Рецензія на книгу "Тресс зі Смарагдового моря" Брендона Сандерсона

Видавництво: Віват
Кількість сторінок: 398
Жанр: роман (казка для дорослих)
Оцінка: ⭐️⭐️☆☆☆ (3 з 10)

Наявність ілюстрацій та якість видання
Книга вражає своєю неймовірною красою та якістю виконання. Дизайн обкладинки, форзаців та зрізу сторінок — це окремий вид мистецтва, який доповнює текст і створює неповторну атмосферу. Ілюстрації гармонійно вписуються в розповідь, допомагаючи краще уявити світ, який створив автор.

Мінуси твору
✨Невизначена цільова аудиторія Книга прагне бути одночасно казкою та романом для дорослих, але в результаті не задовольняє повністю жодну з цих аудиторій. Для дорослих вона може здатися занадто нудною, а для дітей — містити сенситивний контент, зокрема опис причин смерті одного з членів екіпажу.
✨Складна світобудова
Автор створив детальний і складний світ, але це може бути перенавантаженням для читача. Детальні описи механізмів, як-от робота пушок зі спор, можуть відволікати від основного сюжету. Хотілося б менше технічних деталей і більше фокусу на розвитку подій.
✨Затягнутий сюжет
Місцями розповідь здається надто повільною. Постійні коливання головної героїні Тресс між невпевненістю та раптовою мужністю можуть втомлювати. Це відволікає від основного сюжету і створює відчуття втрати напрямку в оповіді.
✨Мотивація героїні
Основним мотивом дій Тресс є прагнення до чоловіка, що здається дещо застарілим. У сучасній літературі хотілося б бачити більш різноманітні та глибокі мотиви, які спонукають героїв до дії.
Переваги твору
✨Висока якість оформлення Незважаючи на недоліки сюжету, книга відзначається своєю естетичною привабливістю. Якісне оформлення робить її приємною для читання та колекціонування.

"Тресс зі смарагдового моря" — це приклад того, як чудове оформлення може не співпасти з очікуваннями від самого твору.

Книга може сподобатися шанувальникам детально прописаних світів, але для широкої аудиторії вона може здатися перенавантаженою та затягнутою. Оцінка: 2 зірочки з 5, оскільки книга не виправдала очікувань і виявилася важкою для читання.

📚Рецензія на “Безсмертя: історія кохання” Дани Шварц

Мені було морально складно написати цю рецензію, оскільки я емпатична і багато речей пропускаю через себе. Адже для того, щоб вдало написати, потрібно відчувати те, що ти пишеш. За моєю логікою, щоб написати про передоз, потрібно його відчути. Проте іноді речі нелогічні, нераціональні та не мають причинно-наслідкового зв’язку — як от кохання, яке стало однією з основних ліній у цій книзі.

📖 Жанр: історична фікція з елементами готичного роману
🏢 Видавництво: ЖОРЖ
📄 Кількість сторінок: 400
⏰ Загальний час читання: 6 годин 49 хвилин

Оскільки це друга частина дилогії, про першу частину “Анатомія: історія кохання” можна прочитати тут.

✨ Увага! Далі будуть спойлери.

Чому ця книга про токсичні, співзалежні та неекологічні стосунки?
Джек повертається у той момент, коли у Гейзел з’являється натяк на здорові стосунки з королівським лікарем Саймоном. Саймон для мене став квінтесенцією емоційно зрілого чоловіка з пропрацьованими психологічними травмами, який чітко знає, чого хоче від життя та від стосунків зі своєю майбутньою обраницею.

У рецензії до першої книги я писала, що Джек викликає у мене почуття невизначеності та неоднозначності. Замініть його на будь-якого іншого симпатичного воскресителя, і нічого кардинально не зміниться, оскільки Джек виступає в ролі каталізатора сил Гейзел Сіннет, але не є самостійним персонажем, на відміну від Саймона.

Спочатку я думала, що авторка просто не до кінця розкрила Джека і в другій книзі буде більше. Проте тепер вважаю, що це було зроблено навмисно. Джек — не самостійний герой, а збірний образ усіх невпевнених, емоційно незрілих та обмежених чоловіків, які трапляються на шляху сильних дівчат.

Джек — це флешбек, який колись у 16 років закрив твою потребу, пов’язану з низькою самооцінкою, першим сказавши, що ти красива (один раз, але цього було достатньо для твоєї свідомості). Це колишній, який подарував неймовірні перші стосунки, спочатку прийнявши тебе такою, якою ти є, а потім газлайтив, бо зрозумів, що не готовий емоційно до більш серйозного, ніж просто підтримувати твої ідеї у компанії (раз на рік). Загалом, це чоловік, який зробив щось вперше у твоєму житті, коли тебе ніхто не підтримував або було складно.

Гейзел ідеалізувала Джека, тим самим знецінюючи себе. Тому коли Саймон повірив у неї, вона була просто не готова, оскільки її психіка прагнула катання на емоційних гойдалках, бо це те, що подарувало їй віру в свій час.

Тому стосунки із Саймоном і не склалися, оскільки дуже часто жінки прагнуть до того, що вже знайоме, ніж ризикнути і спробувати щось нове.

✨Супутники смерті
Товариство масонів, що здійснює нагляд за світом та вирішує, куди має рухатися тодішнє суспільство, — гарний елемент, який гармонійно доповнює любовну лінію (а вона тут не одна!).

Залучення справжніх історичних персонажів, таких як Байрон, Марія-Анна П'єретта Польз та Антуан Лоран Лавуазьє, спонукає читача порівняти історичну реальність із книжковою.

✨ЛГБТК+
Гарна жіноча лінія, що стала неочікуваним поворотом. Проте для багатьох людей це може стати тригером.

✨Відверті сцени
В книзі є відверті сцени оперативного втручання в тіло людини з детальним описом. Навіть автобіографічні книги патологоанатомів можуть програти в цій битві.

✨Враження
Загалом книга викликала в мені дуже сильні емоції, і тому я ставлю їй 8 зірочок.
Так, я розумію, що цю книгу не можна ставити на один щабель із класикою, проте мені в дитинстві теж не подобалися оливки, а потім у 21 я спробувала мартіні з ними — і мені сподобалося.
Тобто в тих умовах, в яких перебуває мій психоемоційний стан, дилогія зайшла, проте вона просто опинилася в потрібний час.

📚 Рецензія на книгу Дани Шварц «Анатомія історія кохання»

⏰ Час читання: 5 годин 25 хвилин
📄 Кількість сторінок: 344
🏢 Видавництво: ЖОРЖ
📖 Жанр: історична фікція з елементами трилеру та фентезі

💖 Моє нове кохання від видавництва ЖОРЖ
Коли я взяла до рук «Анатомію кохання» Дани Шварц, я не очікувала, що ця книга настільки захопить мене. Незважаючи на невеликий шрифт і певну складність входження у всесвіт твору, час читання пролетів непомітно. 5 годин 25 хвилин для книги такого обсягу — це досить швидко, особливо коли сюжет затягує з головою.

🌆 Атмосфера та жанр
Книга належить до жанру історичної фікції з домішками трилеру і фентезі. За своїм настроєм вона нагадує такі класичні твори, як «Королева Марго» Олександра Дюма, «Гордість і упередження» Джейн Остін та «Завіяні вітром» Маргарет Мітчелл. Багато хто порівнює її з «Франкенштейном» Мері Шеллі, і хоча я поки не читала цього роману, відчуття спільного вайбу безсумнівно присутнє. Також відчувається вплив Вальтера Скотта, особливо в історичному контексті та атмосфері.

🤭 Персонажі
⚫️Гейзел Сіннет — моє відкриття 2024 року
Головна героїня, Гейзел Сіннет, стала для мене справжнім відкриттям. Після Скарлет О'Харри я думала, що не зможу відчути більшу емоційну спорідненість з персонажем. Проте Гейзел переконала мене в іншому. Вона не шаблонна героїня, хоча й поставлена в умови, де має стати «не такою, як усі». Її характер, вчинки та манера поведінки викликають захоплення. Вона залишається 16-річною дівчиною зі своїми переживаннями, а не перетворюється на стереотипну героїню романтичного твору, де все йде як по маслу.
🟠Джек Каррер — таємничий воскреситель
Джек Каррер, професія якого — воскреситель (людина, яка займається добуванням тіл для медичних досліджень), є цікавим, але недостатньо розкритим персонажем. Він — просто файний хлопець, який відіграє роль каталізатора для Гейзел. Він перший, хто повірив у її силу та мрію. Проте його можна було б замінити іншим чоловіком-воскресителем без значних змін у сюжеті, що свідчить про його недостатню самостійність як персонажа.

👊 Боротьба проти суспільних стереотипів
Особливої уваги заслуговує її боротьба проти сексизму, харасменту та сексуальної об’єктивації жінок. Незважаючи на недосвідченість, вона сміливо протистоїть суспільним стереотипам. Відношення батьків до Гейзел додає глибини її образу: батько відсутній у книзі (його присутність номінальна), а мати проявляє емоційну холодність і навіть засудження. Натомість молодшого брата Персі вона обожнює, що створює цікавий твіст у розподілі батьківської любові.

🔬Гра зі словом «Анатомія»
Анатомія — це наука про будову організму. У цій книзі термін використовується не лише в медичному контексті, але й як метафора для дослідження людської душі. Серед описів крові, органів та скелетів авторка майстерно вплітає роздуми про сутність душі, що додає глибини та філософського звучання твору.

💞 Незвична історія кохання
Я побоювалася, що любовна лінія може переважити і зіпсувати атмосферу трилеру, перетворивши книгу на банальний любовний роман. Але авторка зуміла зберегти баланс. Любовні сцени написані так майстерно, що їх хочеться перечитувати знову і знову, особливо сцену в могилі, яка залишає незабутнє враження.

🧝Елемент фентезі
Хоча я не є шанувальницею фентезі, у цій книзі цей елемент настільки гармонійно інтегрований у сюжет, що без нього важко уявити історію. Він додає загадковості та підсилює атмосферу, не відволікаючи від основної лінії оповіді.

💫 Відродження читацької чуйності
Останні три роки мені здавалося, що я втратила читацьку чуйність, оцінюючи книги беземоційно з точки зору художнього твору. Проте «Анатомія» знову запалила в моєму серці іскорку життя, повернувши мене в дитинство. Я, наче Гейзел Сіннет, розкладаю свої емоції на складові, які бажаю відчути і пережити знову.

⭐️ Оцінка: 4.5 із 5
Є певні історичні неточності, які мені трохи різали око, але це мінімальний недолік, враховуючи мій досвід читання історичних романів. Загалом, «Анатомія» — це твір, який варто прочитати, і він безсумнівно залишить глибокий слід у вашій душі.

📚 Рецензія на роман "Жовтолика" Ребекки Кван

⚠️ Дисклеймер: Цей відгук відрізняється від інших, адже роман "Жовтолика" має унікальну структуру, не схожу на ті твори, які я читала раніше.

📖 "Жовтолика" — сатиричний роман на 272 сторінки, виданий Жорж. Попри невелику кількість сторінок, у книзі дрібний шрифт і великі сторінки, тож читати її швидко не вийде. Загальний час прочитання: 6 годин 51 хвилина. Це був мій перший роман цього видавництва, і він залишив приємне враження. 🌟

🕳 Глибоке занурення у світ героїні
Роман нелегкий для читання — як стилістично, так і змістовно. Ми поринаємо у внутрішній світ Джун Гейворд — молодої письменниці, що бореться за місце під літературним сонцем. Вона — головний герой і водночас антагоніст. Про Джун можна сказати: "не всі вальти в колоді" — тобто, їй бракує певної розсудливості, вона ніби постійно балансує на межі.

Протягом роману ми ніби знаходимося в голові Джун, як у мультфільмі “Думками навиворіт”, і домінуючі емоції у неї такі:
😡 Злість
😖 Біль
🤢 Огида
😱 Страх
😒 Заздрість
😤 Зверхність
💔Відчуття власної нікчемності
І так — усі 272 сторінки.

🔍 Тематика та актуальність
Мене вразило, як авторка розкриває темні сторони книжкової індустрії, показуючи, що вона мало чим відрізняється від шоу-бізнесу — гнилість із середини, попри всю святість книжкової справи.
Для мене стало відкриттям, як проходить шлях книги від задуму до продажу.

📢 Також я дізналася про нову професію — рідер чутливості. Це спеціаліст, який перевіряє текст на потенційно образливий зміст, щоб уникнути стереотипів і упереджень.

Роман порушує важливі питання:
⚫️Соціальна справедливість (якої, виявляється, не існує в ідеалі)
⚫️Етнічна ідентичність (причина постійних суперечок)
⚫️Булінг в інтернеті (панецеї проти якого ще немає)
⚫️Виклики письменників, здатні зруйнувати не тільки кар'єру, але й життя

🎭 Особливості та враження
Фінал книги відкритий, що може не всім сподобатися — але це залишає місце для роздумів . У цьому романі ти, як читач, ніби занурюєшся в реальну голову справжньої людини з усіма її недоліками та внутрішніми демонами.

⭐️ Оцінка - 7 з 10
Це було складне і напружене читання, яке вимагало неабияких інтелектуальних зусиль. Книга вразила мене і змусила замислитися, а також випробувала на стійкість до непростих тем.

Складно, цікаво, місцями огидно (у хорошому сенсі!) — так можна описати "Жовтолика".

Рецензія на "Гіпотезу кохання" Алі Гейзелвуд

📖 Жанр: ромком
📚 Обсяг: 414 сторінок
⏱ Загальний час прочитання: 6 годин 47 хвилин
Книга легко і швидко читається. Її можна "проковтнути" за вихідні, що робить її ідеальним вибором для відпустки чи канікул. Мова написання та стиль створюють атмосферу, яка не потребує глибокого занурення в текст.

👩‍🔬 Персонажі
- Олівія — головна героїня, яка має тверду мету досягти кар’єрних висот власними силами. Вона нагадує Елізабет Зотт з "Уроків Хімії" завдяки своєму прагненню та феміністичному духу, а також пережила досвід сексуалізованого насилля. Втім, на відміну від трохи карикатурної Елізабет, Олівія більш реалістична та близька. Вона також має проблеми із самооцінкою, що нагадує Анастейшу Стіл з "50 відтінків сірого". Ця невпевненість робить її ще більш впізнаваною для багатьох читачок.
-Адам — чоловічий персонаж, який привернув мою увагу навіть більше, ніж Олівія. Його успішність, привабливість та сексуальність додають йому особливого шарму. Однак, його емоційна відстороненість трохи карикатурна: важко уявити, як 34-річний успішний чоловік настільки захоплюється дівчиною після випадкового поцілунку. Тут є ще один нюанс, але розкривати його не буду, щоб уникнути спойлерів.

🔥 18+ сцени
У романі присутні три сцени 18+, які збалансовані та приємні для читання. Вони не викликають відчуття "крінжу", а сприймаються як природне продовження хімії між головними героями. Для мене ромком без таких сцен втрачає частину свого шарму, але розумію, що для когось це може бути відлякуючим фактором.

📝 Моя думка
Читаючи цю книгу, я відчула себе знову підлітком. Ніби повернулася в 2014 рік, 9 клас, зі своїм четвертим айпадом, читаючи перші фанфіки про кохання на Wattpad, коли найбільшими проблемами були ДПА, які треба скласти. "Гіпотеза кохання" подарувала мені це відчуття ностальгії, хоча і ненадовго.

Незважаючи на легковажний характер ромкомів, цей роман поставив переді мною серйозні запитання:
❓ З чим пов'язана моя емоційна холодність і чи варто з нею працювати?
💔 Чи варто відмовлятися від стосунків заради інших життєвих цілей?
🔥 Чи можна завжди інтерпретувати закоханість як ризик?

✨ Висновок
"Гіпотеза кохання" — це книга, яка не лише дозволяє відпочити, але й змушує задуматися. Вона поєднує в собі легкий стиль романтичної комедії з глибокими темами, що робить її особливою. Рекомендую до прочитання всім, хто шукає не просто розвагу, але й можливість роздумів.