Історія американських традицій. Від «Мейфлауера» до Сінко де Майо

Як застільна пісня стала гімном Сполучених Штатів? Що насправді сталося у найперший День подяки? Хто вигадав слово «окей», яке лунає мільйони разів на хвилину по усьому світі? Звідки взялися джинси, без яких сьогодні ми вже не уявляємо свого життя? На ці та інші запитання шукає відповіді разом з читачами антрополог і соціолог Джек Девід Еллер у книжці «Історія американських традицій. Від «Мейфлауера» до Сінко де Майо».

Традиції та звичаї – надзвичайно емоційна і сповнена пристрастей частина людського життя. Великою мірою саме навколо них люди снують тканину буднів, на них орієнтуються, плануючи життя, плекають їх і дотримуються, а також вкрай вороже ставляться до кожного, хто ставить під сумнів їхню цінність.  Знання власних традицій дозволяє розуміти й усвідомлювати себе. Знання чужих традицій дає змогу глибше зрозуміти й пізнати інший народ. Глобалізований світ вимагає такого розуміння дедалі більше. І не лише від істориків. Власне, проникнення у світ звичаїв дає уповні відчути, наскільки ми, люди різних культур і різного досвіду, різні й схожі водночас. А ще традиції – надзвичайно потужна сила, здатна і гуртувати, і роз’єднувати. Тож чим більше ми знаємо про те, як працює ця накопичена віками енергія, тим вдаліше можемо співпрацювати з нею і користати з її могутності. 

«Історія американських традицій» складається з чотирьох частин, у яких автор розповідає нам про політичні традиції і національні свята США, про притаманні американцям традиції повсякденності, а також про історію вигаданих персонажів, які стали для світу уособленням Америки.  Стислі окремі розділи кожної частини охоплюють найважливіші традиційні символи і ритуали – від гімну до американського прапора, від синіх джинсів до гамбургера, кока-коли й Міккі Мауса. За кожною традицією стоїть життєва повість реальних людей з їхнім суто людським бажанням сповнити життя сенсом. Під пером автора ці люди оживають, а з ними воскресають події та почуття, якими вони надихалися. Завдяки цьому перед нами розкривається не завжди проста, конфліктна, заплутана та суперечлива історія емблем та інституцій Америки, без яких її сьогодні годі уявити. Хтось міг би назвати роботу Еллера розвінчанням міфів, але це не так. Еллер любовно наповнює традиції справжнім життям і боротьбою, а відтак робить їх ще людянішими і теплішими. Автор підводить нас до усвідомлення: усі традиції винайдені конкретними людьми в конкретний час з конкретних причин, а процес "традицієтворення" триває вічно,  особливо - в країні вільних людей.

Глибока і вичерпна робота Джека Д. Еллера, як і годиться вдумливому дослідженню серйозного науковця, послідовно веде читача звивистими шляхами непростої і далеко не завжди райдужної історії потужної наддержави. На перший погляд, усе, про що пише автор, нам відоме. Хто ж сьогодні не знає американського гамбургера, чи Супергероя, вже не кажучи про кока-колу? Однак, Еллер пропонує найкраще і найбільше, на що може розраховувати читач: новизну і несподіваний, свіжий погляд на давно відомі речі.      

З книги Еллера читач отримує дещо навіть цінніше, ніж цікаві, зібрані по крихті та організовані у струнку, змістовну й захопливу розповідь знання з американської історії. Читач отримує дуже цінний інструмент, ту призму, крізь яку зможе оцінити власний світ і традиції свого народу, глибше зрозуміти своє, а відтак – побачити ті численні зв’язки, що об’єднують людей усього світу, зрозуміти, скільки спільного у жителів різних півкуль і як схоже, попри розмаїття культур, усі ми переживаємо важливі для себе події та втілюємо їх у пам’ятні ритуали й обряди. Автор без перебільшення пропонує нам оснащену гострими аналітичними інструментами, готову для глибокої інтелектуальної роботи лабораторію, з якої ми вийдемо з новим, багатшим і ширшим світоглядом, з новим самусвідомленням. 

Може здатися, що іронічність Еллера і величезний масив академічних знань та фактів, на які він спирається у своєму дослідженні, мали б позбавити традиції, цю важливу частину людського життя, емоційності. Та все навпаки. Академічна поблажливість автора дивним чином додає до цих описів тепла, затишку і людяності, а прагнення зазирнути в найпотаємнішу глибину складної теми виказує велику любов до власної країни і гордість за неї.  

Автор ретельно добирає саме ті подробиці з історії кожної традиції, які наповнюють її живою силою, роблять виразнішим її унікальне обличчя. Традиції проростають зі щирих переконань реальних людей, з їхньої віри та прагнень, іноді – з туги за батьківщиною, іноді – з особистих болісних втрат, а іноді – з простого прагнення домашнього затишку й тепла, такого знайомого нам усім.