Діти вогненного часу

Ця книга — як поїздка на американських гірках)

Події розгортаються у світі після катастрофи, де підліткам доводиться виживати самостійно, часто за дуже жорстокими правилами. Тут не тільки боротьба за виживання, але й пошук себе та спроба зрозуміти, як жити далі.
Все настільки реалістично, що уявляєш себе поруч з героями, відчуваєш їхній страх і надію. Це історія про те, як важливо підтримувати один одного і не втрачати людяності, навіть коли навколо справжній хаос.

Після читання залишається багато роздумів про дружбу та силу духу.

Книга мене вразила! Це історія про дітей, які опинилися в дуже непростих умовах і борються за виживання, але водночас не втрачають надію і силу духу. Мені сподобалось, як авторки описують випробування, через які проходять герої, та їхню силу і дружбу. Книга глибока, емоційна, і водночас дуже надихає. Я думаю, що вона залишить слід у серці кожного, хто її прочитає.

Ууу, ця книга вразила мене двічі. Перший раз - обкладинкою і зрізом. За те й придбала її) А другий - тим, що заховано під обкладинкою. І там цілий світ!

Коротко по сюжету: березень 2022, київський залізничний вокзал. Підлітка Катя з бабусею чекають евакуаційний потяг. І в один момент дівчинка опиняється в.. Завокзаллі. Це частина Химерного Краю, де хазяйнують колійники - Існуючі, які допомагають людям доглядати колії та потяги.

Війна дотягнулася і до них - адже хтось знищив амулет, що захищав Химерний край від людських ракет та бомб. І тепер в Існуючих не так багато часу аби визначитися - чи стануть вони поряд з людьми на захист Києва. Але в Каті та її вимушеного напарника Августина ще менше часу, адже зло наступає не лише зі Сходу - щось жаске відбувається і в самому Завокзаллі.

Як же гарно прописали авторки світ Завокзалля - побут, традиції, впорядкування, зародження, багато дрібних деталей, що посилюють ефект присутності. І все це гармонійно вплетено в історію, немає довгих нудних описів і пояснень - ми просто спостерігаємо за життям Існуючих і починаємо все розуміти.

Кілька сюжетних ліній, в кожній з яких гарно прописані другорядні герої. Їм співчуваєш, за них радієш, гніваєшся або ж зневажаєш - всі вийшли об'ємні і живі.

Наші реалії, знайомі люди і місця, зрозумілі емоції і проблеми - книга підкуповує оцим "своє, рідне", адже впізнаєш себе так часто: "о, тут була, о, це теж відчувала".

Захопливо прописана тема екології - з такого боку нам ще цю проблему не подавали. Органічно і невимушено історія змушує задуматися про важливе 🔥

Книга для підлітків, але дорослим теж буде цікаво. Місцями трішки моторошно, місцями зворушливо, часом боляче, часом - тепло. Все як у житті)