Великий Гетсбі

Час неможливо зупинити чи, то приборкати й змусити вести відлік в минуле, щоб змінити вчинки. Неможливо тримаючись за ілюзію минулого життя, шукати щастя зараз.

Мені шкода головного героя, його мрій, але він вартий поваги за мотивацію вдосконалення себе, за шлях який пройшов за для одної-єдиної миті. Реальної миті, коли зміг дотягнутись до такої бажаної зірки, до зеленого світла.

➖Історію зі сторінок, що відбувається на початку 20-х років в період гангстерських розбірок та яскравого життя, розповідає Нік, котрий ненавмисно став співучасником драматичних подій.

Його сусід Ґетсбі, який був ДУЖЕ багатий та ще більше самотній, та його кузена Дейзі, яка давно одружена, мали спільну історію пʼять років тому. Нарешті випала та ідеальна мить, коли вони змогли знову зустрітись. Ця зустріч стає початком кінця для всіх персонажів.➖

Вперше познайомилась з історією Ґетсбі та Дейзі багато років тому, переглянувши екранізацію, по рекомендації. Фільм повність поглинув мене яскравими декораціями та менш цікавим сюжетом.

Тож опісля мала бажання познайомитись саме з книгою. І на мій великий подив, саме фільм передав більше настрою та емоцій ніж книга.

«Великий Ґетсбі» - чи не найулюбленіша моя книга про «втрачене покоління». Я дуже люблю естетику епохи «сухого закону» (мабуть роки гри в «Мафію» даються в знаки), а ця книга просто дихає нею.

Спекотне літо на Лонг-Айленді. Молоді, гарні, легковажні й злегка захмелілі від шампаню нащадки знаних американських сімейств проживають своє безтурботне життя. Аж раптом у величезному особняку оселяється Джей Ґетсбі - майстер влаштовувати найгучніші вечірки на Лонг-Айленді, особа екстравагантна і доволі закрита. Про його минуле, власне, як і про його теперішнє, ходить багато чуток, бо все його життя - суцільна таємниця. До чого призведе їх розгадка - нам розкаже його сусід - Нік.
Оповідь книги доволі млосна, лінива, як серпнева муха, в той же час, окремі події дають читачеві такого ляпаса, що заснути не вдасться.

Ця історія не може залишити байдужим, бо жоден її герой - не є абсолютно позитивним, кожен персонаж має свої вади, брудні таємниці і непривабливі слабкощі. Навіть наш оповідач - Нік, підкреслено намагається вивищитись на тлі своїх друзів, постати благороднішим, ніж є на справді.

Ця книга про неймовірну силу духу і цілеспрямованість, яка перетворює голодранця на шанованого багатія. Вона також про байдужість, яка не просто ранить, а й вбиває. Нехай би довкола хоч Армагедон наступив, аби тільки не зачепив ілюзорний спокій і безтурботність богемного життя.

Я якось так швидко прочитала цю книгу у зв'язку з ажіотажом на фільмом у свій, але, мені здається, очікувала чогось більшого. Хоча книга мені сподобалася!

Особисто для мене ця книга не про кохання, не про мрію, а про дружбу. Любовна лінія досить-таки не унікальна і не оригінальна, а ось проблема людської самотності, дружби, спілкування показана красиво. Блиск і шик, присутній у будинку Гетсбі на початку книги і тіло Гесбі в порожньому самотньому будинку наприкінці, як ні що інше, показує нам, наскільки важливо вміти вибирати серед людей друзів, щоб наприкінці свого шляху не залишитися зовсім одним.


Глибину самотності головного персонажа ще більше розкрив для мене приїзд наприкінці книги єдиного родича Джея, батька, про якого протягом книги ні слуху ні духу.

Що ще можна сказати? Книга написана дуже легко і дуже красиво і вкотре підтверджує мої думки про те, що за гарним життям, знаменитими гостями і грандіозними вечірками не завжди ховається така ж щаслива і багата людина, а навпаки: самотня, покинута і потонула у своїх мріях, як Джей Гетсбі.