Різдвяне бажання. Кортні Коул

«Тобі треба з’ясувати, як змиритися з тим, що сталося. Сам спогад - сумний спогад - уже в минулому. Він не мучить нас. Мучить наша пам’ять»

Настає той зимовий час, коли вже передивилась чи переробила домашні справи під фон усіх частин про Гаррі Поттера, улюблених різдвяних фільмів, і хочеться нової історії. Тоді в рух йдуть прості книжечки з атмосферними обкладинками. Саме так до мене і потрапило «Різдвяне бажання».

Нора і Джек. Тобто Ноель і Джона. Знуджені у шлюбі. Тобто неодружені, проте зреалізовані у кар’єрі. Заплутатись можна. Добре хоч чудесний велетень-собацюра Еліот є сам собою.
Отже хтось там щось загадав на різдвяній кулі і трапилось щось чарівне. Усі події повинні навчити героїв переосмислити свої цінності, віднайти душевний спокій і рівновагу. Тут є і вічне кохання, і падіння на снігу в руки чарівного незнайомця, і сон на грудях мужнього рятівника, і перші поцілунки, і пропозиція одруження, і собака, який об’єднує серця, і такі собі Ґрінч, Капітан Америка та ельфи-помічники.

Для мене це той тип романів, які потрібно читати, не занурюючись. Атмосфера огорне тебе сама. А от аналізувати образи героїв, хід подій, намагатись зрозуміти чому щойно зранку пили каву, а у наступному реченні завершували цей вечір партією в шахи, не потрібно. Це простенька святкова історія під чудовою обкладинкою, яка може розвантажити і навіть розважити.

Гарний ромком з приємними персонажами, затишною атмосферою і просто нереально милим псом. І ще: дрібкою магії точно)
Загалом мені все сподобалось. Не було засолодко чи приторно ,як часто буває з подібними книжками. Все це ще й переплітається з незвичайною зустріччю героїв з дивним чоловіком одного квапливого ранку. Чесно, спочатку не дуже було зрозуміло, до чого там поява старого, снігова куля та інше. Але з часом все стане на свої місця.
Герої - дорослі, впевнені в собі люди, які живуть життя, про яке мріяли і вправно рухаються кар'єрною драбиною. Але є певні "але", наприклад, непережиті травми з дитинства в Джони, стосунки в парі: двоє, колись шалено закоханих людей, забули про свої почуття.
За цим романом легко уявити романтичну мелодраму. Рекомендую!

П.с. "Різдвяне бажання" мені сподобалась значно більше, ніж "Різдвяна сукня")

«Ти даєш людям можливість утекти від реальності. У кожного бувають важкі дні.Читання — чудовий спосіб відволіктися від них»

На передодні Різдва чарівна історія починається з погоні… Нора і Джек намагаються наздогнати свого улюбленця — величезного мастифа Еліота.
Собака забігає до антикварної крамниці й тут починаються дива. Хазяїн крамниці —Пад наче Санта, має сиву левову гриву та густі білі брови.
Після спілкування з парою, Пат зрозумів, що у їх стосунках зараз важкі часи. Старий вирішив допомогти подружжю й подарував їм снігову кулю.
«Якби ви могли потрясти цю снігову кулю і загадати бажання створивши світ, який би ви хотіли… Яким би він був? Подумайте про це обоє…»
Пара йде до дому, кожен думає свої думки. Вдома Нора ставить снігову кулю на книжкову полицю, подружжя лягає спати. «Місячне сяйво бʼє у вікно, освітлюючи снігову кулю. Блискучий сніг крутиться….»

Наступного ранку життя пари змінилось так, як ніхто не очікував. Нора і Джек, тепер Ноель і Джона. Вони як і раніше, успішні в кар’єрі, але прийшли до самотнього і самостійного життя. Однак доля їх знов зводить, і в міру того, як їхня дружба переростає в щось більше, їм доводиться вирішувати, що робити зі своїм життям.
Незважаючи на те, що книга зачіпає такі важкі теми, як деменція, втрата близьких, стосунки батьків та дорослих дітей в ній дуже багато світлих моментів між персонажами.
Дружба велетенського мастифа Еліота та маленького кошеня Нахаби — родзинка цієї Різдвяної історії.

Чарівна історія, пронизана духом Різдва. Книга надихає, підносить настрій, виникає бажання творити добро, допомагати, адже добро робить людей сильнішими і щасливішими!

Мабуть, започаткую для себе традицію: читати Різдвяні історії в канун свята.