Loading...

Те, що видно звідси

RDT оцінка
9.6
5
Ваша оцінка
відгуків
4
Немає в наявності
Кешбек 15%
320 грн
0 грн
Рекомендована роздрібна ціна
320 грн
1
Про книжку
Код товару
114469
Видавництво
Рік видання
Палітурка
Мова
Українська
Перекладач
Тетяна Сопіла
Кількість сторінок
320
Формат (мм)
210 x 140
Вага
0.346
ISBN
9786171703018
Опис

Сельмі втретє наснився окапі. Мешканці Вестервальду вже знають, що цей сон віщує смерть. Тому вони відчайдушно уникають людей, тварин, руху. Пишуть розлогі листи про «завжди» й «ніколи». Наповнюють свої життя правдивістю, бо помирати з прихованою правдою в тілі надзвичайно боляче. Відтак оптик, який десятки років тримав своє кохання до Сельми у таємниці, вирішує дати волю почуттям. Мати Луїзи, Астрід, шукає спосіб розлучитися з її батьком. Вона не кохає власника кафе-морозива, з яким закрутила роман, але й Петера теж більше не кохає. Та ніхто з них не помре цього разу. І смерть, що станеться, не розб’є їхні серця так сильно, як серце Луїзи, онуки Сельми...

«Те, що видно звідси» — філософський роман-роздум про абсурдність життя і смерті, безсмертя, таке різне й подеколи недоречне кохання. Про горе, яке змінює одну дівчинку й цілу громаду. І про пошук себе в цьому великому, дивному світі.

Враження читачів
RDT оцінка
9.6
5
Ваша оцінка
відгуків
4
Експерт Readeat
10
04.07.2024
Є така тварина-окапі. І якщо оказав сниться бабусі Сельмі, то протягом доби хтось помре. Весь цей час вся громада невеликого мертва нервує в «очікуванні». І дійсно у підсумку хтось помирає.

Перше, що хочу відмітити, мова і стиль авторки. І талант перекладача. Дуже гарно і легко написано, читання приносить задоволення.
Ну і обкладинка книги, я закохалась в неї.

Ця книга наповнена філософськими роздумами і підтекстами.
Вона про неминучість та про віру.
Про підтримку і опіку.
Про життя і його швидке завершення.
Про ціну моментів.

Друга частина книги романтичніша. У життя головної героїні Луїзи вривається буддійський чернець Фредерік і з його появою ми розуміємо- жінка «розтанула» в ньому.Однак доведеться ще ближче познайомитися з усіма героями цієї теплої історії, перш ніж наблизиться майже «хепі енд». Чому майже? А це ви дізнаєтесь тільки прочитавши книгу.

Погане трапляється, залишає рани. Але головне, чому вчить книга: треба дбати про своїх близьких, незважаючи ні на що. Цінувати моменти, адже хто зна що буде завтра.

«Те, що видно звідси» - та книга, котру я захочу перечитати ще. І дуже рекомендую✨
Експерт Readeat
9
07.11.2024
"всі стояли, схилившись наді мною, ніби я була чимось надрукованим дрібним шрифтом"

для мене це виявилась дуже терапевтична книга, яку можу порівнювати з творчістю бакмана чи ґабріель зевін. тут вас зустріне маленьке німецьке містечко і його дивакуваті жителі. рутина і буденність, описані так, що звичні речі перестають бути звичними. тут вам розкажуть про любов і втрату, про буддизм, психоаналіз, потяги, нерозділене кохання, обідній стіл довжиною у 9 тисяч кілометрів, про окапі і подорожі на інший край світу. тут вам розкажуть про життя і всі його відтінки.

сюжет розповідає нам про місто і людей в ньому. головна героїня — луїза, має ліпшого друга, великого собаку, пристрасть до морозива, і ціле життя попереду. її бабуся сельма іноді бачить сни з окапі, і кожен раз, як їй сниться ця дивна тваринка — хтось помирає. чутки про те, що сельмі наснився окапі розносяться по місту дуже швидко, кожен його житель реагує по-різному: хтось не вірить, хтось лягає і чекає, хтось з усіх сил намагається уникнути смерті, а хтось навпаки йде прямісінько в обійми до неї. весь сюжет тут побудований на недоречностях, дивних діалогах, таємному коханні оптика і людях, які бачили, як створювався сам світ.

ця книга про смерть. і смерті тут, на жаль, буде багато. але любові тут теж дуже багато, і вона така різна, тепла і спокійна, підтримуюча. а ще ця книга про втрату, про те, як її пережити та які наслідки вона має.

перші сторінок сто я щиро не розуміла, що відбувається і як можна бути такими довірливими, останні сто сторінок я просто зловила хвилю маріани лекі, і зрозуміла цих дивних персонажів зі своїми приколами. книга читається дуже легко, в ній використовуються цікаві поєднання слів для опису будь-чого, в ній є багато комічних моментів, а ще є речення, від яких хочеться згорнутися в клубочок і плакати дуже-дуже довго.

ця історія легка і не легка водночас, в ній так багато теплого, і так багато трагічного. але все одно вона лишає по собі дуже світлі почуття.
10
01.10.2024
Це одна з тих книг, до якої складно написати відгук. Незвична та дивакувата, але незважаючи на це, та, що залишає після себе приємні емоції.

Луїза - головна героїня і оповідачка, живе у маленькому містечку Вестервальд в Німеччині. Разом зі своїм другом Мартіном кожного ранку їздить до школи у місто потягом. У вільний час гуляє околицями та проводить час з бабусею Сельмою та оптиком, які її виховали. І от якось однієї ночі Сельмі знову сниться окапі. Місцеві вже знають, що це віщує близьку смерть. І хоча вони роблять вигляд, що все це маячня, насправді весь наступний день через сон метушаться та роблять дивні вчинки.

В цій книзі важко знайти хоч одного звичайного персонажа. Хтось має таємниці, як Ельсбет або оптик. Хтось дивний від самого початку, як сумна Марліс або пан Реддет. Весь сюжет побудований на казусах, недоречностях і змальоване авторкою містечко здається все більше нереальним. Але насправді тут реальне переплітається з містичним та магічним: віщі сни, безсмертні тварини та предмети, що падають без вітру.

Як і сказано в анотації, ця книга про смерть. І смерть тут, на жаль, буде не одна. Книга про втрату, про її переживання та наслідки. Але також ця книга про кохання. Герої книги люблять та підтримують один одного, кожен по-різному, незалежно від життєвих обставин.

Ця філософська книга підійде далеко не всім. Але я отримала від неї дуже теплі емоції, на які не розраховувала!