Щаслива катастрофа. Довсон М.

💔«Любов не завжди приходить такою, як ми її собі малюємо.»

Якими стають стосунки через роки? Чи залишається кохання таким же сильним? Та чи отримуємо те на що очікували на початку спільного шляху?

Продовження дилогії про Марні й Патріка виявилося повною протилежністю першої частини. Якщо «Сватання для початківців» подарувала легкість, гумор і теплі емоції, то «Щаслива катастрофа» здивувала. У цій частині, не дивлячись на тепло, більше суму, важких моментів і розкриття персонажів саме психологічно. Авторка змогла це передати так сильно, що я сама відчувала те, що переживали герої.

З одного боку Марні, яка в якийсь момент повністю загрузла в побутових справах, бачила одні проблеми, а до всього додалися і різні думки щодо батьківства. А з іншого — Патрик, який просто продовжував тонути в своїй депресії і не бачив виходу. Ці двоє настільки поринули у свої думки, що просто припинили чути один одного. Я просто в якийсь момент почала за них вже переживати. Хотілося обох обійняти і допомогти почати чути один одного.

❤️‍🩹«Хай би як було темно, хоч би скільки разів ти впав, любов знайде тебе та врятує знову, знову і знову.»

Спочатку мені не подобалась книга, але я змінила свою думку в процесі читання. Зі мною зіграли злий жарт мої ж очікування. Тому поринувши сильніше в цю історію я її відчула, зрозуміла і полюбила. Так, вона не така світла як перша, а навпаки тут розчарування, сум і гіркота від розбитих очікувань. Але в ній авторка дуже круто розкрила:

🌿життя екстраверта й інтроверта
✨вибір жити майбутнім чи так і залишитися в минулому
🌿відповідальність рішення бути батьками
✨важливість підтримки рідних
🌿потреба говорити і чути одне одного
✨важкість депресії
🌿любов, яка зцілює усі рани

Це сильна історія, яка перейшла від «не моя книга» до «це любов». І я справді вражена історією, виданням і посланням, яке є від авторки у цій книзі🥹

❤️‍🩹«Любов керує Всесвітом і здатна зцілити геть усе.»

#krisbaobooks

Читаючи продовження книги «Сватання для початківців» я помітила, що Марні вже не дратувала, ну лиш одним моментом на початку, але Патрик мене просто бісив.

Ця книга мені менш сподобалась ніж перша, але вона теж не погана. В ній ми спостерігаємо духовний ріст героїв, крім того тут зʼявляються нові персонажі, один із них Тесс - це мама Фрітці, яка просто залишила дівчинку не прощаючись і поїхала кудись на рік з чоловіком. Я думаю, що вона вже не забере її.

Мені чогось не вистачало, сюжет розтягнутий і все ставало нудніше і нудніше, однозначно перша частина топ! Герої ніби топталися на одному місці. У мене склалося враження, що авторка просто не знала, що вже писати, щоб її закінчити.

Коли перша книга була легка, то ця більш серйозна і сповнена різними емоціями. Адже тут нам розповідається про вже зрілих Марні і Патріка, а про такі стосунки важче писати. Це історія про те, як важко буває, коли двоє людей змінюються, але все одно кохають одне одного.

Було дуже боляче читати, як Патрік втрачає себе. Мені здалося іронічним, що Марні була здивована, як її батько не замічав того, що намагалася сказати її мати, і водночас вона сама не знала в яку темноту занурюється Патрік. Думаю вона була настільки захоплена всім навколо, що не бачила знаків. Але я рада, що вони прокинулися, знайшли шлях один до одного, і почали рухатися вперед.

Загалом історія вселяє надію, турботу і любов до сімʼї. Мені сподобалася подорож, яку Марні і Патрік проходять разом, долаючи всі перешкоди.
Думаю, ця історія залишить тепло у вашому серці♥️