Беззоряне море

Поставила 3 зірочки тільки за моменти з історіями на початку деяких розділів .Книга суцільне розчарування,в ній ніби немає ніякого сюжету...ні про що і про все одночасно....

Закарі в світ таємниць з книгою потрапив,
Своє призначення розкриває, загадки потрібно розгадати.
Магію, кохання, унікальних друзів зустрів,
Авантюри і перипетії вас тут знайшли.

Стиль авторки прекрасний, текст поглиблює в казку,
Але описів мало, героїв не видно наразі.
Сюжет інтриг містить багато,
Особливо любовна лінія, де таємниці завзяті.

Закарі та Доріан – загадка, що зачарує,
Але їхнє кохання, здається, надто туманне.
Не зрозуміла, як їхні серця зустрілись,
Та книга варта часу, хоч її зміст заплутаним здався.

🐝 «Кожне слово має багато значень водночас, і все – суцільна метафора. Смисл захований у ритмі, звучанні проміжках між реченнями»

🐝 Книга, де всього забагато: образності, пригод, таємниць, драматизму. Книга, яка не може зупинитися. Дуже заплутана, перенасичена метафорами, повна відсилок на інші книги. Книга про таємну бібліотеку. Настільки таємну, що до кінця я так і не зрозуміла, що це за місце і навіщо воно)

🐝 Іноді хотілося розділити аркуш паперу на два стовпчики і виписувати плюси і мінуси. Я люблю коли різні сюжетні лінії сплітаються воєдино, але тут надто багато легенд, побічних історій, які було складно тримати в пам’яті. Я люблю цікаві, небанальні тексти, але тут такий дивний текст, що читався він неочікувано повільно, як на пригодницько-фентезіний роман.

🐝 Об'ємність оповіді, переплетіння різних історій створює ефект книжкового мережива, коли одні частини книги з’єднані з іншими невагомими ниточками, а все разом утворює чарівну картинку. От тільки треба читати вкрай обережно, щоб не заплутатись, не відволіктись і не порвати тканину розповіді.

🐝 Книга схожа на гру. Головний герой займається розробкою ігор, тому тут суто квестовий антураж із загадками, реквізитом, записками із підказками і т.п. Сподобалось, як автор бавиться з текстом, перетворюючи його на головоломку. Не можливо просто читати, я постійно намагалась розгадати наступний хід.

🐝 Безліч блукань в стилі Ніла Геймана на межі правди і вигадки. Героїв кидає з одного міражу в інший, зі сну в марення, з гри в книжковий сюжет. Першу половину книги це захоплювало, але ближче до фіналу уже втомлювало.

🐝 Найбільше сподобались елегантні сюжетні повороти і досить милий фінал. Коли така розрізнена історія складається воєдино – це тішить надзвичайно. Легенда про Долю, яка закохалась в Час моя улюблена.

P.S. Я не очікувала романтичних стосунків між хлопцями, це було сюрпризом для мене. Не зовсім те що я хотіла б читати, але на щастя історія не зосереджується суто на любовних перипетіях.