То ж яким є її дар? Благословенним чи приреченим? Ці думки не покидали мене весь час, поки я поринала у світ головної героїні, у світ Алесси.
Ця книга чекала на прочитання добрих три місяці, і відверто кажучи, мені дуже прикро, що знайомство з доволі незвичним і динамічним світоустроєм, з цим італійським шармом, і, о Боги, з головними героями відбулося не в день купівлі.
І звісно ж мова йде про незрівнянно, ні, про безжально естетичну книгу "Це безжальне благословення".
Благословенна нещадним даром Фінестра, яка має захистити острів від кровожерливих демонів, від скарабео, повинна обрати свого Фонте, щоб об'єднатися з ним у боротьбі проти зла.
Але три спроби закінчуються однаково трагічно для Фонте, її дотик, їхня смерть.
Гнів суспільства до нової Фінестри й невпевненість у її силах зростає, більшість вже не вірить в неї, і бажає смерті.
Щоб захистити себе від розгніваних чи зневірених рук народу й армії, вона наймає охоронця. Буркотливого, колючого, прямолінійного красеня, з купою секретів та таємниць за плечима, вигнанця з тавром убивці, Данте.
До чого ж призведе зв'язок між стриманою спасителькою і безстрашним охоронцем?
І що ж станеться з новим Фонте й чи буде він взагалі?
Що буде з усіма на острові, коли смертоносний бій, не за горами?
Ця історія сповнена кохання, вірності, дружби, відповідальності, відданості, віри в себе й свої сили, емоційного і пекучого вихору почуттів, щемливих діалогів, не лише словами, а й душами.
Але завжди де є щось світле, буде біль, страх, розчарування, страждання, самотність, навіть серед купи людей, тиск суспільства, обов'язку, оманлива й осудлива думка з боку інших.
Якби після прочитання книги можна було стерти собі пам'ять аби знову прочитати її, і знову опинитися у світі, де магія така ж згублива, як і казкова, де дотик є настільки ж смертоносним, як лезо меча, а кохання і віра можуть зцілити краще за ліки, я б зробила це без вагань.
P.S. Обережно, терпкий аромат лимонного кохання на межі апокаліпсиса нікого не залишить байдужим 🍋💔 і звісно ж, харизматичний буркотун з італійськими приказками.😍

"Відьом завжди супроводжував запах. Солодкий, трав'яний, та водночас різкий - занадто різкий. Схожий на ладан, що його архієпископ спалював під час меси, але їдкіший".
@ Рід
Саме такий запах супроводжував магію в трилогії Шелбі Мег'юрін, а от який запах супроводжував мене при прочитанні цієї захопливої й водночас небезпечної історії.
Запах, що приховує в собі вічну боротьбу за життя.
Запах, який щохвилини ставить перед тобою вибір.
Запах зради, болю і відчаю.
Запах, який наказує тобі ніколи й за жодних обставин не переставати боротися, бути сильним, хоробрим і вигадливим.
Ну і звісно ж, запах кохання: щирого, справжнього і часом болючого.

Ця магічна історія про Лу. Відьму, яка рятуючи своє життя, ховається в місті, де кожен боїться її, і бажає смерті. Обставини складаються так, що доля зводить її з Рідом, мисливцем на відьом, який вважає своїм священним обов'язком вбивати таких, як вона, але ще не знаючи ким вона є насправді.
Вимушений шлюб, взаємна неприязнь, яка переростає в щире і палке кохання, купа таємниць та одвічний конфлікт між "добром" та "злом".
Та іскра, яка з часом все більше і більше проникає в серця головних героїв, і підштовхує їх одне до одного, показуючи, що їх пов'язує щось більше ніж просто дурний випадок.

Цікаво прописані персонажі і їхня взаємодія, звісно, кожен зі своїми заскоками, неймовірно круті діалоги з 🌶, захоплива подача сюжету і сімейних відносин головних героїв.
Троп від ворогів до закоханих, безсоромниця і соромливий, головна героїня, яка є більш ініціативною, зухвалою та закохує, зачаровує в себе з перших хвилин.
О, так, вона моя улюблениця💔
Ну і не будемо забувати про цього рудоволосого красеня, світогляд якого змінюється завдяки коханню.
Ця історія назавжди залишиться в моєму серці й моїй пам'яті, супроводжувана цим солодким, трав'яним та занадто різким запахом.
І це лише перша частина з трилогії, тож що чекає нас далі?...🫶