Марина Юрченко
25.11.2024
Новий відгук
"Та, що породжує вогонь" – це захопливий психологічний трилер Стівена Кінга, який досліджує тему надзвичайних здібностей та їх впливу на життя людини. Історія маленької Чарлі Макгі, яка володіє даром пірокінезу, тримає в напрузі від першої до останньої сторінки. Кінґ майстерно малює атмосферу постійної небезпеки, змушуючи читача переживати за долю героїні. Роман піднімає важливі питання про природу добра і зла, про відповідальність за свої вчинки та про пошук власного місця у світі. Особливу увагу автор приділяє психологічним проблемам героїв, розкриваючи їхні страхи, мрії та внутрішні конфлікти. Якщо ви шукаєте захопливу історію з непередбачуваним сюжетом та глибоким змістом, то цей роман – саме для вас.
Новий відгук
"Під куполом" - це масштабна сага про невелике містечко, яке раптово опинилося ізольованим від зовнішнього світу невидимим куполом. Кінг майстерно створює атмосферу клаустрофобії та наростаючої паніки серед мешканців. Автор досліджує, як люди поводять себе в екстремальних умовах, розкриваючи найкращі і найгірші риси людської натури.
Мені особливо сподобалося, як Кінг поєднує наукову фантастику з елементами трилера та соціальної драми. Він піднімає важливі питання про владу, релігію, мораль та людську психологію. Кожен персонаж в романі - це окрема історія, зі своїми секретами та мотивами.
"Під куполом" - це не просто захопливий сюжет, це ще й глибокий аналіз сучасного суспільства. Кінг застерігає нас про небезпеку втрати свободи та про те, як легко ми можемо відмовитися від своїх цінностей заради виживання.
Рекомендую до прочитання.
Мені особливо сподобалося, як Кінг поєднує наукову фантастику з елементами трилера та соціальної драми. Він піднімає важливі питання про владу, релігію, мораль та людську психологію. Кожен персонаж в романі - це окрема історія, зі своїми секретами та мотивами.
"Під куполом" - це не просто захопливий сюжет, це ще й глибокий аналіз сучасного суспільства. Кінг застерігає нас про небезпеку втрати свободи та про те, як легко ми можемо відмовитися від своїх цінностей заради виживання.
Рекомендую до прочитання.
Новий відгук
"Крістіна" - це справжній шедевр жахів від Стівена Кінга, який тримає в напрузі з першої до останньої сторінки. Історія про стару розвалюху, що оживає і стає справжнім монстром, захоплює з головою. Автор майстерно передає атмосферу 50-х років, створюючи живі образи персонажів та моторошну ауру загадковості.
Мені особливо сподобалося, як Кінг досліджує тему одержимості і того, як речі можуть набувати власного життя. Книга змушує задуматися про силу пристрасті та про те, як легко можна загубитися в своїх бажаннях.
"Крістіна" - це не просто страшний роман, це ще й історія про дорослішання, дружбу і самотність. Кожен персонаж прописаний так детально, що здається, ніби ти знаєш їх все життя.
Оцінка: 9/10. Цей роман - обов'язковий до прочитання для всіх шанувальників жанру жахів, а також для тих, хто цінує добре написану прозу.
Мені особливо сподобалося, як Кінг досліджує тему одержимості і того, як речі можуть набувати власного життя. Книга змушує задуматися про силу пристрасті та про те, як легко можна загубитися в своїх бажаннях.
"Крістіна" - це не просто страшний роман, це ще й історія про дорослішання, дружбу і самотність. Кожен персонаж прописаний так детально, що здається, ніби ти знаєш їх все життя.
Оцінка: 9/10. Цей роман - обов'язковий до прочитання для всіх шанувальників жанру жахів, а також для тих, хто цінує добре написану прозу.
Нова оцінка:
30.06.2024
Новий відгук
В першу чергу я можу сказати, що трохи шкодую, що читала цю дилогію з певним відрізком часу, а не зараз. Хоча я і не могла би цього зробити, тому що навіть не знала, що це дилогія. Говорячи про цю історію, то можу сказати, що мені справді сподобалося. Мені сподобалося поринути в атмосферу 1800-х років. Мені сподобалося споглядати за історією Джека та Гейзел. Цій книжці я можу поставити міцну вісімку. Все-таки, мені не вистачило більше інформації про римську лихоманку.
Мені цікаво куди поділася ця хвороба? Чому Гейзел не продовжувала спроби створити ліки? Чому не розпитувала у Шарлотти як їй вдалось вилікуватись? Або чому не спитала у Саймона щось про цю хворобу?
Оця прогалина є досить чіткою. Ніби автор вирішив зробити другу частину більш зосередженою на романтичних стосунках та почуттях. Мені ж більше було б до вподоби читати про розвиток головної героїні як хірургині.
Книга має свою якусь атмосферу не схожу на інші книжки, які я коли-небудь читала. Це було так захопливо і цікаво. Я прочитала цю книжку за два рази і це було вау. Ті почуття і настрій, який ця дилогія залишає на кінець, такі приємні, що хочеться чогось подібного відчути знову. Історія справді заслуговує уваги, однак я очікувала більшого від другої частини.
Мені цікаво куди поділася ця хвороба? Чому Гейзел не продовжувала спроби створити ліки? Чому не розпитувала у Шарлотти як їй вдалось вилікуватись? Або чому не спитала у Саймона щось про цю хворобу?
Оця прогалина є досить чіткою. Ніби автор вирішив зробити другу частину більш зосередженою на романтичних стосунках та почуттях. Мені ж більше було б до вподоби читати про розвиток головної героїні як хірургині.
Книга має свою якусь атмосферу не схожу на інші книжки, які я коли-небудь читала. Це було так захопливо і цікаво. Я прочитала цю книжку за два рази і це було вау. Ті почуття і настрій, який ця дилогія залишає на кінець, такі приємні, що хочеться чогось подібного відчути знову. Історія справді заслуговує уваги, однак я очікувала більшого від другої частини.
Полиць поки немає