Мемуари лісу. Том 2. Щоденники Корнеліуса Лиса

друга частина мемуарів лісу не менш захоплива... сповнена сімейних загадок і драматичних подій. лис Арчебальд вузлик за вузликом розпутує клубок сімейної історії, в пошуках істин.
якщо ви вразливі до ЛГБТ тематики то знайте - вона є в книзі. але від цього менше книжку радити не стану! бо вона прекрасна, як справжня казка!

Друга частина такої теплої та затишної книги "Мемуари лісу" знайомить нас з історією життя Корнеліуса Лиса, і вже вдруге розбиває мені серце.💔
У казковому селищі Чарівнокори, де в розколині дуба розташована книгарня, Арчибальд Лис займається своєю улюбленою книгарською рутиною і готується до осіннього свята, але от біда, такий собі Селестен Вовк заявляє, що це саме він є справжнім власником книгарні й має докази.
Втративши найцінніше, Арчибальд Лис рішуче налаштований розібратися, що ж коїться, і на чиєму боці правда.
Заручившись підтримкою свого напрочуд кмітливого племінника - Бартоломе, вони разом вирушають на пошуки щоденників його дідуся Корнеліуса Лиса, які той ще перед хворобою віддав членам таємного письменницького товариства на зберігання.
Які ж секрети та спогади ховають в собі ці щоденники? Та чи знайде Арчибальд Лис в них відповідь на своє питання: Чия ж все-таки книгарня?
Історія про духовні цінності, про безмежну родинну та дружню підтримку, яка допомагає впоратися з будь-якими труднощами, про те наскільки важливо шанувати й пам'ятати святість сімейних відносин і традицій.
Ну і звісно ж, куди без кохання? Такого мовчазного, вистражданого, тужливого, трагічного, але і, щирого, справжнього, вічного.
Книга, яка показує, що без пам'яті про минуле, можна втратити теперішнє і не зустріти майбутнє..
P.S. Буду відвертою, історія кохання була неочікуваною, але вже такою драматичною та глибокою.
💔💔💔
- Я не хочу більше бути сам.
- Ти й не будеш більше, Корні.
Хай у якій хижці ти заховаєшся, я тебе відшукаю. Обіцяю тобі.

ця історія – дивовижна суміш пригод, душевної драми та пошуку правди, яка зачіпає щось глибоко всередині кожного, навіть попри те, що це всього лиш дитяча історія.

у центрі сюжету – лис-книгар, відданий своїй сімейній справі. однак звичний хід життя руйнується, коли мер міста повідомляє, що книгарня може йому не належати. ця звістка змушує Арчибальда лиса шукати відповіді у минулому, і тут починається його велика подорож.

особливо захоплює те, як автор переплітає деталі сімейної історії Арчибальда зі спогадами його дідуся Корнеліуса. щоденники дідуся – це ключ до розв’язання таємниці. проте з кожною наступною сторінкою відчувається глибокий сум через боротьбу Корнеліуса з хворобою, що поступово забирає його розум. цей аспект додає книзі глибини та дорослого підтексту, змушуючи замислитися над важливістю пам’яті та спадщини.

книжка переповнена чарівністю: описами затишної книгарні, магії лісу та дружніх стосунків між персонажами. але за цим казковим фасадом ховається серйозна тема: як зберегти свою ідентичність і боротьбу за те, що дійсно має значення.

фінал книги змусив мене усміхатися крізь сльози (втім, як і перша частина). це історія про силу родини, прийняття втрат і справжню цінність спадку, який ми залишаємо іншим. це книга, яку хочеться перечитувати, щоразу знаходячи щось нове. вона ніби теплий плед у холодний вечір: затишна, зворушлива та незабутня.