Тринадцята казка

Читала цю книгу тричі.
Чи може щось більше описати ступінь мого захоплення?))
Комусь вона здається доволі темною і похмурою (я справді розумію чому!), але мене вона зачарувала своєю незвичністю сюжету і хворобливими ненормальними героями з їхніми сімейними збоченими зв'язками.

Структурно це історія в історії, відома письменниця наприкінці життя розповідає молодій письменниці правду про своє життя, адже раніше вона приховувала від усіх журналістів реальну історію. Починає здалеку, ще від бабці і поступово підводить до кульмінації, яка не залишить вас байдужими! Той тип розв'язки, коли ти дочитуєш, а потім ще довго не можеш відійти від вражень, бо це огоооо.

«Тринадцята казка» – це одна з найпопулярніших книг британської письменниці Діани Сеттерфілд, яка, до того ж, є дебютним романом авторки.
У книзі розповідається про Марґарет Лі, жінку, яка пише біографії людей. Одного дня жінці приходить лист від відомої вже пристаркуватої письменниці Віди Вінтер, яка перед смертю воліє нарешті розповісти світові про своє особисте життя. Марґарет погоджується, і ця зустріч допоможе їй пізнати краще себе після втрати сестри, і зрозуміти, чому ж життя Віди завжди було таким непублічним.
Це дивна книга, сповнена брудних родинних таємниць та неприємних спогадів, прикрашених детективно-готичним соусом. Книга неймовірно жорстока, але від цього не менш чарівна. Її до нудоти неприємно читати, але вона постійно повертає твій розум до себе. Неймовірно цікаве, та неординарне чтиво. Повільний сюжет, дивні вставки про привидів та сестер-близнючок, таємнича хвороблива атмосфера і неочікувана розв’язка – це все «Тринадцята казка» Діани Сеттерфілд. Книга схожа на серйозну та брудну дорослу казку, яка захопить у вирії подій і не зможе вже відпустити тебе. Ніколи.
Рекомендую ознайомитися – шквал емоцій гарантовано!

Розпочинала читати цю книгу, прочитавши два поспіль негативні відгуки. Не зупинило. Мені було цікаво. Такої історії я ще не читала. Так, можуть бути питання до певних нелогічних моментів, але я їх маю часто)

Книга про близнюків, їхній зв'язок, взаємодію. Про падіння нравів і божевільні стани, спричинені приналежністю до аристократії. Про любов, дружбу, підтримку простих людей. Про книги і письменників.

"Таки є магія у словах. Якщо ними маніпулюють вправні та досвідчені руки,, ви перетворюєтеся на їхнього заручника. Слова обплітають вас, наче павутиння, а коли ви настільки заворожуєтеся ними, що вже не в змозі повурухнутися, вони проходять крізь вашу шкіру, проникають у кров, паралізують думки, а потім беруть їх у полон. Потрапивши у ваше тіло, вони роблять своє чаклунство".

Працівниця сімейної книжкової лавки, що є одночасно і дослідницею біографій, отримує запрошення від відомої письменниці написати її життєпис. Але авторка ніколи не казала журналістам правди, натомість розповідала чудові історії.

Дівчина погоджується, і перед нами поступово розмотується клубок пов'язаних між собою доль, але зберігався він, як мені уявляється у скрині Пандори. Одночасно цікаве, нетривіальне, жахливе, огидне життя родини. І де тут місце для Віди Вінтер, що зачарувала своїми книгами усю країну? І про що ж 13 казка, досі не опублікована?

І для мене сильно спрацював контраст: огида до найменшого бруду, навіть від старих книжок (мати головної героїні) і суцільний бруд, у якому жив батько письменниці.

Якщо ж ви хочете дізнатися про цю історію, але не хочете пірнати в усі ці божевільні прояви та нечистоти, пропоную подивитися однойменний художній фільм. Там згладжені певні нелогічності книги, але канва, у цілому, збереглася. Я дивилася оригінал з українськими субтитрами. Мені сподобалося.

Мені подобається, але не впевнена, що імпонуватиме усім.