Скажу одразу, що жанр цієї книги – це не моє, але всеодно хотілося прочитати її, щоб дізнатися чи дійсно вона така класна, як говорять.

Отже, Лейла і Лідс...
Простий музикант(хоча сам пише пісні) і дівчина, яка ще не визначилася, чого хоче від життя.
Між ними в один вечір спалахує нестримне бажання залишатися разом назавжди, адже у них так багато спільного.

Та чи так легко бути дівчиною красунчика музиканта? Соцмережі так і "кричать", що Лейла йому не пара.
Колишня Лідса Сейбл вважає, що краще йому не бути ні з ким, якщо він не з нею. Постріли. Реанімація. Реабілітація.

Лейла змінилася після того жахливого дня, стала замкнута, розсіяна...Хлопець відчуває провину перед нею за те, що не зміг вберегти кохану від божевільної колишньої.

Через кілька місяців Лідс привозить Лейлу туди, де вони вперше зустрілися, гадаючи, що це піде і їй, і їхнім стосункам на користь, адже після жахливого нападу, їм обом потрібно відпочити.

Думаєте, що більше нічого цікавого? Якраз у їхній "відпустці" починається усе цікаве.

Чи можуть існувати паралельні реальності? Чи Лейла знову стане такою, як була раніше? Чи зможуть закохані подолати все і залишитись разом? І що ж насправді сталося того трагічного вечора, де Лідс "втратив" і себе, і Лейлу.

Книга читається за вечір, але залишає післясмак і роздуми... багато роздумів...

Книга насправді не настільки про любовні шмарклі, як хтось може подумати з назви. Вона:
➡️ про нещасну жінку;
➡️ про матір, яка хоче повернути свою доньку;
➡️ про совість;
➡️ про помилку і відповідальність за неї;
➡️ про правильність рішень;
➡️ про кохання;
➡️ про біль втрати.

Якби не дурний, п'яний, нещасний випадок, життя усіх героїв склалося б зовсім по-іншому.
А так...Кенні – жінка, яка відсиділа в тюрмі через трагічну помилку і намагається повернутися до нормального життя...Життя зі своєю донькою, яку вона народила за ґратами.

Для всіх Кенні – вбивця, яка зруйнувала життя не одній людині, але читаєш і розумієш, що не все так просто у цій історії. Потроху починаєш співчувати цій нещасній, бо все, що у неї залишилось – це спогади...🙄Спогади про нього... І так хочеться, щоб хтось їй допоміг...

І дійсно, з'явиться людина, яка не тільки допоможе ГГ, а й зробить свій вибір: вибір на користь Кенні, зрозуміє її, покохає і поверне їй найцінніше – любов, віру в людей та її маленьку донечку.🥰

А ви знаєте, де? Навіть не де, а коли? Тоді, коли закінчується життя... Але в цій книзі не все так сумно...

Мені сподобався стиль авторки, адже твір написаний у вигляді листування усіх героїв.
А почалося все з Алекса і Роузі, які з 5 років почали листуватися. Разом росли, разом ходили до школи, разом тікали з дому😊 Що тут скажеш, справжні найкращі друзі.

Роки йшли, а разом з ними життя головних героїв, їхніх сімей та друзів. Якщо буду багато описувати, то почну спойлерити, тому тим, хто зацікавився цією дружньо-романтично-щиро-справжньо-щемкою історією, пропоную прочитати цю книгу.

Єдине, що скажу (у чому суть книги, на мою думку): не втрачайте віри, не втрачайте свого шансу і завжди йдіть до своєї мети, як би страшно не було. Адже можна прожити все життя не так, якщо не зробити крок вперед. Якщо ви вірите в долю – то вона вам буде давати стільки шансів, скільки потрібно, навіть, якщо це буде і через 30 років...

Ну що ж... Друга частина дилогії була не менш цікавою, ніж перша.

У "Щасливій катастрофі" авторка підіймає більш важливі теми.

Наша головна героїня Марні задоволена життям, закохана, живе з коханим у прекрасному домі, працює у квітковій крамниці та все ж, їй здається, що прийшов час подумати і про дитину🤔

Попри всі перипетії у книзі, а це – і життя її батьків, і особисті життя сусідів та друзів, у життя Марні та Патріка ввірвалося дещо зовсім неочікуване🤔

Поки не розв'язати всі проблеми, то і власного щастя не побачиш, а проблем у цій книзі достатньо. Головна з яких – втримати те, що маєш. І, можливо, це навіть не проблема, а істина, до якої потрібно дійти кожному з героїв, щоб все стало на свої місця.

Дилогія мені сподобалась. Це було легке чтиво на один раз. А от фільм, знятий за цими книгами, я б з радістю подивилась😊

Ну що ж... Єдиний мінус для мене – це те, що я не прочитала цю книгу взимку, адже вона така "тепла" і затишна, що хочеться вкритись нею, наче ковдрою.🥰

Мені дуже сподобалось, якими авторка створила усіх героїв: усі різні, з різними життєвими історіями, з різними характерами і з різними долями. Доля... Чи вірите ви в неї? Бо головні героїні Марні та Блікс вірять. Саме Блікс якраз тільки і довіряє всесвіту, адже вона сваха, яка бачить іскри над людьми, яким судилося бути разом.

Блікс – 85-річна жінка, яка має третього чоловіка і Касандру.

Марні – майбутня дружина Ноа – племінника Блікс, яка теж вміє бачити в людях "іскри".🤔

Книга цікаво написана, місцями смішна, місцями наївна, а місцями загадкова.🥰

Та все найважливіше починається тоді, коли Блікс помирає і залишає дуже несподіваний заповіт.🤫

Як переплетуться життя усіх героїв? Як складеться доля кожного? І чи буде Марні щаслива з Ноа, чи, можливо, сам всесвіт на чолі з Блікс підготував їй дещо неймовірне?😉