❤️‍🩹«Заплющ очі. Уяви себе на скелі з краєвидом на океан. Вітер тріпає твоє волосся. Сонце сідає. Ти прагнеш, тілом і душею, однієї речі. Однієї людини. Ти чуєш кроки позаду себе. Повертаєшся. Хто там?»

Так хто і що зіграв свою роль, щоб Айворі потрапила в таку ситуацію? Що ж за таємниця минулого, яка тільки зараз почала розкриватися?

Книга, що своєю головоломкою не давала відірватися від читання. Я зазвичай таке не читаю, але цей цикл вкрав моє читацьке серце. Я поринула в цю історію повністю, що разом з героями розгадували всі загадки та ігри, які залишив Готорн для своєї сім’ї й Айворі. Деякі моменти були для мене зрозумілі ще в першій книзі, деякі відкрила разом з героями у цій. Є моменти, які я не зрозуміла повністю нащо були потрібні, бо вони виглядали такими хаотичними і просто наліпленими. Спойлерити вам не буду, тому конкретно називати їх не стану😅

Від чого я в захваті, так це від звʼязку героїв. Те, як вони разом деталь за деталлю збирали і розкривали все — просто щось. Мені подобається, як авторка вирішила з’єднати їх всіх разом. Деякі моменти їх сім’ї у цій частині відкрилися і розставили багато крапок на свої місця. І мені подобається, як брати почали ставитися до Айворі. Фраза, яка точно класно це передає:

❤️‍🩹 «Est unus ex nobis. Nos defendat eius»

Ох, і цей любовний трикутник. Ця частина трохи «тепліша» за попередню, та мені хочеться, щоб більше розкрили цю лінію, бо Айворі поки ніяких відповідей немає сама. Але я за одного з братів, який притягує до себе найбільше ☺️

Це крута і динамічна книга. Я з задоволенням мандрувала з героями різними місцями і розкривала всі таємниці. Вона мені нагадала дорами «Мій демон» і «Витончена сімʼя» своєю атмосферою і відчуттями.

Я дуже чекаю продовження, бо цей фінал просить його, адже Айворі вирішує грати вже свою гру😏

🧶Детективні розслідування, які веде підліток можуть здивувати? Виявляється, що так.
🧶Така історія може сильніше здивувати за розслідування дорослих? Виявляється, що так, ба більше, вона сподобалася сильніше.

Почну з головної героїні цього розслідування — Піппи. Вона виявилася не звичайним підлітком, а сильною і розумною дівчиною. Вона смілива і кмітлива на свій вік, адже розуміє, які перед нею цілі і досягає їх. Не дивлячись на небезпеку, Піппа крок за кроком наближається до всіх відповідей у розслідуванні. І мені справді це подобається, адже слідкувати за перебігом подій дуже цікаво. До того ж, все так інтригуюче, що не могла відірватися від читання. Ой, як я могла забути про Раві, який завжди готовий був її підтримувати і допомагати. Ну, він у цій історії додав свій вагомий плюсик❤️‍🩹

Ох, цей клубок таємниць і бруду, який був замішаний у цій історії, просто щось неймовірне. Кожною частинкою себе відчувала ту небезпеку і погрози, які валилася ніби з неба на тих, хто намагався розслідувати справи закриті завісою таємниць минулого. Тиск і шантаж, який тут проявляється, створює сильну нагнітаючу атмосферу📍

Мені сподобалося, як подається гумор і різні жарти тут. Переклад цих моментів такий класний, що навіть мені це зайшло😅Взагалі книга легко читається, бо переклад топ і саме оформлення тексту круте😍, що створює неймовірне відчуття розслідування цієї історії.

У цій книзі важливим і головним постає для мене саме віра у правду, заради якої ризикуючи життям, герої зробили все, щоб знайти винних і довести справу до кінця. Я намагаюсь все згадати щось схоже з прочитанного, але так і не згадала, щось настільки для мене цікаве, як ця книга у цьому жанрі.

Сильна, інтригуюча і цікава історія, яка буде тримати вашу увагу до кінця. А ще це оригінальне і круте оформлення підкорить ваше читацьке серце❤️

Не знаю чому саме вона, але ця пісня для мене стала головним остом цієї історії — Carrie Underwood «Love Wins»🎧 Її я слухала протягом читання, коли писала відгук і робила фото. Вона створює потрібну атмосферу для мене саме до цієї книги.

🌸«Можливо, все, що памʼятати треба
Моїй душі серед страждань і втіх,
Це — тільки карта зоряного неба
І поклик безміру — з очей твоїх!»

Це ідеально впорядкована збірка. Настільки класно все підібрано і «розставлено», що пливеш у цьому вирі неймовірних рядків. Кожен розділ викликає свої емоції, адже в кожному є своя сила, краса, послання і чарівність.

З початку ми поринаємо з головою в любовну лірику, яка кожним своїм віршем торкається серця. Кожен рядочок знаходить шлях до найпотаємніших місць душі. Потім нам відкривається сила патріотичної любові, яка змушує серце битися сильніше і викликає сирітки по шкірі. І після таких віршів нас занурюють у філософські рядки і слова присвячені дітям. А закінчується весь цей спектр емоцій і прекрасних віршів розділом з позначкою 🔞😏

🌿«Зніми мені легенькою рукою
Сніжинку із брови, а з серця – лід
Поважності, печалі, супокою,
Всього, що я надбав за стільки літ»

Прекрасна поезія, яка торкається кожної струнки душі. Усе так тонко та тендітно, що відчуваєш цей вітерець на шкірі, а здалеку лунає легка мелодія, яку награє сам автор. Ця збірка — душа Дмитра Павличка. Тут стільки сили, щирості і прекрасного, що хочеться запам’ятати кожен рядок. Це справді неймовірний представник шістдесятників, який заслуговує якомога більше уваги в школі, в університеті, у житті.

🌸«Кожен раз я прощався навіки
З тобою, улюблена зморо,
А ти навіть не розтуляла повіки,
Знаючи, що повернуся скоро»

Дивовижна збірка, яка захоплює подих і змушує серце завмирати. Неймовірний поет, який мав неймовірний талант створювати вічність, що торкається душі. Це було прекрасно і чуттєво🥹

Люблю такі прекрасні вірші. Згадую «Триста поезій» і «Євангеліє від ластівки», які з цієї ж серії, так само знайшли місце у моєму серці. Поезія, яка стає і стала вічністю🥰

💔«Важко було відпускати вас із мамою. Проте зараз ви в безпеці.
Але ця відстань — мука.
Дім без вас порожній та холодний».

Щоразу обіцяю собі не читати такі книги, бо вони мене розбивають на дрібні шматочки. І кожного разу я знову йду на це сама. Хтось мені каже: «Так, це ж наша реальність. Це треба читати і знати». І я завжди намагаюсь знайти слова, щоб пояснити, чому мені важко таке читати саме зараз. Але як ви помітили, я сама собі підготовлюю ці моменти, які роблять мені боляче.

Сильна, емоційна і болюча книга, яка розбиває серце на маленькі шматочки, адже це такі щемкі слова батька і чоловіка, котрий сумує за своєю сім’єю. Це текст наповнений сумом і любов’ю. Безмежної любові до дружини і сина. Любові до побратимів. І, звичайно ж, любові до Батьківщини. Раніше героями для нас були: Супермен, Бетмен, Людина-павук. А зараз — це сотні, тисячі людей, звичайних людей, які залишивши сім’ю і рідний дім, стали на захист мільйонів життів, своєї країни. Це люди-титани. Це супергерої. Це наші герої.

💔«Колись я розповім тобі про все…
Але зараз я хочу, щоб ти знав:
Ми залишились, і нас багато.
Ми залишились і не віддамо жодного клаптика нашого узбережжя, не віддамо море, вулиці й, тим паче, не віддамо наші книгарні (я знаю, яка для тебе найважливіша, і вона під надійною охороною)…
Це наше місто, наша країна, наша земля і наше небо.
Усе це варто любити і захищати.
Ми залишились і боротимемось.
Пам’ятай: Ця країна — непереможна».

Книга сповнена спогадів, листів, віршів і роздумів автора тоді, коли навколо бушує російсько-українська війна. Моментами я згадувала книгу «Сліди на дорозі», адже там також болючі моменти захисника. Книги, які спустошують і роблять боляче, але віримо, що мир настане і наша країна переможе ту темряву.

💔«Війна спустошує. Розʼїдає зсередини, залишаючи тільки притуплене відчуття реальності. Тієї що була «до».

✨“...Не будь такою, як вони. Зроби правильний вибір, не йди на поступки і шукай свій шлях”.

Історія, яка зачаровує настільки сильно, що зараз ти хочеш швидше дочитати і дізнатися все, а через мить хочеться відтягувати цей момент якомога довше, коли потрібно закрити книгу.

Офелія — дівчина, яка любить самотність. У неї є дар — читати минуле предметів і проходити крізь дзеркала. Вона любить читати, ходити у будівлю Архівів і проводити час у музеї. Та спокійне життя у дівчини руйнується, коли вона, за домовленістю, має заручитися з холодним і мовчазним Торном. Що чекає дівчину за звичними їй “стінами”? Книга відкриє всі таємниці.

Я зачарована! Цей світ полонив мене настільки, що я відчувала себе його частиною. Настільки неймовірний світ, що усі події, політичні інтриги та персонажі постають перед нами, як реальні. Книга так сильно затягує у свої нетра, що ти забуваєш про все і живеш у цій історії. Кожна деталь продумана, все на своїх місцях, а поєднання з міфологію зробила все це прекраснішим.

✨“Торнові очі у світлі лампи на столі блищали якось дивно, мов два шматки металу. І щоразу, коли він дивився на неї, як от зараз, їй здавалося, ніби він намагається прорватися їй аж у душу”.

Мені дуже сподобалися головні герої. Офелія, не дивлячись на свою замкненість, дуже цікава і сильна героїня. Так, десь є нотки дитячості, але це взагалі нічого не псує. Її любов до книг у 🩶 І ми з нею чимось схожі навіть😅 А Торн, який спочатку здається холодним, виявляється дуже вірним і прекрасним. Їх стосунки, які крок за кроком рухалися до серця одне одного, просто вау, бо немає цього “кохання з першого погляду”. Я вірила цим двом. Вони вразили мене так, що я спокійно кажу, що вони зайняли своє місце серед улюблених героїв.

Магія і зимова атмосфера просто зачарували мене. Настільки класна і чарівна історія, що я у захваті від кожної миті, яку провела у цій книзі. Це було фантастично і я з нетерпінням вже чекаю, щоб прочитати продовження цієї неймовірної історії історії.

“Радій, що твоє серце залишилося смертним, Фейро. І пожалій тих, хто взагалі нічого не відчуває”.

Я не знайду слів, щоб передати наскільки сильно я люблю цикл “Двір шипів і троянд”🥀 Це просто моє і все. Кожна сторіночка, кожна подія, кожне слово потрапило в саме серденько. Коли я вперше читала цю історію була впевнена, що колись перечитаю її обов’язково. І ось, минув рік, і я її перечитала. І це справді моя любов🥰

Моя улюблена історія “Красуня та чудовисько” надихнула письменницю на цю книгу, але у Сари Дж. Маас вийшло створити щось “своє”, щось цікаве, дивовижне і прекрасне.

Історія, яка відкривається нам неймовірно чуттєва, прекрасна, сильна і романтична. Вона з перших секунд підкорює серце. Ти настільки поринаєш у цей світ, де є люди і фейрі, магія, королівства, чарівні істоти, що непомітно стаєш його частиною. Він настільки захоплюючий і прекрасний, що не хочеться його залишати.

Дивовижні персонажі, які з перших секунд або підкорюють твоє серце, або ти їх ненавидиш. Кожен з них має свою історію від якої сирітки по шкірі з’являються. Ти їх відчуваєш. Ти їх розумієш. Ти не можеш моментами прийняти їх рішення, але ти у захваті від цих подій. А які почуття кружляють тут між персонажами, що читаєш повільно і затамувавши подих очікуєш, що ж буде далі. Неймовірні моменти пристрасті, захоплення, романтики і кохання. Сара Дж. Маас вміє створювати такий вир почуттів, що ти від них п’янієш і не можеш відірватися ні на секунду.

Мене підкорив стилі авторки з перших секунд. Усі ці описи деталей, емоцій, персонажів і навколишнього світу зачаровують. Неймовірна задумка і виконання. І це дивовижно, адже авторка змогла розкрити цю історію так, що ти стаєш її частиною і не хочеш просто закінчувати цю мандрівку.

Це дивовижно!
Це прекрасно!
Це те, що наповнює серце любов’ю!

Я так хотіла чогось милого, доброго і зворушливого, що ця книга була моїм найкращим рішенням. Ця історія доволі оригінальна, цікава і щира🥰

І так, перед нами розкривається історія, де головні герої орендуючи одну квартиру на двох, ділять її між собою у різний час доби. Тіффі — редакторка, яка працює вдень, а Леон — медбрат, що працює вночі. За умовами оренди вони не можуть одночасно перебувати у квартирі. І як тоді їм познайомитися? Вони знайшли єдиний для них спосіб, щоб дізнатися більше один про одного і для спілкування — записочки, які вони залишають по всій квартирі. Ну, раніше були листи, а у сучасному світі це стікери. Доволі оригінально, правда?

Така тепла, прекрасна і романтична історія, що ніби сонечко виринуло з-за хмар після грози. Так чарівно і мило було читати те, як вони переписувались, ділилися своїми успіхами і невдачами.

Так цікаво було спостерігати за тим, як вони поступово розкривалися і ставали ближчими. Усі їх записочки, жартики Тіффі (я оцінила), їх перша зустріч, різні милі згадки — зробили цю історію дуже теплою і затишною.

Але тут не тільки мімішні моменти. У книзі піднято тему — газлайтингу та емоційного насилля. Це показано в обличчі колишнього Тіффі. І це жахливо і навіть моторошно якщо чесно. Вивчаючи в університеті різні види маніпуляції, я розумію який це жах: коли ти комусь безумовно довіряєш, а тобою настільки майстерно маніпулюють. І це справді важко помітити, а зрозуміти і вийти з таких стосунків ще складніше.

Та ця книга не про драму, а про бажання жити і міняти щось. Вона наповнена світлом, теплом, оптимізмом, добром і романтикою. Прекрасний приклад того, що кохання існує і воно може прийти у твоє життя несподівано, але саме тоді, коли це потрібно.

✨«І цей світ у його очах, це тихе щастя…»

Найкраща, найпрекрасніша, найдивовижніша книга цього циклу. Це та історія, яка перевертає все з ніг на голову, шокує, залишає без слів, але у той же час вражає і підкорює серце.

Кожне речення, кожна сторінка поглинала мене все сильніше і сильніше, що я просто не могла знайти сили і бажання, щоб зупинитися читати. Я насолоджувалася кожною подією, новим відкриттям, новою таємницею та тим, як змінювалися герої. Я стала частиною цього дивовижного світу, і розуміла, що все тут на своїх місцях. Все так, як має бути. І це дивовижно.

Сара Дж. Маас вміє підкорювати серця і робити частиною свого світу, що не дивлячись які там події, ти відчуваєш себе на своєму місці. Я вражена тим, як стрімко і цікаво розвивається сюжет, що ти читаєш і наче зачарована, бо не можеш відірватися від книги. Тут вже такі інтриги, нові Двори з їх Лордами і таємницями. Просто фантастичні описи героїв, їх почуттів і емоцій, природи, свят і нічного неба засипаного зірками. Читала і бачила це дивовижне нічне небо, слухала розмови героїв і уявляла себе частиною цього всесвіту.

Кохання — найдивовижніше і найпрекрасніше, що є у цій книзі. Те, що відчуває Фейра і Різ — таке сильне, прекрасне, ніжне, пристрасне і емоційне. Історія їх кохання вражає. Моментами стискалося серце від болю і суму, іноді від хвилювання, а моментами від сили і пристрасті їх кохання, що відчувалося крізь ці рядки, сторінки. Найчарівніша пара, кохання якої мені таке близьке. Я бачу це дивовижне почуття так само, я відчуваю його так само. Кожен момент, слово і думка цих двох схожі з моїми відчуттями.

І це більше чим просто фентезі. Це історія поламаних душ, які пройшли шлях до прийняття, зцілення і знайшли саме своє. Ця історія набагато більше, адже читаючи її я наповнилася силою і натхненням, відчувала, що я вдома, де можу бути самою собою. І я в любові🩶🌙💫

✨«За тих, хто дивиться на зірки й загадує бажання.
За зірки, що чують, і мрії, які збуваються».

✨«Мене звуть Фейра. Колись я була людиною — тепер фейрі. Обидва світи я називаю своєю домівкою».

💕Сильна.
✨Глибока.
❤️‍🩹Емоційна.
❤️‍🔥Романтична.
💫Дивовижна.

Історія, що змушує серце битися сильніше і частіше. Вона доводить до сліз, тремтіння рук і перехоплює подих. Кожна сторінка шокує, розбиває серце, дивує і знову зцілює.

У цій частині розкривається історія кожного з героїв, що постійно стаєш частиною їх життя. Кожен має те, що робило їм боляче і те, що робить їх щасливими. Кожного з них полюбила, кожен став вже таким рідним. Я відчувала те, що вони, проходила все з ними; моментами здавалося, що виходу немає і це кінець, але їх сила, зв’язок і почуття, що їх пов’язувало, постійно надавали сили і впевненості, що все вийде. Настільки вони рідні стали, що ніби це не книжкові герої, а реальні друзі.

Те, що починалося як ретейлінг «Красуні та Чудовиська» отримало свій світ і своє життя. Ця історія стала набагато масштабнішою, важливішою і прекраснішою. Це не може не вражати, коли Сара Дж. Маас створила історію, де є різноманітні двори фейрі, що межують із землями людей; має різних чарівних істот, артефактів і місць. А Веларіс…— місце, де хотілося б залишитись і жити. Це так дивовижно, коли розумієш, що знайшла у книжці місце, де тобі затишно, тепло і радісно.

Це не просто фентезі книга, тут сховане набагато більше:

🗡️боротьба за щасливе майбутнє і життя
✨дружба, яка на рівні з сім’єю
💕рівність і повага у різних стосунках
❤️‍🩹ментальні проблеми, які не відпускають, але над якими працюють

Кохання і пристрасть мають свою роль тут. Кохання таке ніжне, сильне, глибоке і прекрасне, що віриш кожній секунді і слову. А пристрасть така, що відчувається той вогонь, а місцями навіть червонієш, бо Маас вміє описувати такі моменти😏 І це дивовижно.

Це та історія, яка написана з любовʼю і, яка летить до серця читачів. Це та любов, яка вражає. Це та історія, яку хочеться перечитувати не один раз.

«За зірки, що чують».

Ця книга стала для мене бальзамом на душу, після третьої книги, яка перевернула мій світ. Попереджаю відразу, що це не наповнена епічними моментами книга, як попередні 3. Вона — зимово-різдвяна історія, яка стала маленьким затишним місцем, де рідні люди проводять сімейні посиденьки, з розмовами і продовженням життя після страшних подій.

Авторка створила історію, де відкриває душі і минуле головних і другорядних героїв. Вона розкриває багато таємниць, про яких не розповіла у попередніх книгах і натякає, що попереду ще більше відкриттів😳

Розповідь у цій історії ведеться від різних героїв, що дає можливість побути в їх минулому, зрозуміти їх краще і відчути те, що коїться в їхньому серці. Після війни у всіх продовжується життя: Фейра знову почала малювати🎨, Різ далі цікавить своїми думками😅, Кассіан має почуття до Нести🤭, а вона продовжує виводити з себе всіх, і мене теж😒 Але ця історія просякнута коханням, турботою і думками про майбутнє.

Найбільше мені сподобалися — Переддень і сам День Зимового сонцестояння❄ Вони передали неймовірне тепло і затишок цієї зимової й святкової атмосфери. Цікаво було читати:

🎁 як вони обмінюються подарунками
💫 про традиції Різа, Кассіана і Азріеля
😅 від душі посміялися над Амрен, яка ще не до кінця звикла до людського тіла

І чесно скажу, що не розумію хейта до цієї частини історії😒 Вона показала, як всі оговтуються після страшної війни. Як вони готуються до щасливого і прекрасного свята. Відкрила стільки цікавих моментів з героями, їх минулим і почуттями. Дуже класні натяки і підґрунтя для наступної частини, яку я дуже вже хочу прочитати. Ця книга стала місцем, де можна набратися сил і відчути ту прекрасну атмосферу.

Неймовірно казкова і тепла книга. Вона подарувала певні спокій і легкість після важких попередніх історії. Вся ця атмосфера підкорила мене дуже сильно💕

💕«За мрії, які збуваються»

✨«А тобі ніколи не здається, ніби ти всюди чужа? Ніби ти — це дві несумісні половинки в одному тілі?»

Ідзумі — дівчина-японка, яка живе з мамою в Америці. У неї неймовірні подруги і маленька собака, яких вона любить. Та все своє життя вона думає про батька якого не знала. Одного разу вона знаходить листи адресовані матері від якогось Макото. Згодом вона дізнається, що є принцесою Японії і їде до батька, щоб знайти відповіді на свої запитання. Там її оточують різні люди, дивні родичі, традиції і правила етикету до яких вона не звикла, неприємні випадки і різні плітки намагаються її зламати. Але ж ніхто не говорив, що бути принцесою — казка. Чи зможе вона знайти своє місце і прийняти батька у своє життя?

Книга дуже легка, романтична і місцями комічна. Дивлячись на зусилля Ідзумі знайти своє місце і не впасти обличчям в бруд, я щиро за неї переживала. Я розуміла її бажання знайти саме своє місце у цьому світі, а не відчувати себе всюди чужою. І я була рада, коли вона розпустила свої крила, нарешті.

Мені в цій історії не сподобалося те, що якось все так швидко закрутилося, що я не відчула щирості у відносинах героїв. Я не змогла відчути і те, як відносини батька і доньки стали теплими і близькими, коли вони пройшли етап настороги один до одного. Через це історія втратила ту атмосферу до якої готувала з самого початку авторка книги, але вона викликала зацікавленість до самого кінця, і залишити її не хотілося.

Звичайно, ця історія не нова, але вона не втрачає свого шарму. Я отримала свою частку задоволення читаючи її, насолодилася часом у чарівній Японії, читаючи уявила собі красу тієї природи.

Цікава й атмосфера історія вийшла. Від неї отримала легкість, тепло й аромат весни. Обовʼязково буду читати продовження, бо цікаво, чим закінчиться історія Ідзумі.

✨«Я ненавиджу себе. Всю себе. І я втомилась, безмежно втомилась. Втомилася хотіти опинитися будь-де, але не в своїй голові».

889 с. боротьби
889 с. страху
889 с. сили
889 с. дивовижних моментів
889 с. срібного полум'я навколо кохання

Серце завмерло, коли почала читати цю книгу. Я забула Несту з попередніх частин, щоб відкрити Несту з цієї книги. Я відчула її під своєю шкірою, у своїх голові і серці.

Її поведінка може відштовхувати, але не треба поспішати з висновками, бо те, що відкриється переверне все у ваших думках.

Дівчина, яка все життя несла в собі образу хотіла, щоб це зрозуміли. Вона завжди слідувала плану когось, але хотіла робити вибір сама. Страх проник так глибоко в її думки і серце, що вона шукала сховок десь далеко, щоб не дати вихід тому що її лякало. Але ця дівчина наскільки холодна і колюча, настільки добра і тепла.

Ми з нею схожі. Ми дуже схожі. Я побачила в ній себе, тільки я не заглушила свій біль і страх у випивці і «походеньках». А решта — я. Тому я розумію чому вона така закрита і колюча, чому не підпускає до себе людей. Я так само, як і вона тримаю все в собі, аж поки не почну ламатися, при цьому руйнуючи все те, що будувала для захисту навколо себе. Як і їй мені важко десь промовчати, а десь сказати, що відчуваю насправді. Я так розумію, чому вона закрилась, щоб утримати бурю, що була в ній.

Та Маас дала нам можливість побачити справжню Несту. Ту дівчину, що любила музику і танці, різні книги, а особливо любовні романи. Дівчину, що турбувалася про інших, обрала те, що хотіла сама, боролася з тим, що її оточувало і з самою собою. Багато психології і кроків Нести до знаходження себе і свого шляху. І це було так сильно, що ти стаєш частиною цього всього так глибоко, що історія проходить крізь твою душу.

Але у цій книзі не тільки про неї і її шлях. Нам розкривається і Кассіан, який готовий був на все заради неї. Він — чоловік, який ставив її почуття і її саму вище всього. Його турбота і старання заради неї вразили до глибин душі. Маас дала нам можливість побачити зі сторони обох те, що вони відчували і які кроки робили один до одного. Він вкрав моє серденько тим, як стояв за неї горою, коли вона замкнулася в собі, а інші розчарувалися в ній. Його ніжність і кохання — щось дивовижне. А які тут відверті сцени🔥 Але Маас і тут вразила. Читайте самі😏

Ця історія і про сімейні цінності, зв'язок сестер і жіночу дружбу. Обрана сімʼя Нестою і те, що вони пройшли, щоб сказати, що жінки не просто елемент декору чоловіків, а сильні і незалежні жінки, які можуть бути сміливішими і вправнішими за чоловіків. Це так показано, що серце завмирає. І щось прекрасне ще — це Дім Вітру. Я зрозуміла його символ тут. Я відчувала те, що Неста стосовно нього. Але тільки прочитавши цю частину ви все зрозумієте і відчуєте.

Та в цьому вирі Нести і Кассіана, перед нами відкривається і багато іншого: історія Різа і Фейри, таємниці і загадки світу фейрі й людей, історії могутніх артефактів, боротьба і відвага, пригоди і розкриття сили. Я читала і не могла відірватися від книги, бо все хотілося дізнатися і запамʼятати.

Маас — та письменниця, яку я люблю і яку я ненавиджу. Так розірвати моє серце може тільки вона, що я вмивалися сльозами останні розділи. Не можу передати, як сильно це торкнулося мого серця. Але вона як руйнує тебе, то так і зцілює. Це дивовижно…

Вразила. Підкорила. Моє.

💔«Чоловіки так прагнуть наших тіл і так бояться нашого духу.»

Книга-виклик.
Книга-протест.
Книга-провокатор.
Книга-революція.

Саме так я б назвала це мехафентезі, яке точно змінить книжковий світ. Це те фентезі, яке кричить, що цінною життів героїнь цієї історії, сталася і має бути революція у світі патріархального устрою. Це та історія, яка показала, що жінка — НЕ прибиральниця, НЕ річ для задоволення чоловіків, НЕ душа, яка має стати жертвою замість чоловіків, НЕ слабкість, як хочуть це показати чоловіки, а сила, яка може бути вище чоловічої.

Коли я взяла читати цю книгу думала, чи вийде в авторки, вступивши на цю небезпечну стежку з цією темою, пройти її гідно і не зіпсувати все. Але видно, що дух Залізної вдови — це сама авторка, адже забувши про страх вона зробила справжню революцію.

Пілотеса вогняної хризаліди «Жар-птаха». Дівчина-вогонь. Залізна вдова. Імператорка Ву. Це все про цю зірвиголову Ву Дзетянь, яка поставила на вуха весь їх світ. Як і ті, що її оточували, я вже не знала, що очікувати від неї наступного разу. Не дівчина, а вогняна буря просто, яка готова спопелити все на своєму шляху, після того на що її нарекли рідні і чоловіки. Так, моментами вона перебирала міру в своїх словах і діях, але і зрозуміти її можна.

Те, як авторка розказала нам про цей світ, їх культуру і релігію захоплює. Усе розвивається і розкривається дуже активно, тому динаміка книги просто🔥

І щодо поліаморії. Я знала, що це буде в книзі, але я бачила її з один героєм конкретно. Але побачимо, що ж буде з цією лінією далі.

До речі, ця книга нагадала мені дораму «Закохатися у твою посмішку» тим, що головна героїня теж показала, що жінка не слабша за чоловіка в їх галузі. І це🔥

Книга сильна. Та чи всі сприймуть цю силу? Адже мʼякості в ній немає, хоча є теплі і ніжні почуття, які роблять свій контраст з цією могутньою і темною історією.

«Тим, хто в пошуках дверей, виявляється досить сміливим, щоб відчинити знайдені, а деколи й досить відважним, щоб зробити власні»

«Галант» — історія, яка відкрила авторку з іншої сторони. Свого часу «Незриме життя Адді Лярю» вкрала моє серце. Тому читати цю книгу було певним викликом, адже я не знала, як вийде з цією книгою.

Ця історія — моторошна казка, яка захопить в свій темний світ з перших рядків і не відпустить до самого кінця. Це та історія, яка не просто читається, а дарує свою атмосферу, що ти бачиш як в’януть ті троянди, як все там руйнується, відчуваєш той холод, який проник у кожну частину книги. Я люблю стиль Вікторії Шваб, бо те, як вона пише — просто щось неймовірне.

У цій книзі мало діалогів, бо тут більше роздумів, які дають можливість зрозуміти головну героїню. До того ж авторка класно розкрила Олівію, адже у кожного є своя життєва драма, що не може не хвилювати. І мені це подобається, бо коли можна зрозуміти і відчути героїв, тоді історія отримує свою силу.

Атмосфера книги похмура і темна. Цей готичний дім з привидами змушував мене моментами відчувати мороз по шкірі. Я ще додумалася читати книгу пізно ввечері😅

Та книга цікава і непогана. Атмосфера така, що моментами не по собі. Чимось вона нагадала мені серіал «Венздей», бо від нього теж віяло холодом і було моторошно. Я можу вам її рекомендувати, але вона може не кожному сподобатись, тому я попереджаю.

І це неймовірно гарне оформлення. Це окремий вид мистецтва просто, бо книга так круто передала атмосферу цієї книги 🥹

Знаєте, з чим можу порівняти я цю книгу? Затишок і тепло вдома. Саме так. Думаю, що ви здогадуєтеся, які емоції і почуття вона мені подарувала💕

Я не вперше читаю автобіографію, але ще ніколи не відчувала такої щирості. Кожна історія від Тома пронизана щирістю, теплом і важливістю для цього моменту, про який він розповідав.

Неймовірно цікаво було читати про сім'ю і дитинство, про кастинги і період знімання, про захоплення Тома і його проекти, про випадки на знімальних майданчиках і його відносини з іншими акторами. З неймовірним задоволенням читала про період, коли він знімався у "Гаррі Поттері". Дивовижні розділи, які дарують стільки задоволення поттероманам✨ А те, як юний Том Фелтон бачив і розповідав про акторів і їх уподобання, теж створює свою магію. Магія, яку творили стільки людей, щоб подарувати нам цей дивовижний світ❤

Та ця книга не тільки про світлі і прекрасні моменти, адже, як я писала ще на початку, він дуже щиру розповідь зробив. Том розповів і про проблеми, які виникли на його шляху, і про питання залежностей і психічних проблем. Вона і про вибір, який зробив Том у певний період свого життя.

І знаєте, що ще? Цією розповіддю я повністю і назавжди переконалася у тому, що Том Фелтон всім своїм серцем щиро, правда, любить світ "Гаррі Поттера". Не для якогось пафосу, не для якогось хайпу, а саме тому, що він любить цей світ, цих героїв і все, що було з ним пов'язано.

Якщо говорити про книгу, то мені дуже подобається формат розділів з прикольними заголовками, які їм дав автор, усі ті чудові фото з життя Тома і передмова від Емми Вотсон. З яким теплом вона пише про Тома і зв'язок їх душ🥰 Окремо хочу сказати вау найкращому опису і інструкції, які зробили видавництво🥺

Щира, цікава, сильна і дивовижна історія Тома, який спочатку підкорив мене як Драко Мелфой, а згодом як і Том Фелтон✨

❤️—⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️

🥀«Усмішка міс Еліс нагадує мені троянду. Коли до неї торкаєшся, вона стає трохи відстороненою.»

Англія, 1900 рік.
Час вишуканості, чаювання у вищому суспільстві, розкоші й упереджень. Це саме те, що зустріла Ханако в країні, де хотіла змінити своє життя. Але коли на шляху до мрії зустрічається людина, яка відкриває тобі цей світ і підштовхує до нового, ти знаходиш сили боротися з усім.

Я люблю час, який описується в цій манзі. І я зачарована тим, що авторка так добре дослідила цей період, адже змогла передати ту атмосферу. Усі ці манери у суспільстві, заходи, зовнішній вигляд, любов до книг зробили свою справу, щоб повністю поринути у ті роки і відчути те, що там відбувалося.

💕«Я просто хочу вірити…що кохання вільне від упереджень.»

Та ця історія дивовижна не через свою атмосферу тільки, а й через героїнь, які знаходили порятунок від упередженого ставлення до жінок у книгах, а згодом одна в одній. Через їх слова і думки передається те, що вони відчувають. Це та межа, коли з одного боку — обов’язки жінки того часу, коли нерівні права кричали про це, але репутація сім’ї важливіша за все. А з іншого — кохання, бажання серця і свої потреби. Як вийти з ситуації, де плітки руйнують все, але серце просить своє? Так сильно відчувається ця межа між драмою і романтикою, що серце стискається, бо це так несправедливо. Мені подобається, що Ханако не боїться озвучувати, що думає і відчуває. Це її сила у цій жорстокій реальності.

📚«Читання дарує віру. Воно надихає мене не здаватися.»

І тут є те, що гріє душу тих хто читає цю манґу — любов до книг. Все просякнуто читанням, книжковими крамничками, розмовами про літературу і самою любовʼю до книг. І це прекрасно.

Але ця історія ще й про те, що варто мріяти, не здаватися, а йти до кінця і про те, що жінка має право на свою думку, свої мрії і своє життя.

Я хвилююсь, що очікує нас далі, адже попереду продовження. Але десь в глибині душі я вірю, що ці двоє знайдуть своє місце у цьому світі і будуть щасливі.

✨«Ти врятуєш мене від темряви.»

#krisbaobooks

Довго придивлялась до цієї книги, бо це прекрасне видання не могло не сподобатися. Анотація мене теж зацікавила, тому наважилась її прочитати, хоча я дуже рідко читаю трилери.

Про що книга? Це історія молодої письменниці Гаррієт Рід, яка зустріла чоловіка якого покохала і з яким хоче пов’язати своє життя. І ось цей чоловік з однієї найзаможніших родин в Америці. Дівчину очікує знайомство з ними, їх домом і «традиціями». А після розповіді свекра моторошної історії, дівчина має з’ясувати, яка насправді сім’я її коханого.

Ох, для мене ця книга була доволі напружена, навіть моторошна, а загадкова атмосфера у цьому маєтку завдяки такій родині підсилювала все це. Їхні ігри, які на перший погляд дитячі, зовсім не такі. Мені реально було не по собі, а до того ж я додумалася читати її вночі😅 Моторошно стало до 100 рівня, бо я просто сама стала мимоволі частиною цих ігор.

❄️«Вигадані історії іноді докопуються до суті краще за реальні.»

Герої тут доволі «цікаві», якщо їх можна такими назвати. Гаррієт мені спочатку сподобалася, ще й письменниця, що плюсик для неї, але як виявляється не така вони проста, а скелетів у шафі теж вистачає. А певні моменти з нею це просто😈😅. Щодо сім’ї Голбеків, то вони просто божевільні зі своїми тарганами в голові. Та все ж герої в цій книзі живі, неоднозначні та зі своїм минулим. Вони показали, що тільки наш вибір показує і робить нас нами.

Стиль авторки мені сподобався. Книга написана легко, бо сторінки летіли швидко, тому книгу прочитала теж у цьому темпі. Усі ці таємниці, інтриги й ігри зробили свою справу. Не можу сказати, що це вау, але хороший такий трилер.

Починається все зимово-різдвяною атмосферою і коханням, продовжується моторошними моментами, а закінчується так, що ти просто шокована, бо не очікувала цього. Так що знайомство пройшло цікаво😅

Це друга книга Кадзуо Ішіґуро, яка вразила мене так само сильно, як і «Клара і Сонце». Це було сильно, похмуро і цікаво.

Пронизлива історія, яка схожа на щоденник. Ця історія веде спогадами з життя дівчини Кеті: починаючи від дитинства і до зрілого віку. Так ми знайомимося з її найближчими друзями, з якими жила в елітному пансіонаті, де «вирощували» донорів органів, — подругою Рут і другом Томмі. Їх стосунки показані нам протягом всієї історії, де вони перетворюються у щось більш глибоке…

Якщо очікуєте динаміки, то її тут немає. Історія вимальовується повільно, що ці болючі і щемкі моменти, які показуються, майже не шокують. Хоча слів знайти іноді було важко. Та поступово шок все ж накриває з головою, коли відкриваються певні моменти у світобудові.

Якщо очікуєте знущань з донорів, то цього також немає. Нема таких сцен, хоча історія похмура і розриває серце невідворотністю подій.

Якоїсь прямої лінії немає також, бо є багато стрибків у часі, але автор настільки спокійно і повільно все розставляє по місцям, що читаєш і розумієш все.

Ця історія про:

⚡️дорослішання
⚡️стосунки і життєві цінності
⚡️пошук свого місця і розуміння себе
⚡️прийняття долі, яке у кожного своє
⚡️мрії, що не здійсняться
⚡️несправедливість і приреченість
⚡️душевну близькість
⚡️слова, які болять і через роки
⚡️людську сутність

Це сумна, сильна, місцями страшна історія. Світ і герої пропрацюванні. Тут є те, що торкається серця і відгукується, було сумно через певні моменти. Книга залишила свій слід однозначно. Обовʼязково прочитаю інші книги автора.

Книга, що вразила мене і підкорила. Я довго дивилась на цей цикл, і тільки цього місяця наважилась взятись за нього. Вірніше за ті книги, які вже є українською, бо, на хвилинку, книг 13 + доповнення. Так, я знову влізла у такий цикл😅

Впевнена, що ви чули про данів. А у цій книзі ми відкриваємо цікаві історичні деталі, яких автор доповнив вигадками. У нього вийшло створити неймовірну історію.

Цікавий історичний роман про події і життя, які були в Англії у ІХ столітті. Це справді були важкі часи. Території Англії дуже стрімко завоювали дани, поки не залишилось останнє королівство, яке вціліло.

Історія розповідає про долю хлопчика Утреда. Він був сином англосаксонського шляхтича, якого під час навали дани взяли у полон. Які жорстокі вікінги відому, але чи все так однозначно? Розкрити усі ці моменти можна читаючи історію цього хлопчика, який чи то нортумбієць, чи то дан.

Я з цікавістю спостерігала за дорослішанням Утреда, за усіма його пригодами, рішеннями і сутичками. Не менш цікавими були і зустрічі з різними людьми, які були для нього доленосними, як, наприклад, кохання. Сильний, молодий і прекрасний хлопець, у якого попереду довгий шлях помсти і війни.

Та ця історія не тільки про Утреда, а показує щось ще:

🗡️устрій тих племен
🛡️як вони любили
🗡️їх вірування і традиції
🛡️як воювали
🗡️як ставали лідерами
🛡️які були скандинавські боги

Мене підкорив цей роман. Я читали і не могла відірватися від книги хоча б на мить. Мені сподобався стиль автора і як він подав цю історію. Доповнення у вигляді історичної довідки і словнику дає можливість краще все зрозуміти. Моментами було боляче, страшно, серце розбивалося. Але я вже хочу читати продовження, бо цікаво, що ж там далі.

І не можу промовчати про те, яке ж прекрасне видання. Неймовірно гарна книга, що підкорює серце🥰