитру, люблячу, оберігаючу
Уражена свідомість і вплив речовин виштовхують назовні всі ці сутності. Заводять героїню в пікове становище, кидають на дно.
Ми проживаємо з нею критичні стани і її трансформацію
Упередженість, захоплення, прийняття, відчуженість, ненависть і байдужість.
Так героїня трансформує своє ставлення до світу в якому живе, до багатіїв з універа і до свого там становища
Книга яскрава і насичена. Відчувається як убойний коктейль з емоцій. І так воно і є. В потрібні моменти дійсно Відчувається стан "накуреності" і за це хвала авторці. Пише вона неймовірно
Я прониклась і відчула історію
100% буду ще перечитувати. Думаю наступного разу відкрию щось нове
10/10
Через самотність і непотрібність до визнання і колективної єдності, до ненависті і розгубленості і нарешті до прийняття себе. З болем, втратами, різкістю і нетиповістю.
Ми бачимо 3 крайності, 3 сутності:
Першу - горду. Сильну і незалежну.
Другу - багату, байдужу до оточуючих, таку що має визнання в універі і живе найкраще життя. Без самотності
Третю - люту, мстиву, хитру, люблячу, оберігаючу
Уражена свідомість і вплив речовин виштовхують назовні всі ці сутності. Заводять героїню в пікове становище, кидають на дно.
Ми проживаємо з нею критичні стани і її трансформацію
Упередженість, захоплення, прийняття, відчуженість, ненависть і байдужість.
Так героїня трансформує своє ставлення до світу в якому живе, до багатіїв з універа і до свого там становища
Книга яскрава і насичена. Відчувається як убойний коктейль з емоцій. І так воно і є. В потрібні моменти дійсно Відчувається стан "накуреності" і за це хвала авторці. Пише вона неймовірно
Я прониклась і відчула історію
100% буду ще перечитувати. Думаю наступного разу відкрию щось нове
10/10
Книжкомрії поки не створені :(
02.04.2026
Здійснено 10 з 113
Обожнюю книжки за те, що вони дозволяють втекти в інший світ і прожити сотні життів
28.09.2025
Здійснено 0 з 1
Читач
Читач
Читач
Читач
Читач
Читач
Читач