Одна пані показала мені новеньку книжку, що тільки-но приїхала до книгарні. Зі словами "українська авторка", "фентезі" та "тут картинки" - я вже прямувала до каси з новою книжкою 🙈
Прочитавши перші сторінок 60, я задалася питанням - а чи точно я читаю зараз фентезі? Бо поки мене зустріла звичайна дівчинка Марта, її батько Алекс і фіфа Інге. Я відкрила анотацію, передивилася обкладинку зі всіх сторін - та ні, точно має бути фентезі! 🫅
І дійсно, до перших чарівних випадків треба ще дійти, тому це мене й трошки спантеличило під час першого прочитання. Проте далі мене зустріла загадкова зимова історія, зі своїми паралелями, чудовими персонажами та символізмом, які вони в собі несуть (а їхнє значення ми змогли обговорити напряму з пані Мією на презентації пізніше!).
"Інколи люди мовчать, бо говорити надто боляче"
Книга розповідає про дівчинку-підлітку Марту, яка нещодавно втратила дуже важливу для неї людину - свою маму. Саме на цьому й будується сюжет книги - героїня неначе дорослішає й навчається приймати та переживати таку тяжку травму. Більш того, ми бачимо паралель двох персонажів - ту, хто зміг опанувати своє горе та того, кого це горе загубило.
"О так. Поплач, поплач, дитино моя. Стільки страху, стільки горя, що тільки слізьми прокласти шлях можна. Хай течуть, моя мила. Не соромся. Сльози - то добре. А от без них - погано, серце геть кам'яніє"
Історію пронизує дух Різдва, тому я особливо раджу читати її з першими похолоданнями, а ще краще - в новорічні свята, щоб із головою зануритися в святкову атмосферу. Книга оформлена неймовірними картинками, які розглядати одне задоволення.
Ну й булочка Тобіас, як без нього 🥰
Анонім
Різдвяна зимова атмосфера, ніби й фентезі, ніби й казка, а разом з тим підіймаються дуже важкі теми.
Гг в 12 років втратила маму, переїхала до тата, якого бачила раз в ніколи, в інше місто. Нова школа, відсутність друзів, самотність, втрата… і тільки керамічний янгол Серафим, останній подарунок мами, єдиний друг. Та все змінюється! Подорож до міста Тіней, містичного, загадкового, похмурого міста, яке колись було процвітаючим і населене майстрами чарівниками.
Книга, яка не залишить байдужими ні дорослих, ні дітей. Кожен знайде для себе те, що відгукнеться! Рекомендую!
Анонім
Зовсім юну дівчинку Марту спіткала зовсім не дитяча доля. Після смерті матері вона змушена інтегруватися у родину батька, якого майже не знає, коритись примхам мачухи, змінити місто та спробувати знайти друзів. Єдина згадка про маму - ялинкова прикраса-янгол допомогає їй остаточно не зневіритись та гріє душу теплими спогадами.
Неочікувана розрада приходить у обличчі дивака-однокласника Дані, що знайомить Марту з міськими легендами, та як справжній екскурсовод показує їй приховані експонати та милі оку місця.
Стається диво - дівчинка закохується у старе місто, стає бачити невидимих мешканців і магічним чином опиняється на "реверсі" поселення - у місті тіней, де панує вічна зима і править лихий король-загарбник з попихачем-півнем.
Важко уявити, та саме той янгол-спадок у очах містян зворотного боку має стати їх рятунком, і вони за всяку ціну прагнутимуть добути іграшку, а дівчинку вважатимуть могутньою чарівницею.
Проте Марта явно не зі слабкодухих - їй вистачить сил й на спротив злій матусі, і на захист слабших, і навіть щоб покінчити з правлінням лихого короля та подарувати золотооким містянам нову весну і надію.
Ця історія похмура і темна на початку, поступово наповнюється іскрами світла, які у фіналі переростають у яскраве сяйво, що виганяє темряву з душі.
Нехай книга доволі дитяча і місцями наївна, та всі дорослі колись були дітьми, і хто б з нас не хотів знову на мить стати тим малюком і повірити у диво?
Вердикт: читайте без вагань, бо навіть після найтемнішої ночі завжди прийде світанок.
Анонім
