Мікаель Брюн-Арно

Я обожнюю цю серію книг. За теми, що там підіймаються, за те, що в них є книги, книгарні, затишні чарівні селища. Окрема моя любов то ілюстрації і оформлення.
Третя частина мене розчулила. Я до кінця сподівалась на те, що Теодор повернеться до родини.. і він повернувся, але як.
Ця книга може розібрати ваше серце на маленькі шматочки, але так само і зцілити.
То дуже добра книга. Як і всі книги в тій серії

Неймовірно тепла крига з захоплюючою подорожжю, цікаве поступове розкриття історії. Дуже атмосферна книга, яка дає поштовх до роздумів над життям 🥹❤️

"Мемуари лісу. Том 3. Дух зими" ❄️

Здавалося б, після попередніх частин можна було підготуватися, але ні — останні сторінки знову накочують хвилею емоцій. Читаєш, затамувавши подих🥺

Ця історія зачаровує, огортає холодом зимових вітрів і теплом лісових спогадів✨
Герої стали рідними, їхні радощі відчуваєш, як свої, а коли їм боляче — цей біль відгукується в серці

"Мемуари лісу. Том 2. Щоденники Корнеліуса Лиса" — це ще одна чарівна, сповнена загадок історія✨

Цього разу сюжет заглиблюється в сімейні таємниці, які головний герой розкриває сторінка за сторінкою🦊
Вузлики старих секретів поступово розплутуються, але чи завжди істина приносить спокій?

Книга зберігає ту ж чарівну атмосферу, що й перший том, але додає більше драми, емоцій і нових важливих тем
Якщо ви любите глибокі, зворушливі історії, то ця точно не залишить вас байдужими!

Ця книга – справжня подорож у світ природи🌿✨
Дуже спокійна, затишна й водночас глибока книга, яка змушує замислитися про наше місце в цьому світі
Автор передає цю атмосферу так живо, що починаєш дивитися на природу зовсім інакше❤️
Рекомендую!

Ніжна, прониклива історія, яка нагадує, як важливо берегти спогади й цінувати кожну мить. Книга огортає затишком, мов плед холодного вечора, і вчить дивитися на світ з теплом та мудрістю.

Фердинанд Кріт, старий і трохи розгублений, бо хвороба поступово стирає його пам’ять. Його подорож у пошуках мемуарів — це не лише пригода, а й нагадування про силу історій, що ми залишаємо по собі. Ліс у цій книзі — живий, справжній, наповнений особистостями, які, наче друзі, запам’ятовуються надовго.

Ця книга — як чашка гарячого чаю для душі. Вона розповідає про важливе простою, майже казковою мовою. Читається легко, але залишає глибокий слід у серці.

Ця серія просто не може не подобатись. Мабуть, це улюблена серія з усіх книг видавництва. Безмежно чуттєві, емоційно насичені, душевні та теплі історії, що змушують задуматись не лише дорослих, а й дітей. Ілюстрації просто казкові !!!!! Я отримала величезне задоволення, читаючи з сином цю книгу. Щиро дякую видавництву за таку нагоду!!!

Переходимо до осіннього томика, тому влаштовуйтесь зручніше, беріть собі чогось гаряченького та нумо знайомитися з новою історією з Чарівнокорів!🍁

Я познайомилась з цією історією випадково, гуляючи по книжковому фестивалю та натрапивши на гарну обкладинку — таку милу та атмосферну! Так, я почала читати "Мемуари лісу" з другого тому. Відкривши книгу, я не очікувала чогось більшого, ніж дитячі казочки про тваринок у лісі. Проте як я помилялась...

Історія продовжується, починається осінь. Арчибальд Лис готується почати писати свої мемуари про подорож із Фердинандом Кротом, аж як приходить не дуже добра звістка - виявляється, покоління Лисів ніколи не були власниками книгарні по праву. Щоб отримати свій спадок, до Чарівнокорів приїхав Селестен Вовк, маючи при собі документи, що підтверджують якого як законного спадкоємця.

Звісно, ця новина вибиває бідного Арчибальда з колії, адже він, його батько і дід кожну пилиночку здували з цих поличок, власними лапами сортували книги, вели бізнес і віддавали свій час цій чудовій справі.

Щоб віднайти істину, Арчибальд вирушає у нову пригоду - книгар мусить відшукати щоденники його любого дідуся Корнеліуса, який заховав їх у різних тварин. Саме завдяки ним Лис зможе дізнатися, що ж насправді коїться з книгарнею та відносинами між родом Лисів і Вовків.

Історія другого тому "Мемуари лісу" - це історія про образу поколінь, історія про важливість казати правду своїм рідним, якою б гіркою вона не була, історія про нероздільне кохання, історія про старих друзів, які готові допомогти. Для дітей ця книга буде як пригода з різними випробуваннями, через які мають пройти головні герої, в той час як для дорослих вона стане роздумами, наскільки іноді важливо промовляти такі потрібні для когось слова.

Я однозначно рекомендую серію книжок "Мемуари лісу" й сама залюбки чекаю на вихід третього тому. Неважливо, яка частина ваша улюблена - кожен знайде те, що відгукнеться саме йому в рядках цих історій 🌿

⭐∞/10


Наскільки це затишна і добра історія, не можу передати словами 💖

Другий том також не без елементів трагізму.
Знову наші герої розплутуватимуть помилки і невдалі вчинки старшого покоління.
Але те, як вони проходять ці випробування і які роблять вчинки, — це прекрасний приклад моделі поведінки, наближеної до зразкової 🌿✨

Чому наближеної? Бо ми всі не ідеальні, але спроможні робити добрі вчинки 💫

Повчальна історія 📖💚

А оформлення, як завжди, неймовірне — ілюстрації зачаровують! ✨😍📚

Щирі рекомендації 🩷
Прекрасна історія для всіх — і для дітей, і для дорослих!

Мемуари лісу
Історія про хорошого лиса Арчибальда який мав свою книгареньку. І приймав рукописи всіх всіх, бо кожна книжка найде свого читача. Одного дня до нього прийшов постійний покупець кріт Фердинанд. Це був поважний старий кріт, який написав свої мемуари, ще за часів коли книгарнею володів тато лиса. І ось раптово, йому дуже і дуже сильно потрібно знайти ці мемуари, але на жаль вчора хтось вирішив взяти їх почитати. І ці вірні компаньйони вирушають в подорож.
Це настільки щемка історія, що в кінці мені було сумно, що вже кінець. Історія про дружбу, і таке міцне кохання яке захоплює подих. Про велику кількість людей на життєвому шляху і наскільки ми можемо змінити життя, та запам'ятатись іншим не помічаючи цього. Книжка лишає післясмак, а які красиві ілюстрації 🥹 буду читати всі наступні частини, і це просто топ мого прочитаного за довгий час

Друга книга "Мемуарів лісу" глибше розкриває історію, особливо через розділи у щоденниковому форматі, що дозволяє краще зрозуміти персонажів. Вона зберігає емоційну силу першої частини, роблячи сюжет ще більш пронизливим, хоча й не має хепі-енду для деяких персонажів. Водночас книга може бути ще важчою для сприйняття через свій трагічний тон. Однак саме ця глибина та атмосфера роблять її ще більш вражаючою.

Книгу оцінила дуже високо, за, перш за все, глибоке розкриття теми Альцгеймера – автор майстерно передає внутрішній світ хворих і їхнє сприйняття реальності. А також живі та виразні персонажі – головний герой викликає симпатію своєю добротою, терпінням і співчуттям, якого так не часто можна зустріти в реальності. І хоча книга глибоко торкається важких тем, що може зробити її складною для читання, та, проте, все одно залишає сильне враження, змушує замислитися про пам’ять, людяність і важливість підтримки.