Отже, сьогодні я почала читання і через 37 сторінок готова говорити :)
Почну з того, що фільм про Отто я дивилась і тепер, під час читання, уявляю собі саме Тома Генкса, а не отого дядька, що зображений на малюнку. А ще уявляю сцени з фільму, які дуже чітко описані в книзі. І, на жаль, це трішки псує враження від книги, адже завчасно знаєш, що там далі.

Тому моя основна рекомендація: спочатку книга, потім фільм! І ніяк інакше!
Але треба віддати належне: як і всі книги Бакмана, "Уве" читається дуже легко і невимушено. Події, як клубок ниток в корзині в'язальниці, розмотуються неспішно і почергово, де-не-де пришвидшуються, де-не-де сповільнюються.
Це тепла історія про звичайних людей, про любов та про підтримку, з трішечки сумним, але світлим закінченням.

Однозначно рекомендую.
Але пам'ятайте: перша книга, потім - фільм!

1. Тут багато фактів про тварин, але це не енциклопедія.

2. Ви думаєте, що у книги один автор, але насправді їх 20 і вони не люди.

3. Всі тварини, подані в книзі, відомі вам, але не все про них ви знали до цього 

4. Книга дуже небезпечна: прочитавши один розділ, очі потягнуться за іншим.

5. Будьте уважні: за розгляданням ілюстрацій час летить непомітно

6. Читаючи дітям на ніч, ви можете не помітити, що діти вже давно заснули, а ви навіть і не думаєте зупинятись

7. Будь готові, що вам захочеться всім навкруги розказувати цікавості з книги

8. Відтепер вам захочеться вітатись з кожною зустрічною тваринкою і комашкою

9. І називати їх по імені

10. Обережно! Книга має доповнену реальність, яка може затягнути

11. Особливо перше відео! ("тракторець" котика можна слухати вічно)

12. Під час читання цієї книги дітей неможливо переслухати, адже вони завжди все знають про тварин і мають обов'язково все розказати

13. А деяким фактам діти просто не повірять , адже вони неймовірні!

14. Це не відгук, це мій захват від книги.

15. P.S. Чому авторів всього 20?!

Одного разу пацюк Арні з другом горобцем Зилою вирішили змайструвати автомобіль. Це дуже важка справа. Та ще й Цибатий Жак всіляко намагається цьому завадити.
Але у своїй майстерні Зила може змайструвати що завгодно! Тим більше, навіть банда злодія Жака стає на сторону команди Арні! Адже майструвати автомобіль набагато цікавіше і веселіше, ніж капостити.
Це весела та цікава книга, що поєднує в собі казку та енциклопедичні дані. Читається легко та неймовірно затягує!

Деякі черепахи не дуже люблять зиму. вони взагалі не живуть під час зими. Але ця черепаха була особливою. Вона теж спочатку казала, що не любить зиму. Найкраща зима для неї - уві сні.
Черепаха намагається заснути у різних місцях, але нічого не вдається. Кожен мешканець лісу намагається розвеселити черепаху, погратися з нею. Але не на ту напали! Ця черепаха воліє СПАТИ!!!!

Але за день дещо змінилося. Можливо, деякі черепахи все-таки люблять зиму!

У далекому 1969 році на Місяць ступила перша нога людини. Це був Армстронг.
Але мало хто знає, що за 10 років до нього Місяць відчув..... лапку Армстронга!
Щооооооооо?!.....
Це історія про одне маленьке, але дуже наполегливе Мишеня. І поки всі його друзі-миші, дивлячись вночі на Місяць, бачили Камамбер, Гауду або Чеддер, Армстронг бачив там безмежні можливості.
Це історія про мрію, жагу до знань, завзятість, рішучість та впевненість в собі. Вона навчить не опускати руки, вчитись на своїх невдачах та вставати, не звертаючи увагу на падіння.
Це історія про те, що ти обов'язково переможеш, якщо будеш впевнено крокувати до своєї мети.
Це історія про те, що.... ще невідомо, який саме Армстронг був Першим на Місяці. ;)

Окремо хочу виділити ілюстрації Торбена Кульмана. Кожна сторінка - це витвір мистецтва. На неї хочеться дивитись безкінечно довго і насолоджуватись неймовірним талантом художника.
Кожну сторінку хочеться повісити на стіну у вигляді картини.
Ця книга — скарб для поціновувачів якісних історій і талановитих ілюстрацій.

Морт — учень Смерті. Щось страшне, — подумаєте ви.
Террі Пратчетт. Щось веселе, — подумаєте ви.
Страшно веселе, — скажу я вам.

Адже в цій історії Смерть доволі милий пан, який любить котиків, рибалку, свою прийомну доньку, а також мріє про відпустку. Але хтось має замінити його на цей час....
І тут на сцену виходить Морт. Простий сільський хлопець, якого ніхто не хоче брати в підмайстри. (Що ж, варто віддати належне сміливості Смерті). А тепер починається найцікавіше... Підказка: ви правда вважаєте, що добрий хлопчина виконає покладені на нього обов'язки Смерті?..

Цю книгу я прочитала дуже давно, думаю, понад 10 років тому. Я не пам'ятаю всіх подробиць, але чітко пам'ятаю, що сміялась до сліз. Що ж, думаю, настав час перечитати "Морта". Чого і вам бажаю :)

Ця книга легка і важка водночас. Вона не про очікування свята, не про магію Різдва, не про дитячі казки. Вона про справжні Дива, які можуть трапитись з кожним із нас. Про Дива, які змушують нас плакати і сміятись. Це 24 історії про підлітків, через які серце буде битися частіше, буде сумувати і радіти, буде розбиватись і буде світитись від щастя.
Неймовірно атмосферна, щемлива книга від українських авторів. Її можна "проковтнути" як справжню мандаринку за один день. А можна читати розмірено і довго, смакуючи кожну історію, проживаючи її в думках після прочитання. Адже кожна історія унікальна і не схожа на попередню. Вони як наше життя, в яке Святий Миколай натрусив зовсім трішки магічного пилу.

Рекомендую читати кожного року в зимову пору.

Ніколи-ніколи, ні в якому разі, ні за яких обставин не читайте цю книгу. Бо "Різдвозавр" не дасть вам спати. Ви будете читати главу за главою і не зможете відірватись. Бо з кожною сторінкою події ставатимуть все цікавішими, а емоції вируватимуть все енергійніше.
Тут буде і злодій, як в будь-якій пристойній історії, і чарівне створіння Різдвозавр, і добрий хлопчина у вирі неймовірних пригод. І все це відбувається в Різдво!

Це справжня різдвяна казка, яку неможливо оминути, обираючи атмосферну книгу. Читати її цікаво і зовсім не нудно, адже тут багато картинок і різних шрифтів для виділення наголосів, звуків і емоцій.
Також автор не забув і про надважливі теми. Адже хлопчик, прикутий до інвалідного візка, нічим не гірший за інших дітей і він також може бути героєм. А проблеми булінгу завжди можна вирішити мирним шляхом.

Від душі рекомендую: не читайте цю книгу, бо тоді доведеться придбати продовження, без якого ви не зможете заснути :)

А що буде, якщо Санті набридне Різдво?
Що буде, якщо він втомиться?
Що буде, якщо він буде не в силах роздавати подарунки?
Що буде, якщо він відчує себе...... старим?!

Це трилер і жахи в одному флаконі для наймолодших. Адже Різдво під загрозою - Санта вирішив стати малюком! Ельфи-помічники у відчаї! Невже в цьому році ніхто не відчує магію Різдва?

Добре, добре, не треба лякатись. Насправді, книжка дуже весела і добра. І найголовніше, зі щасливим закінченням. А прочитати її зможуть навіть найменші читачі, які тільки-тільки вивчили букви, тому що тексту зовсім небагато і він весело стрибає серед яскравих малюнків.
Неодмінно рекомендую до читання і розглядання!

1.0.
Чи бувало у вас таке, щоб одного разу ви прокидаєтеся не вдома, а скажімо, в цілком чужій квартирі, і, як виявляється, в цілком іншому часі? Ні? Вважайте, вам пощастило, бо це зовсім не прикольно. Особливо не прикольно, якщо ви та сама легендарна французька кутюр'є на ім'я Ґабріель Бонер Шанель, і ви уже не молоді. Власне, уже трошки мертві.

2.0.
Кілька років потому.
На щастя, у мадемуазель Шанель з'явилися друзі, які теж такі прибацані, як і вона: майже цілком звичайна українка Стася, і той самий Моцарт. Вони підтримують одне одного, і розплутують таємниці набагато краще за їхніх знайомих детективів.

3.0
Доречі, насправді "Коко 2.0" — це продовження книжки про Моцарта ("Моцарт 2.0"), але тут більше розкривається минуле, думки Ґабріель, і її нові, шокуючі відкриття.

4.0
Коко і Моцарт такі не одні. Впродовж усієї книги з'являються Леонардо да Вінчі, Альберт Ейнштейн, і навіть Григорій Савич Сковорода!

5.0
Я навіть не знаю, яка частина сподобалась більше, але обидвом поставила 5/5 зірочок ⭐. А першу може й перечитаю колись.

6.0
Дуже неординарна історія, в якій можна не тільки більше дізнатися про видатних особистостей, а й зрозуміти, якими вони були насправді.

7.0
Ця книжка відкидає стереотипи, розкриває важливі теми, і навіть має передмову - вибачення через відсутність чмирення русні, так як вона була написана до повномасштабної війни.

Я ще пам'ятаю ті часи, коли ці книжки купляли ВСІ. Сусідка купляла собі, мені і ще тому хлопцю, що живе в сусідньому під'їзді. Бо всім потрібно було терміново розфарбовувати. До речі, кіоски канцтоварів тоді неймовірно збагатились на продажу кольорових олівців. Йдучи містом, всюди можна було бачити малюючих людей, усі лавки були всіяні людьми з олівцями.

На жаль, зараз мода на ці книжки пройшла. А дарма! Адже ця книжка заспокоює нервових і активує спокійних. Вона розкриває приховані таланти. Вона підходить усім від 0 до 100 і старшим. Скажу по секрету, в мене в заначці лежить така книжечка. На старість ;)

Як думаєте, які найпопулярніші імена в нашій сім'ї? Імена рідних? Або імена наших дітей, бабусь, дідусів? Ніііі. Галя, Петрик і Кіндрат! І не забувайте про старого Максима, який змайстрував їм санчата!.
Цей вірш неможливо не те, що забути. Його неможливо не декламувати, коли бачиш перший сніг. І другий. І третій. І будь-який сніг: на початку зими, в середині, в кінці і, навіть, весною. Замість слів-паразитів в нашій сім'ї слова Рильського. Це все, що варто знати про цю книгу.
Її читають молодші діти, старші і середні. Її читають дорослі (не дітям, собі). Бо її неможливо не читати. Це книга-бестселлер. Це книга-зірка. Це книга-знахідка!
Вона невеличка. Картонна. Це книга-довгожитель, бо картон важче зім'яти, ніж папір. А її і не хочеться м'яти, її хочеться гортати і розглядати яскраві ілюстрації. Радіти за Галю, Петрика, Кіндрата, які з гори летять щодуху, щоб спіймати білу муху!
Хочеться дякувати старому Максиму за санчата. І дякувати Максиму Рильському за невмирущий шедевр.
Моя оцінка 1000/10

«—Бути самій просто. Якщо ти з кимось, то мусиш рахуватися з іншою людиною. І саме в цьому твоя проблема, Серено. Ти прагнеш бути з кимось, але хочеш, аби все було ясно і просто. Ти маєш спитати себе, чи ця простота і ясність — це дійсно для тебе краще?»

«Напередодні Різдва Серена прилітає з Америки до Парижа, щоб разом із сестрою влаштувати сімейну мандрівку та створити особливий альбом з фотографіями тих місць, якими колись гуляли їхні батьки. Та всі її плани враз летять шкереберть, і вона лишається сам на сам із чванькуватим французом з фотокамерою, який страшенно її дратує.
Напередодні Різдва Жан-Люк, який тільки-но пережив непростий розрив із коханою, сідає за горе-фотопроєкт у кімнаті студентського гуртожитку, бо ось-ось має здати його викладачеві. Та всі його плани враз летять шкереберть, і він лишається сам на сам із одержимою американкою з детальним списком справ у кишені, яка страшенно його дратує.
Чи зможуть вони стерпіти одне одного цілісінький день?..»

Отже, від книги я очікувала, що це буде та сама крінжова історія кохання для підлітків. Але, насправді це дуже життєва книга, і, на диво, вона мені сподобалася.

Та один момент був для мене дивним, хоч він і (як красивіше сказати) ключовий. Отже, герої знайомі лише день, і от, уже ввечері вони цілуються. Люди, вони знайомі ЛИШЕ ДЕНЬ. Я розумію, якби цього не було, не було б цієї книги, та все ж.

Мені було важко писати відгук на цю книжку, і це можна було б списати на нестачу натхнення, але я знаю, що це не так. Мені завжди важко писати відгук на книги, які мені дуже сподобалися, бо це ніби таке особисте, чи що. А я, мушу зауважити, дуже прискіплива, коли йдеться про книжки, тому, я думаю що "Поцілунок у Парижі" заслуговує на те, щоб його читали.

Я очікувала сумної аж до сліз, душороздираючої історії... Але що отримала натомість? Легеньку книжечку про дружбу двох хлопців, приправлену гострою трагічністю Голокосту.

Дивлячись на те, що ця книжка входить у програму зарубіжної літератури за 7 клас, я не мала очікувати історії, яка ламає психіку. Але я сподівалася. Здається, саме через це книга мене і розчарувала.

Всі мої знайомі розказували, як задихаючись, плакали над цією книгою, що спокушувало мене прочитати повністю. Але натомість я не зронила жодної сльози.

Так, Голокост, концтабори, війна, і оці всі теми це сумно, але що я мала відчувати, дивлячись на світ через призму нічого не розуміючого малого німецького хлопчика?

Моя завищена оцінка: 3/10⭐