Про вау! Книга мене заполонила з перших сторінок. Неможливо відірватись взагалі! І це не детектив, а розповідь про бурхливе життя патологоанатома.
Багато хто писав, що дуже брудно. Як на мене, описане реальне життя. Так і стають злочинцями. Ніхто не народився поганою людиною. Нею стають по кроку, по маленькому кроку за кордони дозволеного.

Як тільки ти раз переходиш цей кордон, ти починаєш переходити його постійно. Червоні прапорці є у нас у всіх. Саме вони регулюють нашу мораль. З того боку, напевно, повернутись неможливо, особливо якщо нема покарання. Бо ці порушення як наркотик.
Книга дуже крута! Автору респект. Але, напевно, як до лікаря, я не хотіла б потрапити до нього 🤣 Щось мені боязко після такої його детальної книги )))

Дуже багато очікувала від книги, начитавшись відгуків.
Першу третину книги мене бісила головна героїня Алікс. Я зрозуміла, що означає слово крінж. Якась зовсім безпечна поведінка, як для дорослої жінки. Але вона різко розумнішає в другій половині книги - і там вже читалось легко і швидко.
Дуже довга завʼязка. Мені було нецікаво аж поки не пішов двіж.
Остання глава - дає привід для роздумів. Кожен вибере для себе свою версію подій.
Взагалі, мені книга дуже нагадувала «Велику маленьку брехню». Правда, я тільки серіал бачила, книгу не читала. Але дуже відлунівало.
В принципі, непогано. Але того ефекту «вау», як бачила в коментарях, не відчула.
Оцінюю:
8/10.

Боже, як я кайфонула. Прочитала книгу за день, насолоджуючись кожним словом. Як же легко йде, як же ти поринаєш в ту атмосферу сімʼї і старого дома…
Багато де я плакала. Мене дуже сильно тригернуло.
В мене теж був такий дім-прихисток, де можна пересидіти життєві негаразди. Дім і зараз є. Сімʼї тієї вже нема. Дім без близьких людей майже нічого не вартий.

Чудова невеличка історія сімʼї, яка чіпляє за живе.
Прекрасна книга. Раджу читати.
100/10.

Дреда Сей Мітчелл «Загадкова кімната»

Ну дуже англійський детектив. Зразу згадалась Агата Крісті, коли почала читати.
Читається важкувато. Доволі тоненьку книжечку я промурижила 3 дні. І дочитувала швидко, щоб скоріше приступити до нової, а не тому, що так затянуло.

Сюжет непоганий, проте є дірки, які не вʼяжуться. Невеликі, про те є. Закручено гарно, тільки в середині книги починаєш розуміти, що головна героїня робить в орендованій кімнаті в чужому домі.

Мій вердикт 7/10.
Раджу любителям англійських детективів.

Жесть…
Моя читацька інтуїція не просто мене підвела, а чітко так познущалась з мене.
По опису це антиутопія про світ, де панує диджиталізація. В епіцентрі розповіді чотири підлітка з складними долями.

В принципі, не така вже й погана анотація.
Але книжка це жесть.
Це неможливо читати. По-перше, там стільки бруду, що постійно хочеться піти помитися. На кожній сторінці брудний секс, якісь знущання чи вбивства.
По-друге, таке відчуття, що автор опублікував чернетку. Автор постійно перескочує з однієї ситуації на іншу, думки обриваються, якась не зрозуміла пунктуація.
Жах.
Подивилась, що я заплатила за цю книгу 500 грн. 500 грн, Карл! Якби ж я знала, що це за книга, якщо б мені давали 500 грн - я б не стала її читати!
3/10 в кращому випадку.
Читати не раджу. Це дійсно мозкотрах.

Рут Веа «Одне за одним»
Дуже посередній детектив-трилер.
Все в ньому якось не так. Події розвиваються ну дуже повільно. Якась інтрига починається лише з 150 сторінки. Дуже все шаблонно і примітивно. Легко розумієш, хто вбивця.
Нецікаво. Банально. Шкода втраченого часу.
Сюжет простий і заїзжений.
Корпоратив компанії їде на відпочинок в гори. Звичайно ж саме їх накриває лавиною і відрізає від цивілізації. Ну і починаються вбивства.
Дуже схоже з Сарою Пірс і її «Санаторієм», та книга мені теж не сподобалась.
Оцінюю в максимум 5/10.
Не раджу читати. Можна знайти щось цікавіше.