Парк

"Поки я не отримаю висновок про балістичну експертизу того, що знайшли в парку, справа веде нас у часи Еркюля Пуаро"

Детективна історія, яка є продовженням книги Озеро, але тут зовсім інше розслідування, тому можна читати окремо, а всі нюанси стосунків між персонажами легко вловити і зрозуміти.

Слідчі Тарас Бірса та його помічниця Тіна, яка очолить розслідування, беруться за справу жінки, знайденої в парку.
Вона безхатько, але це не дає права стріляти їй в голову, тож пошук винного в розпалі.

Та якби ж лише цим все обмежилось...

Ще одне вбивство, напад на популярний клуб ЛГБТ-спільноти, суд, ревнощі, зрада, пошук правильного рішення, підозри і це все в задушливій та спекотній атмосфері літньої Словенії.

Автор змусить думати, що винен чи не кожен підозрюваний, свідок і навіть, сам слідчий, читати вельми захопливо, аж поки не буде знайдено винуватця.

А ще автор вплітає любов до гір та скелелазіння, адже й сам цим займається, виходить дуже органічно.

Мені сподобалось, попри те, що сам Тарас ще той morally gray персонаж, розслідування він вів класно, це такий собі Доктор Хаус словенської поліції 😁

Треба почитати й Озеро, для повноти картини і звісно ж хотілось би й інші книги циклу в перекладі 📚

В книзі Озеро в нас були засніжені гори і ріки, а тут маємо центральний парк в літню аномальну спеку. Четвірка детективів на чолі з Тарасом Бірсою отримують чергове незвичне розслідування. Головною призначають молоду членкиню команди Тіну.⠀
⠀
Перед нею стоїть не проста задача - знайти і покарати винного за смерть бездомної невідомої жінки. Моторошний і нелюдський злочин, проте громадськість і управління поліції не спішить з розслідуванням цієї справи, бо є нагальні проблеми ніж розслідування цього випадку.⠀
⠀
Тут сама собі ставлю питання невже безхатченки не люди? Якщо на них не зважати уваги вони зникнуть ? Чи можна їх прирівнювати до мусору і нищити ?⠀
⠀
Книга мені нагадувала детективний трилер з елементами мелодрами 🙈🙈🙈бо автор тут знову намудрував хитрих сюжетних ліній, кілька підозрюваних і нуль зачіпок. А ще я дуже переживала за члена команди Брайца, який мало не врізав дуба на власному пікніку.⠀
⠀
Проте мене найбільше обурювали дії самого Тараса і Тіни, бо одне старе дурне, а друге молоде зелене. Мені важко було уявити розвиток їхніх таємних підпільних відносин, бо як не як так не робиться. Я трохи мала нерви на них двох.⠀
⠀
Автор майстерно закрутив події і сюжет, прочитавши дві його книги не відгадала підозрюваного ні разу. Тому можу рекомендувати книги любителям детективного жанру.⠀
⠀
В цій книзі трохи є політичного підтексту, але він майстерно вплетений в події. І зовсім не заважає читанню.⠀

Улюблена фраза Тараса «Але коли щось схоже на качку летить як качка і ще й крякає як качка... А якщо це справді качка? Тому оперативники стікають потом, але сумлінно працюють над встановленням справедливості.