Ця історія, як пазл, який ти ніяк не можеш зібрати, бо окремих частин не вистачає до самісінького фіналу. Спочатку ти не розумієш, що відбувається: чому так багато персонажів і чому розповідь так стрибає на інші часові відрізки та ПОВи інших персонажів. Ти ставиш собі ті ж самі питання, що і головні герої, відволікаєшся на магію та неймовірну циркову атмосферу. А потім наступає фінал і все стає на свої місця, пазл складається, історія дописується. Чи сподобався мені такий фінал? Не дуже, я люблю більше скла. Але "Нічний цирк" однозначно залишив слід в моєму серці і я буду перечитувати його ще, щоб знову поринути в атмосферу, яка так припала мені до душі😌
Магічна історія, яка забороняє використання слова Магія на своїх сторінках. Події тут настільки фантастичні, що, подекуди, мені бракувало фантазії, щоб осягнути їх і досконало збудувати її світи в своїй уяві. Цей твір захоплює, поглинає і затягує до свого світу так що вам захочеться в ньому ховатися від неприємних речей що спіткалють вас у житті, як от мені хотілося лікуватись цим текстом після перегляду субстанції. Тут я ВIДЧУЛА КАЗКУ БУДУЧИ ВЖЕ ДОРОСЛОЮ. Я знаходила себе усміхненою перегортаючи сторінки. Мені снилися сни про двері, ключі, книги і бджіл. Насправді Я не люблю історії які повільно розвиваються і в яких велике значення видається самому тексту. Але тут настільки магічна багата та захоплива оповідка що цитати з цієї книги я брала мене диктанти і приклади дітям при вивченні української мови. Десь на першій третині книги Я пожалкувала що не записую всіх діючих осіб хоча би парою фраз, щоб якось їх один від одного відрізняти.Тому що десь з половини я почала кайфувати як ці історії сплітаються і відповідають на питання одне одного. А вже на останній третині я зрозуміла що мені навіть і записи не допомогли б. Адже чим далі вони ще більше заплутуються і можливо навіть сама авторка не зрозуміла як вона їх всі докупи згрібала. Чесно кажучи я навіть знудилася від кількості запитань і загадок, яких ставало все більше.Думаю розв’язати їх можна лиш прочитавши книгу кілька разів. Але це зовсім не означає що це погана історія. Вона майстерна у слові і вона ідеальний вибір якщо ви хочете поринути з головою в світ без абсолютного зла болю і трагедії. І, якщо Червону зиму я називала ідеальним ескапізмом маючи на увазі її легкість, то Беззоряне море — це ескапізм для в квадраті.Бо в ній треба жити. І через те, що я не мала можливості приділяти цій книзі по 3 години часу (а саме такими шматками її і треба ’куштувати’) я ставила б їй 8/10. Ну дуже заплутана історія. Але вона того варта. Єдине — беріть в твердій обкладинці, бо у мене боліли руки розгортати м’яку
Це чудова історія. Магічна, таємнича і хвилююча. Дуже шкода, що оцінка така низька. На жаль (чи може на щастя) нічний чорно-білий цирк пускає до свого шатра не всіх. Можливо читачі відвикли від описів (які насправді дозволяють відчути смак яблука в карамелі з корицею, доторк шовку та оксамиту, запах льоду і озера сліз, звуки музики і чарівного годинника). Можливо, читачам достатньо простої, майже примітивної будови речень, або сучасний читач просто відвик мріяти і уявляти. Я особисто закохана в цю історію, і у своєму примірнику залишила багацько анотацій. І дуже бажаю тим, хто відважиться взяти до рук цю книгу — зануритись в історію, на кілька днів поринути в змагання, про яке оповідає цей чудовий роман.
Думала, буду йти по курсу, від сторінки до сторінки, точно знаючи, що на мене чекає. Але яке ж здивування було, коли Беззоряне море вирішило все за мене, відправивши дрейфувати неймовірним світом, насолоджуючись цією захоплюючою пригодою💛 Сюжет крутиться навколо різноманітних життєвих історій, які так чи інакше торкаються Беззоряного моря. Головний герой, шукатиме відповіді скрізь, де тільки можна, а чи знайде він їх це вже інше питання. Це тільки здається, що все так просто (Ох ні, не будьте такими наївними💦). Сказати, що я в захваті нічого не сказати. Світ простий, але в той же час неймовірно чудовий і великий, чудернацькі переплетення сюжетних ліній і мандрівки героїв. Персонажі — це щось надзвичайне💦. За ними дуже цікаво спостерігати і гадати, який вибір вони зроблять у той чи інший момент. Книжка про книжки. Про чари, з ноткою чуттєвості, краплею детективу і найголовніше — кохання🤍 Готуйтеся до того, що Беззоряне море це дуже заплутаний роман. Ця історія схожа більше на розкидані по світу пазли, які необхідно збирати і в темну ніч, і в ясний день, і в хорошому настрої, і в дні, коли тобі сумно. Одна деталь тягне за собою іншу, другу, третю, четверту, а ті, у свою чергу, вимальовують нові картини, які втягують у чергову пригоду. Моя маленька порада. Читайте уважно, щоб зрештою зібрати всю картину цілком❤️ Історія сподобається любителям казок, кохання, пригод, та тим, хто любить шукати відповіді. Я отримала просто неймовірну насолоду. Історія потрапила в настрій та створила щось чарівне. Вона подарувала мені посмішку та легкість.
"Колись давно..." Книга — наче дивний сон, який тільки у кінці приймає певні обриси, і то нечіткі. Стиль Ерін Морґенштерн потребує трохи більше, ніж просто читати слова на сторінці. Вона дає підказки і натяки, але це робота читача з'єднати те, що він може і хоче з'єднати. "Беззоряне Море" як пазл, у якого немає бортів, і з 100 елементів у вас тільки половина: можна побачити що на картинці, але ніколи не отримаєте повну версію. І до цього треба бути готовим. Історія подарує неймовірно атмосферу і відчуття присутності у сюжеті, як раз через те, що читач ніколи не спостерігає за персонажами "згори", а дізнається інформацію разом з ними. Моя порада: наберіться терпіння, дозвольте книзі розповісти свою історію. Можливо, нотуйте короткі історії, бо вони вам знадобляться. Найбільше мені сподобались книги 2-4. Сюжет трохи сповільнився, деякі історії отримали продовження. Романтика у книзі є комбінацією максимально милих моментів та надто швидкого розвитку. Але коли ваші життя перетинають не по правилам реального часоплину, то і не дивно, що динаміка відносин буде відрізнятися від справжнього життя. Є якась таємниця та напруга у тому, що ти можеш як провести з людиною все життя, так і загубити цю людину серед книг і більше ніколи не знайти. В мене книга лишила більше питань, ніж відповідей, і на початку мене це дратувало. Але чим більше часу проходить, тим більше приємного післясмаку книга викликає. Не усі питання повинні мати відповідь, і не усі історії повинні мати кінець, і це саме те, що вирізняє Беззоряне Море серед інших книг.
Ця книжка точно не схожа ні на яку з тих, які я читала... Можна описати словом «химерно» і все) Таке відчуття, що я намагалась розгледіти загальну картину, але полотно таке велике, що не виходить. Мені сподобалась, хоча і було важко читати через постійні переривання історій. Трохи затянуто, як на мене, але дійсно оригінально і багатогранно. Кінцівка змушує відчути і полегшення, і невдоволення (якось не «кінець» чи що..) Закарі та Доріан сонечки💛
Цю книгу жанру фентезі, або, як деякі вважають, магічного реалізму, взялась читати разом з книжковим клубом від Vivat. Багато було в книзі цікавого, але це не той жанр, до якого я часто повертатимусь. В першу чергу, хочеться відзначити атмосферу книги. Це справді було магічно та захоплююче. Авторка вигадала багато цікавих розважальних наметів Нічного цирку, тому іноді здавалося, що цей цирк міг і справді колись існувати. На додачу, в книзі присутні сновиди — люди, які настільки захоплені Нічним цирком, що кочують за ним з країни в країну та придумують власні ритуали. Історія сновид створила легенду, без якої не обійдеться щоден магічний світ. Друге, що мене зацікавило, була лінія звичайного хлопчини Бейлі та його дружба з Крихіткою та Прибамбасом, малими циркачами з магічними здібностями. Ця дружба була дуже щирою та милою! А ще, до останнього трималася інтрига, яку роль зіграє Бейлі в недалекому майбутньому в цій історії. Єдине, що мені не сподобалось, це опис змагання та, згодом, кохання між головними героями. Десь половину книги чарівники створювали майстерні магічні фокуси, майже не пересікаючись. Але як тільки вони познайомились ближче... з'явилося пристрасне кохання з першого погляду! Є багато поціновувачів такого тропу в літературі та я не з їх числа) Фінал історії виявився неочікуваним і драматичним, тому я була рада прочитати останні розділи про Нічний цирк та кожного з його героїв.
я трохи заплуталася на початку, але потім все пішло. так, забагато історій, я б сказала "все завжди і водночас", але читати ввечері з какао — саме воно
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях