Мозкотрах

Ну, що вам сказати...
Прочитала перші сторінки на сайті. А чого ви дивуєтесь, люди? Це ж Велике Королівство! Люба Британія! Вона поганенько справляється з тим щоб забезпечити отаких-от жителів маленьких містечок десь у захолусті. Хто-зна, може, таке і чекає жителів того депресивно Рочдейла. Невже наш світ іще не достатьньо розбещений у інтернет просторах, де жалюгідні, озлоблені людинки бажають виплеснути лють через насилля слабших? Як на мене, то роман справдиться не в майбутньому.
Як би це печально не звучало, роман уже справджується.

Якщо б я раптом вирішила перерахувати тригери, що є в цій книзі… ну, тут є всі.

Все, що може спасти вам на думку. Уся жесть світу.

Початок 21 сторіччя. Світ стрімко божеволіє і занепадає. І десь в цьому світі, у маленькому містечку в Британії, живуть четверо дітей.

Ну як живуть - виживають. Бо їхнє життя - взірець жаху і потворності. Вони на самому дні суспільства, і все погане, що могло з ними трапитись, трапляється.

Єдине хороше - те, шо вони зустріли одне одного. Зустріли, щоб створити нову родину, обʼєднану єдиною метою - помститись своїм кривдникам.

А тоді світ божеволіє остаточно, і ця глибока разюча драма таки перетворюється на антиутопію - але насправді, антиутопія тут лише фон, що просто посилює атмосферу тотального занепаду.

Це як зазирнути у найтемніші куточки світу, в якому ми живемо.

Складається відчуття, що авторка не дуже любить сучасний світ. І ще дуже добре розуміє людей - а тому їх теж не дуже любить 😁

Це дуже песимістичний, депресивний твір, сповнений розчарування в усьому. Може трохи і фантастичний, та фантастика тут лише декоративна.

Дуже незвичайний стиль і структура. Дуже-дуже-дуже багато персонажів, прям надміру. Але більшість виринає лише на хвилину, чисто для антуражу.

Складно, повільно, заплутано і дивно - але чарівно. Якщо вас може причарувати химерність.

Книга з тих, що я залишу на полиці. Дійсно вражає і лишає післясмак.

Але трохи затягнуто і змазано напрокінці. Особливо змазана власне помста - вона відбувається настільки поміж іншим, що навіть не дає відчуття довершенності.

Рекомендую дуже обережно, в основному - поціновувачам дивних текстів, що в мене зазвичай потрапляються в категорію «біляфілософська муть»😅

Уявіть собі Англію у майбутньому, де створений штучний інтелект вже працює на всі 100, однак є і незахищені верстви населення, от про них і піде мова в книзі…

Дон, Пітер, Ханна, Карен - діти котрі росли в жахливих сімʼях, деяких ґвалтували, покидали, а в когось були батьки, які вели аморальний образ життя. Перших 100 сторінок книги про вище вказаних дітей і знаєте, це такі болючі сторінки, що я ледь витримала то читати😢

Далі буде не легше, долі дітей дедалі складнішають, а книга не відпускає мене…я такої антиутопії іноземних авторів ще не читала. Тут ви знайдете педофілію, наркотики, проституцію, купу аморальних персонажів, ЛГБТ і капець скільки всього.

Отже ця четвірка покалічених душ вирішує покарати кожного кривдника їх і таких як вони.

У книзі панує цілковита атмосфера пост апокаліпсису 🤯, поведінка людей там просто крає серце 💔, але так цікаво з антиутопіями мені давно не було. Авторка піднімає питання насилля - фізичного і психологічного над дітьми та жінками, а я вважаю, що це питання досить нагальне і ми маємо про це говорити.

А і забула сказати - не дивіться на обʼєм, там великий шрифт, читається швидко♥️