Діти вогненного часу

Ця книга — як поїздка на американських гірках)

Події розгортаються у світі після катастрофи, де підліткам доводиться виживати самостійно, часто за дуже жорстокими правилами. Тут не тільки боротьба за виживання, але й пошук себе та спроба зрозуміти, як жити далі.
Все настільки реалістично, що уявляєш себе поруч з героями, відчуваєш їхній страх і надію. Це історія про те, як важливо підтримувати один одного і не втрачати людяності, навіть коли навколо справжній хаос.

Після читання залишається багато роздумів про дружбу та силу духу.

Ууу, ця книга вразила мене двічі. Перший раз - обкладинкою і зрізом. За те й придбала її) А другий - тим, що заховано під обкладинкою. І там цілий світ!

Коротко по сюжету: березень 2022, київський залізничний вокзал. Підлітка Катя з бабусею чекають евакуаційний потяг. І в один момент дівчинка опиняється в.. Завокзаллі. Це частина Химерного Краю, де хазяйнують колійники - Існуючі, які допомагають людям доглядати колії та потяги.

Війна дотягнулася і до них - адже хтось знищив амулет, що захищав Химерний край від людських ракет та бомб. І тепер в Існуючих не так багато часу аби визначитися - чи стануть вони поряд з людьми на захист Києва. Але в Каті та її вимушеного напарника Августина ще менше часу, адже зло наступає не лише зі Сходу - щось жаске відбувається і в самому Завокзаллі.

Як же гарно прописали авторки світ Завокзалля - побут, традиції, впорядкування, зародження, багато дрібних деталей, що посилюють ефект присутності. І все це гармонійно вплетено в історію, немає довгих нудних описів і пояснень - ми просто спостерігаємо за життям Існуючих і починаємо все розуміти.

Кілька сюжетних ліній, в кожній з яких гарно прописані другорядні герої. Їм співчуваєш, за них радієш, гніваєшся або ж зневажаєш - всі вийшли об'ємні і живі.

Наші реалії, знайомі люди і місця, зрозумілі емоції і проблеми - книга підкуповує оцим "своє, рідне", адже впізнаєш себе так часто: "о, тут була, о, це теж відчувала".

Захопливо прописана тема екології - з такого боку нам ще цю проблему не подавали. Органічно і невимушено історія змушує задуматися про важливе 🔥

Книга для підлітків, але дорослим теж буде цікаво. Місцями трішки моторошно, місцями зворушливо, часом боляче, часом - тепло. Все як у житті)

Кожен знає Київський вокзал, але авторки зробили так, що я побачила цей заклад з іншої сторони…зі сторони Химерного світу, Завокзалля…🥰

Ще є дуже цікавим поєднання реальних подій із фентезійною складовою, що неабияк мене приємно здивувало. Події відбуваються в березні 2022 року, коли проходить евакуація людей з Києва в перші дні повномасштабної. 16-річна Катя, потрапляє в світ Завокзалля через Проріху, яку утворив хтось і він де викрав дівчину.

Катя знайомиться з Августином і розуміє, що він як одна капля схожий з її викрадачем, але все-таки це не той жахливий хлопець. Далі діти вирішують зʼясувати хто ж викрав Катю та намисто королеви, знищивши захист Химерного світу та при цьому підставив Августина.

Крім звичних духів ми познайомимося з духом потягових двигунів, королевою Завокзалля та багатьма іншими новими моїй читацькій цікавості персонажами. Крім того герої так добре прописані, їх наміри, дії - авторки в книзі моментально відповідають на всі питання щодо побудови світу та характери персонажів. Однак не думайте, що ви не будете ближче до фіналу здивовані 😅

Мені дуже подобається світ, який створили авторки, там пліч-о-пліч борються проти кацапні всі духи з покровителем міста архангелом Михайлом, а в Химерному світі у Завокзаллі - справжнє розслідування та цікаві пригоди. Я в захваті від твору, світу та героїв.