Нові відгуки

Щось я починаю схилятись до думки, що перша книга авторки була її ж останнім шедевром. Беллман і Блек — третя книга, яку я прочитала у Сеттерфілд. Не можу сказати, що мені зовсім не сподобалось — перша половина книги дуже навіть цікава. Але я після прочитання почувалась ошуканою. Бо мене так старанно готували до якогось містичного повороту, а закінчилось все банально просто. Історія про страх смерті і спробу відкупитись від неї. Страх, за яким забуваєш повноцінно жити, спілкуватись із родиною та друзями. Зрозуміла мораль, але очікувала від книги я іншого. Історія доволі депресивна, тож якщо у вас не найкращий період в житті, краще відкласти читання на потім. 📍Цей світ, усесвіт і бог — якщо, звісно, він існує — ненавидять людство

Мені дуже сподобалася книга «Тринадцята казка». Вона цікава, трохи загадкова і дуже емоційна. Читаючи її, хочеться дізнатися, що станеться далі, бо історія сповнена таємниць і несподіванок. Особливо вразили сімейні події з минулого, які змінюють життя героїв. Це не просто казка — це глибока історія про правду, памʼять і силу слова. Книга змушує задуматися і надовго залишається в памʼяті.

Ця книга дуже довго була в моєму віш-листі, але-але…😅 Ніби і сюжет цікавий, але вона дуже повільно і якось важко мені йшла, а місцями я просто засинала через декілька сторінок. Хоча я думала, що вона буде з розряду книг, які не можеш відкласти до другої ночі. Можливо, наслухавшись виключно позитивних відгуків про «Тринадцяту казку», я занадто багато від неї очікувала; а, можливо, ми просто «не сконектилися» з авторкою. Проте майже всі персонажі мене дратували, як і манера письменниці «переливати з пустого в порожнє» і писати одне і те ж десятьма різними реченнями. Все ж розвʼязка виявилась хоч і не шокуючою, але достатньо цікавою. Після закінчення не залишилось питань і інтриг, які змушують повертатись подумки до сюжету. Книга в цілому непогана, але «на один раз» для мене🤷🏼‍♀️

Початок трохи нагадує «Сім чоловіків Евелін Гʼюґо», оскільки завʼязка по суті та сама: знаменита жінка в похилому віці наймає біографиню, яка напише її історію. Але ця схожість швидко зникає, тому перейматися не варто 😊 Сама ж історія виявляється доволі заплутаною, з багатьма секретами та «скелетами в шафах». Про щось авторка дозволяє нам здогадатися самим, але було й кілька класних дуже несподіваних твістів. Трошки містично і доволі захопливо. Знімаю бал за трохи нудний початок, але потім усе стає цікаво 😅

Книжка про любов до читання, любов до книг, історій, життя. Дуже тепла, як какао біля каміну з пледом. Але тут є і майже детективна лінія, фінальний твіст я не розгадала. А ще порадував приємний фемінізм авторки, який врівноважує несправедливість часів, що їх вона змальовує, до жінок. Нео-готичний роман, такий затишний і зворушливий, наскрізь британський. З усіма цими маєтками, коридорами, садами, лабіринтами, привидами, тайнами й недомовками. Наприкінці навіть змусив плакати, в саме серденько.

готичний, дуже похмурий і дуже дивний роман який змушує напружувати всі частинки мозку і вмикати внутрішнього мінідетектива аби якомога швидше розгадати загадку тринадцятої казки. та крім живої атмосфери в цій книзі є ще безліч гарних цитат і така шалена любов до книжок що тягнеться крізь весь сюжет, що з перших сторінок ця історія захоплює своєю естетикою. сюжет розповідає про дівчину що з дитинства жила у книжкових світах (буквально, бо жила у букіністичному магазинчику яким володіє її батько), писала невелички статті про письменників і читала романи 19-20 сторічь. і одного дня їй прийшло запрошення — взяти інтерв'ю у найвідомішої письменниці сучасності віди вінтер, яка славиться своєю закритістю і таємничістю. вивчаючи всі її твори вона знаходить книжку що має назву "тринадцята казка", це своєрідний дарк-ретелінг відомих всім казок. от тільки невідомо, чому у книжці казок всього 12. це питання стає вирішальним пунктом у прийнятті рішення і дівчина відправляється у маєток письменниці аби дізнатись загадку минулого і весь сюжет 13 казки, яка так і не була написана. я поринула у готичність і красу слогу буквально з першого речення. описи зачаровували, події дивували, персонажі виводили на дивні і суперечливі емоції, сюжет шокував з кожним разом все більше. місцями роман з просто похмуро-реального сприймався більш містичним, незрозумілим, заплутаним. та є і мінуси. головний з них (особисто для мене) — кінець, а ще легковажність головної героїні яка важливі і доленосні (в прямому сенсі слова) секрети розповідала першому ліпшому. книга дійсно гарна, і мені здається любителям дарк академії вона сподобається, але після прочитання вона не викликає щирого захоплення і бажання перечитати чи більше дослідити всі дрібниці сюжету, томуу

Тринадцята казка стала дуже суперечливою історією, не можу сказати, що це було погано, але й не можу стверджувати, що це було добре. Едине, що я можу відзначити як вау - то це атмосфера якогось лютого жаху та напруження, слова були настільки влучно підібрані, що моментами мене аж нудило від описаного. Половина персонажів історії - настільки огидні, що їм просто неможливо співчувати, навіть коли це б здавалося логічно. Усе, що відбувалося у минулому Віди Вінтер - наче бінго з найтрешовіших ситуацій, які тільки могли статися у житті людини. Перша половина книги давалися мені дуже важко і я читала її годинами, з максимально низькою швидкістю та постійно відволікаючись  - було одночасно і трохи цікаво і що станеться далі і тааааак нудно. Решту я проковтнула десь дні за три з неймовірною швидкістю, бо ця готична атмосфера все ж поглинула мене. Мабуть, час, коли ця книга запала б мені до душі,  вже минув, бо у підлітковому віці я чогось свідомо уникала її, а зараз магія спрацювала на мене не у повній мірі, здавалася фальшифою та навіть трохи зайвою. Хотілося б більшого розкриття історії самої Маргарет, бо все, що було пов’язане саме з нею, їх з сестрою історія, була наче придумана в останні секунди, щоб позакривати дірки. Дуже неоднозначні відчуття полишила Тринадцята казка, 7/10.

Якщо коротко, то я оцінила цю книгу на 7/10. Але все по порядку 😄 Багато хто каже, що «Тринадцята казка» схожа на «Сім чоловіків Евелін Гʼюґо» Початок книги мені дійсно був схожий, але то було тільки напочатку. Адже загальна атмосфера книг дуже відрізняється одна від одної. «Тринадцята казка» для мене має досить похмуру та навіть трохи моторошну атмосферу. Ця історія оповита загадками та таємницями. А все це відбувається в досить моторошних, як на мене, декораціях Щодо сюжету, то я не прониклася цією історією. Книга в мене не викликала бурхливих емоцій. Але це зовсім не означає, що книга погана. Я оцінюю книги опираючись суто на отриманих емоціях. Але, нажаль, «Тринадцята казка» мені цих емоцій не подарувала. Можливо, я взяла її читати просто не в той час, не вгадала з настроєм Але сама історія досить непогана. Багато кому ця книга дуже подобається і це дуже круто)