Захоплива містерія в світ таємниць. Пазл за пазлом складалася в моїй голові ця історія. Закручений сюжет тримав в напрузі. Це відчуття, що книга майже скінчилася, а я навіть припущення не маю, який буде кінець в цій історії- трошки мене бісив. Та коли настав момент істини, то я ще деякий час намагалась осмислити розв'язку🔥 В принципі, мені сподобалося все. Жанр книги "готичний роман з елементами сучасної прози та психологічної драми" абсолютно влучний. Один бал зняла за похмурість, моторошність, моментами огидність та не правдоподібність, бо кількість хворобливо ненормальних героїв в цій книзі било всі рекорди. Якщо любитель заплутаних готичних історій, то раджу почитати ✨

Роман читається легко, за героями цікаво спостерігати. Мова у Діани Сеттерфілд гарна, стиль - витриманий. Вона часто використовує різні метафори та персоніфікації. Але вони не надто ускладнюють прочитання. Тож, незважаючи на обсяг, книгу можна проковтнути за кілька днів.

Щось я починаю схилятись до думки, що перша книга авторки була її ж останнім шедевром. Беллман і Блек — третя книга, яку я прочитала у Сеттерфілд. Не можу сказати, що мені зовсім не сподобалось — перша половина книги дуже навіть цікава. Але я після прочитання почувалась ошуканою. Бо мене так старанно готували до якогось містичного повороту, а закінчилось все банально просто. Історія про страх смерті і спробу відкупитись від неї. Страх, за яким забуваєш повноцінно жити, спілкуватись із родиною та друзями. Зрозуміла мораль, але очікувала від книги я іншого. Історія доволі депресивна, тож якщо у вас не найкращий період в житті, краще відкласти читання на потім. 📍Цей світ, усесвіт і бог — якщо, звісно, він існує — ненавидять людство

Мені дуже сподобалася книга «Тринадцята казка». Вона цікава, трохи загадкова і дуже емоційна. Читаючи її, хочеться дізнатися, що станеться далі, бо історія сповнена таємниць і несподіванок. Особливо вразили сімейні події з минулого, які змінюють життя героїв. Це не просто казка — це глибока історія про правду, памʼять і силу слова. Книга змушує задуматися і надовго залишається в памʼяті.

Ця книга дуже довго була в моєму віш-листі, але-але…😅 Ніби і сюжет цікавий, але вона дуже повільно і якось важко мені йшла, а місцями я просто засинала через декілька сторінок. Хоча я думала, що вона буде з розряду книг, які не можеш відкласти до другої ночі. Можливо, наслухавшись виключно позитивних відгуків про «Тринадцяту казку», я занадто багато від неї очікувала; а, можливо, ми просто «не сконектилися» з авторкою. Проте майже всі персонажі мене дратували, як і манера письменниці «переливати з пустого в порожнє» і писати одне і те ж десятьма різними реченнями. Все ж розвʼязка виявилась хоч і не шокуючою, але достатньо цікавою. Після закінчення не залишилось питань і інтриг, які змушують повертатись подумки до сюжету. Книга в цілому непогана, але «на один раз» для мене🤷🏼‍♀️

Початок трохи нагадує «Сім чоловіків Евелін Гʼюґо», оскільки завʼязка по суті та сама: знаменита жінка в похилому віці наймає біографиню, яка напише її історію. Але ця схожість швидко зникає, тому перейматися не варто 😊 Сама ж історія виявляється доволі заплутаною, з багатьма секретами та «скелетами в шафах». Про щось авторка дозволяє нам здогадатися самим, але було й кілька класних дуже несподіваних твістів. Трошки містично і доволі захопливо. Знімаю бал за трохи нудний початок, але потім усе стає цікаво 😅

Книжка про любов до читання, любов до книг, історій, життя. Дуже тепла, як какао біля каміну з пледом. Але тут є і майже детективна лінія, фінальний твіст я не розгадала. А ще порадував приємний фемінізм авторки, який врівноважує несправедливість часів, що їх вона змальовує, до жінок. Нео-готичний роман, такий затишний і зворушливий, наскрізь британський. З усіма цими маєтками, коридорами, садами, лабіринтами, привидами, тайнами й недомовками. Наприкінці навіть змусив плакати, в саме серденько.

готичний, дуже похмурий і дуже дивний роман який змушує напружувати всі частинки мозку і вмикати внутрішнього мінідетектива аби якомога швидше розгадати загадку тринадцятої казки. та крім живої атмосфери в цій книзі є ще безліч гарних цитат і така шалена любов до книжок що тягнеться крізь весь сюжет, що з перших сторінок ця історія захоплює своєю естетикою. сюжет розповідає про дівчину що з дитинства жила у книжкових світах (буквально, бо жила у букіністичному магазинчику яким володіє її батько), писала невелички статті про письменників і читала романи 19-20 сторічь. і одного дня їй прийшло запрошення — взяти інтерв'ю у найвідомішої письменниці сучасності віди вінтер, яка славиться своєю закритістю і таємничістю. вивчаючи всі її твори вона знаходить книжку що має назву "тринадцята казка", це своєрідний дарк-ретелінг відомих всім казок. от тільки невідомо, чому у книжці казок всього 12. це питання стає вирішальним пунктом у прийнятті рішення і дівчина відправляється у маєток письменниці аби дізнатись загадку минулого і весь сюжет 13 казки, яка так і не була написана. я поринула у готичність і красу слогу буквально з першого речення. описи зачаровували, події дивували, персонажі виводили на дивні і суперечливі емоції, сюжет шокував з кожним разом все більше. місцями роман з просто похмуро-реального сприймався більш містичним, незрозумілим, заплутаним. та є і мінуси. головний з них (особисто для мене) — кінець, а ще легковажність головної героїні яка важливі і доленосні (в прямому сенсі слова) секрети розповідала першому ліпшому. книга дійсно гарна, і мені здається любителям дарк академії вона сподобається, але після прочитання вона не викликає щирого захоплення і бажання перечитати чи більше дослідити всі дрібниці сюжету, томуу