Якщо й існує науковець, здатний зробити мову та лінгвістику доступними для широкого загалу, то це, безперечно, Девід Крістал. Враховуючи, наскільки складним є вивчення мови, яке охоплює такі різноманітні галузі, як соціолінгвістика, лексикологія, етимологія, логопедія тощо, написати про це з науковою точністю, але зрозумілою мовою – це справжнє досягнення. У сорока коротких розділах автор допомагає читачеві зрозуміти лінгвістику без зайвого академічного жаргону, використовуючи аналогії та цікаві історії, які підкреслюють важливі спостереження та принципи усної та письмової комунікації. Якщо вас бодай трохи цікавить, як функціонує мова і яке вона має значення для людей, ця книга – саме для вас.

Стиль Крістала, що символічно перегукується з його прізвищем (crystal clear – «кришталево чистий»), вирізняється чіткістю та доступністю. Він пише лаконічно та легко, зберігаючи при цьому інтелектуальну глибину. Починаючи з пояснення того, як формується мова ще до народження, і завершуючи роздумами про любов до мов, Крістал охоплює широкий спектр тем.

Наприклад, він пристрасно аргументує важливість збереження мов, що зникають, наголошуючи, що кожна з них є унікальною та цінною для її носіїв, не менш важливою, ніж англійська. У книзі також йдеться про те, як у XVIII столітті закріпилися правила англійського правопису, як люди фізично вимовляють звуки, що складаються у слова, які виклики постають перед політкоректною мовою, що таке діалект і чому він має власну цінність, та багато інших аспектів мовознавства.

Я не можу уявити кращого вступного тексту з лінгвістики та не бачу жодних причин не рекомендувати цю працю Кристала. Якби лише більше авторів наслідували його чудовий приклад!

Для сторонніх спостерігачів Північна Корея може здаватися не стільки країною, скільки жорстоким жартом. Те, що стає відомим про найзакритішу державу світу, майже надто жахливе, щоб усвідомити. Комуністична монархія та збідніла ядерна держава, яка використовує рабську працю та рівень репресій, що навіть Джордж Орвелл навряд чи зміг би вигадати.

Втеча з табору 14 – це моторошний опис концтабору в концтаборі, величезних в’язничних таборів, які розкидані в найвіддаленіших регіонах цієї похмурої країни. Автор книги, досвідчений американський журналіст Блейн Гарден, розповідає неймовірну історію Шіна — єдиної людини, яка народилася в таборі й змогла втекти.

Неймовірно уявити, що Шін ніколи не знав, що існує кращий світ за межами злиднів, рабства, садизму, зради і вбивств. Для нього це було нормою життя. Шін ніколи не знав концепції любові, навіть не вживав це слово або не чув його від інших. Це абсурдно.

Свобода стала для Шіна чимось, з чим йому було важко впоратися. Зростаючи в інтенсивно антигуманному середовищі, відрізаному від будь-якої інформації про зовнішній світ, йому було важко впоратися з нормальними людськими взаємодіями та потоком інформації, який для тих, хто народився в умовах свободи, є звичним.

Блейн Гарден справді чудово попрацював над цією книгою. Стиль написання робить її легкою для читання, але зміст книги надзвичайно важкий для сприйняття. Ви по-справжньому зрозумієте всю глибину людської деградації, як тільки прочитаєте цю книгу. На жаль, війна Північної Кореї проти власного народу, схоже, не припиниться найближчим часом.

Один із найамбітніших і найскладніших романів, які мені довелося прочитати, «Джонатан Стрендж і містер Норрелл» Сюзанни Кларк — це приголомшливо складний літературний шедевр, що вдихає нове життя у жанр фентезі, роблячи його знову старовинним.

Написаний так, наче Чарльз Діккенс і Джейн Остін змовилися створити епічний фентезійний роман, «Джонатан Стрендж і містер Норрелл» розповідає про двох магів і їхню дружбу, яка згодом перетворюється на суперництво під час Наполеонівських війн на початку XIX століття. Обидва прагнуть «повернути магію в Англію», але мають абсолютно різні філософії щодо неї. Проте втручання Стренджа та Норрелла у магічне мистецтво привертає увагу могутніх і підступних істот, що зрештою призводить до катастрофічних наслідків для їх близьких та Європи.

Це роман, що складається з якоїсь неймовірної кількості літературних історій, сюжетних ліній, міфів і легенд, які сплітаються у масштабну розповідь про дружбу, суперництво та темну магію. Після прочитання я справді відчув, наче перечитав альтернативну історію Великої Британії початку 1800-х років.
Однак (і я кажу це з усією серйозністю) більшість читачів знайдуть цей роман вкрай складним для сприйняття. Його стиль глибоко вкорінений у літературних традиціях Чарльза Діккенса та Александра Дюма (із відсилками до Льюїса Керолла, Дж.Р.Р. Толкіна та Джорджа Макдональда). Деякі люди зненавидять цей роман за його манеру викладу, темп і структуру. Я ж, навпаки, закохався в нього.

Якщо ви готові до виклику, «Джонатан Стрендж і містер Норрелл» — це неймовірно захопливий досвід. Він пробудив у мені бажання читати класичну літературу, яка його надихнула, і допоміг глибше оцінити інтелектуальний стиль письма. А ще ця книга дійсно смішна — сухий британський гумор змушував мене посміхатися кожного разу, коли траплялася дотепна або іронічна ремарка.

Майже не віриться, що це був дебютний роман Сюзанни Кларк — я навіть не можу уявити, яким титанічним завданням було його написання. Від полів битв під Ватерлоо та каналів Венеції до Королівств Фейрі та зачарованих темних маєтків, я готовий слідувати за Джонатаном Стренджем і містером Норреллом хоч у самісіньке пекло, аби провести з цими магами ще трохи часу.

Крістофер та його мати все життя втікали. Спочатку – від образу померлого батька, а потім – від жорстокого чоловіка, що його замінив. Вони знаходять притулок у маленькому американському містечку, де, здається, навіть хмари усміхаються їм. Нарешті вони у безпеці… чи ні?

Стівен Чбоскі починає книгу з вступу, що віддає шану іншому великому Стівену – Кінгу. Але, на мою думку, це було зайвим, адже вся книга просякнута духом Кінга. Вплив його творчості помітний на кожній сторінці, проте це не применшує унікальності Чбоскі – навпаки, я захоплююсь тим, що він створив.
Жахів тут менше, ніж я очікував, але це зовсім не мінус. Книга сповнена непередбачуваних елементів – особливо боротьби між добром і злом. Біблійні образи, символізм і моральні дилеми роблять цей роман по-справжньому глибоким та змушують замислитись.

Це був виснажливий, але захопливий досвід. Книга змушує аналізувати кожну підказку, будувати припущення, а потім ламати їх знову і знову. Постійне відчуття напруги тримало мене у полоні до останньої сторінки.

Емоційна складова тут просто вражає. Чбоскі майстерно передає біль і страх персонажів, змушуючи не просто читати, а відчувати кожну їхню емоцію. Особливо важко було спостерігати за стражданнями Крістофера. Дитячі герої завжди викликають сильніші почуття, а його боротьба з темрявою змусила мене щиро вболівати за нього.
Абсолютно захоплива книга, і я з нетерпінням чекаю нових творів Чбоскі. Сподіваюся, наступного разу не доведеться чекати двадцять років.

Яка велична історія.

Я починав читати цю книгу, майже нічого про неї не знаючи, окрім того, що це епічний роман. Чув про відеогру за її мотивами (кажуть, вона чудова), але раніше Фоллетт мене не вражав. Тепер усе змінилося. Яка ж неймовірна ця книга.

Здавалося б, сюжет простий: маленьке містечко в середньовічній Англії та будівництво нової церкви. Але це не просто церква і не просто містечко. Це собор у Кінгсбриджі, і його зведення вплине на покоління людей – від селян до королів, не лише в Англії, а й за її межами.

Роман майстерно написаний. Я читав один із трилерів Фоллетта й не був у захваті, але це зовсім інший рівень. Переплетення сюжетних ліній, змови, політичні інтриги, історична точність, деталі, вкладені у процес будівництва – усе це робить книгу блискучою. А ще тут є війна, кохання, економіка, релігія, життя та смерть. Ми спостерігаємо за трьома поколіннями, і це захопливо. Це набагато більше, ніж просто історія про зведення храму.

Спочатку мене лякала товщина книги, але згодом вже хотілось, щоб вона не закінчувалась. Тішить, що у серії є ще декілька книг, серіал і відеогра. Це одна з тих історій, у яких можна загубитися назавжди.

Загалом: це неповторний твір. Якщо вам подобається історична проза – наполегливо рекомендую.