Мала за честь бути присутньою на презентації цієї книги. Книгу презентував сам… Генрі Марш! Так, видатний британський нейрохірург, автор бестселерів, особисто приїздив до Києва в 2023 році, щоб розповісти про свою книгу! І це вже багато що говорить про автора!
Дуже рекомендую читати цю книгу після попередніх двох, хоча це і не обов‘язково. Просто без попередніх двох важко уявити всю цілісність особи автора. Перші книги написані Г. Маршем — лікарем. А ця — вже пацієнтом ! (Так-так, насправді Генрі наразі веде особистий бій з важкою хворобою). І саме в цьому унікальність і автора, і його творів. Роздуми про життя та смерть, про те, ЩО насправді є важливим в нашому існуванні; міркування про екзистенційні проблеми з точки зору здорової та хворої людини; що відчуває лікар наодинці з невиліковним пацієнтом, і що відчуває сам пацієнт перед обличчям важкої хвороби. Все це Генрі Марш викладає дуже відверто, не боячись здатися слабким та безпорадним, не намагаючись викликати жаль.
Вважаю за потрібне мати книги Г. Марша на полиці вдома та гортати час від часу всім колегам-лікарям, а особливо — студентам та інтернам. По-перше, автор — талановитий письменник, і читати його цікаво, а, по-друге, навіть корисно з точки зору професії: кожен знайде щось для себе. І ще, важливий момент: перекладач А. Мизак — сам лікар-нейрохірург та давній друг Г. Марша, тому жодних спотворень тексту!
PS. Особлива подяка Видавництву Старого Лева за оформлення цих видань (обкладинка нагадує медичну документацію).
PPS. Щаслива, що на першій сторінці цього видання маю автограф самого Генрі Марша!
Доктор Генрі Марш - нейрохірург з багаторічним стажем.
Вперше я познайомилася з Генрі Маршем в 2019 році. То був мій третій рік навчання в медичному університеті, виснаження від навчання все наростало, я не бачила ніяких результатів та вже подумувала про те, аби кинути навчання. Саме тоді мені подарували першу книгу Генрі Марша "Історії про життя, смерть і нейрохірургію". І ця книга стала для мене найкращою мотивацією. Це було саме те, чого я потребувала на той момент: почути від геніального всесвітньовідомого нейрохірурга, що спочатку було важко і йому. Безсонні ночі, бажання покинути навчання, невдачі на початку шляху - це норма і може спіткати кожного лікаря.
Восени 2023 року вийшла третя книга Генрі Марша "І наостанок". Коли я дізналася, що буде презентація книги в Києві, з самим Генрі Маршем (особисто!), я знала, що маю бути там. Побачити та почути наживо зірку нейрохірургії було незабутнім досвідом. І вже як інтерн першого року я змогла подякувати Генрі Маршу за його книги та їх вплив на мою кар'єру, ще й отримала автограф автора.
Ця книга також є унікальною тим, що вперше Генрі Марш пише не від імені лікаря, а пацієнта. Серед лікарів дуже популярний вислів: "Лікарі не хворіють", і неважливо чи це про грип, чи про щось набагато гірше. "І наостанок" це щира сповідь лікаря, якому довелося змінити роль, наскільки це дивно та незвично, бути "по той бік". Це щемлива та правдива розповідь про боротьбу пацієнта з раком.
Також мені пощастило кілька хвилин поспілкуватися з Генрі Маршем після його презентації в Києві, він неймовірно приємна людина, навіть потис мені руку!
Не можу не згадати про багаторічну допомогу Україні. Ще з 90-х років Генрі Марш регулярно відвідував Україну, брався за складні випадки та навчав не одне покоління українських нейрохірургів та продовжив візиту навіть після початку повномасштабного вторгнення.
Дякую Видавництву Старого Лева, що перекладаєте таких чудових авторів-лікарів!
Генрі Марш прожив довге та визначне життя. Піонер нейрохірургії, Марш прославився своєю роботою в Україні, де виконував ризиковані операції на мозку важкохворих пацієнтів, що стало основою для документального фільму "Англійський хірург", який отримав премію Еммі.
Найбільш приваблива серед багатьох особливостей Марша — це те, що він говорить правду. Відкрито говорить як про реалії сучасної медицини, так і про власні професійні недоліки. Тому найбільш вражаючим відкриттям у його мемуарах "І наостанок" є те, що багато років Марш брехав сам собі. Він ігнорував ознаки раку простати до останнього моменту, коли, незалежно від медичного втручання, його смерть стала більш ймовірною, аніж ні. Це рішення та його наслідки поставили його в роль, яку він ніколи не уявляв для себе: пацієнта з обмеженими шансами на виживання. Але також дало йому можливість створити надзвичайно чесну книгу про життя та смерть і його особисте ставлення до цього.
"І наостанок" розповідає про Марша через його діагноз, лікування та наслідки. Після такої блискучої кар’єри, Марш майстерно описує безпорадність, яку відчувають більшість пацієнтів. Він знає медичну систему зсередини й ззовні, а з нової перспективи на повну силу усвідомлює біль і невизначеність своїх колишніх пацієнтів. Страх, магічне мислення, відчай — Марш проходить через усе це, зіштовхуючись зі своїм діагнозом, а потім звертається за допомогою до виснажливого режиму лікування, що включає хімічну кастрацію (лікування, яке блокує тестостерон, що живить рак) та променеву терапію. І коли він стикається зі своїм можливим відходом, він приходить до прийняття зробленого ним вибору.
Розповідь Марша про його подорож слід читати в медичних школах, але охоплення "І наостанок" є ширшим і глибшим, ніж просто особиста історія лікаря, який проходить шлях від заперечення до діагнозу й прийняття. Він досліджує основи науки, обмеження пам’яті та саму природу свідомості. Він є зразковим науковим письменником, який розкладає складні теми з ясністю й точністю. Його знання біології та еволюції ведуть його до похмурого бачення майбутнього, яке він, можливо, не встигне побачити — він оплакує хаос, спричинений зміною клімату на Землі, і спустошення України, країни, яку він любить. («Українці будуть битися на смерть. Я завжди знав, що вони будуть. Вони не бачать альтернативи»).
На цьому етапі потенційний читач може подумати, що ця книга найкраще підходить для тих, хто має безпосереднє занепокоєння щодо власної смертності, але ключ до привабливості Марша — це його голос — іронічний, співчутливий, чесний, але з відчуттям абсолютної авторитетності. В одному красномовному розділі, коли він сортує старі документи пацієнтів перед переїздом, він порівнює себе теперішнього та минулого, й розуміє величезну зміну, спричинену його діагнозом.
Він, на диво, доволі веселий, з самокритичним, злим почуттям гумору, а його відвертість щодо сучасної медицини бадьорить. У міру розвитку оповіді неможливо не відчути прихильність до цього блискучого, різкого та принципового чоловіка. Часом переплетення оповіді про лікування (з відступами до його теслярських проектів, бджільництва та будівництва лялькового будиночка для його онучок) та його універсальних есе робить читання трохи важким, але більшість читачів все ж залишаться з Маршем до кінця.
Це незабутня книга. Після її прочитання ви інакше поглянете на власне життя — і на власну неминучу смерть.
