Психо

Роман «Психо» Роберта Блоха — класика психологічного трилера, яка не лише стала основою для культового фільму Гічкока, а й задала тон для всього жанру. Сюжет обертається навколо Мері Крейн, яка втікає з викраденими грошима та зупиняється в мотелі, що належить дивному чоловікові на ім’я Норман Бейтс. Від цієї миті події набувають зловісного та напруженого характеру.

Основна сила роману — в ідеї подвійності особистості, внутрішніх монстрів і психологічного напруження, яке зростає від сторінки до сторінки. Блох майстерно грає з очікуваннями читача та створює відчуття страху не за допомогою надприродного, а через глибоку психологію персонажів. Це один із тих творів, де розв’язка змінює все прочитане до того.

Втім, варто зазначити, що стиль автора досить простий і прямолінійний. Для сучасного читача, звиклого до більш насиченої мови та психологічної глибини, текст може здатися дещо поверхневим. Описові частини іноді виглядають схематично, мов фрагменти сценарію, що й не дивно — роман писався з урахуванням кінематографічного потенціалу.

У підсумку, «Психо» — це важливий і атмосферний твір, який варто прочитати хоча б раз, аби зрозуміти, з чого почалася епоха психологічного жаху. Але як літературний текст — він може здаватися не надто глибоким, особливо для поціновувачів складніших наративів.

Знаєте, якщо чесно? -- якби не існувало фільму, то книга була б 10\10, проте фільм занадто шедевральний!

"Усі ми час від часу з'їжджаємо з глузду."

Виявляється, цей роман заснований на реальних подіях. А ще, історія стала культовою завдяки екранізації Альфреда Гічкока. Не бачила, не знаю. Треба буде при нагоді поцікавитись фільмами Гічкока. Але щось відволіклась я від теми 🙂.

Розповідь починається зі знайомства з Норманом Бейтсом, непримітним товстуном середнього віку, чиє пухке обличчя в окулярах та м'який, нерішучий голос вселяють абсолютну впевненість в відсутності будь-якої загрози з його сторони. Усі сорок років свого життя чоловік прожив з матір'ю Нормою у старому будинку на пагорбі, поруч з їхнім придорожнім мотелем. Справи йдуть не дуже добре, відколи відкрили нову трасу трохи віддалік клієнтів у них відчутно поменшало.

Норман викликає співчуття: усе життя з деспотичною матір'ю зробило його нерішучим матусиним синком, злим на неї, на світ, на себе за неспроможність вирватись з-під материного впливу. Йому бракувало сміливості для цього, як був мамієм, так ним і залишився, ховаючись від світу за палітурками розумних і жорстоких книжок.

Втомлена Мері Крейн після вісімнадцяти годин за кермом, в сутінках під проливним дощем, вирішила зупинитися у мотелі Бейтсів. Вона втікала від попереднього життя, прихопивши $40000 чужих грошей, з мрією почати нову, захопливу й щасливу сторінку у своєму житті. Ні її коханий, до котрого вона поспішала, ні люба молодша сестричка Ліла відтоді більше Мері не бачили…

Мушу сказати, що на початку книга дещо розчарувала, очікування чомусь були зовсім іншими. Але все кардинально змінилось згодом. Розповідь змогла декілька разів здивувати, тож дарма я поспішала з висновками.

Це історія про небезпечного психопата, проте тут немає акценту на жорстоких, кривавих сценах, практично нема тієї моторошної атмосфери чи напруги, звичної для книг такого типу. Головна особливість - чудово описана психологічна сторона історії. Книга гарно розкриває персонажів і грає на емоціях, змушуючи співчувати не тільки жертві, а й навіть антогоністу. Словом, цікаво й оригінально. Тепер і фільм можна подивитись 🙂.

У Лавкрафта було чимало талановитих друзів, або тих, хто, принаймні, дуже намагався таким бути. Однаково, більшість з них були молодими парубками, які писали йому із певним поклонінням у надії, що ГФЛ допоможе їм порадою і просто оцінить їхні твори. Роберт Блох був одним із таких, і, потрібно визнати, ледве не єдиним, хто зміг просунути своє визнання трошечки далі фанатів нішевої і специфічної літератури, хоча в цьому йому досить сильно допоміг Гічкок зі своєю екранізацією славнозвісного «Психо». Думаю, сюжет є загальновідомим: Норман Бейтс разом зі своєю ментально нестабільною матір’ю тримають мотель при дорозі і одного разу до них потрапляє жінка, яка втекла з рідного містечка з чималою сумою грошей. Таким чином, перед нами постає подвійний вектор проблем: Бейтси, із якими очевидно щось не те, і Мері, яка переховується від величезних проблем у мотелі з Бейтсами, із якими очевидно щось не те. Звичайно, трагедія неминуча: Мері кудись зникає і її молодша сестра вирішує знайти загублену…
Канонічна для жанру книжка, яку вам просто необхідно прочитати!