Що таке українська література

Книга, яку потрібно прочитати всім, хто цікавиться українською культурою – «Що таке українська література» Леонід Ушкалов. Моментами її читати складно, але від того не менш захопливо🤍

До книги ввійшли 45 есеїв, які вперше побачили світ у 2012–2013 роках на шпальтах газети «Україна молода» в рубриці «Уроки літератури від Леоніда Ушкалова». Кожен із цих уроків дуже змістовний та цікавий. З них ми не тільки дізнаємося про життя та творчість наших письменників, але й обговорюємо щастя, свободу, любов, правду, поезію та самотність.

На сторінках книги ми побачимо Лесю Українку, Ольгу Кобилянську, Тараса Шевченка, Григорія Сковороду, Миколу Хвильового та багато інших відомих українських письменників.

• В 1925 році Україна за загальною кількістю видань посідала сьоме місце у світі – відразу після Німеччини, Франції, Великобританії, США, Італії та Польщі… Інститут книгознавства ліквідували 1934 року.

• Життя йде своїм ходом, і пісок забуття притрушує навіть те, що було ще зовсім нещодавно.

• Ледве чи помилюся, коли скажу, що вино та поезія – речі нероздільні. Точніше, вино – то справжня «кров поезії». Воно означає тут геть усе: Бога й диявола, душу і тіло, любов і ненависть, пам'ять і забуття, а ще – насолоду, дружбу, гріх, жертовність, свободу…

• Наш поет (Тараа Шевченко) надто любив це життя-свято – нехай примарне, нехай крихке, нехай конечне, та все-таки свято. Може, він і любив життя так сильно якраз тому, що гостро почував його проминальність.

• «У московському народі панують просто неймовірні рабство й неволя… там гадають, що люди приходять у цей свій тільки заради того, щоб не мати в ньому нічого, а бути лиш рабами.» – Іван Богун

• Отак – на противагу просвітницькому гаслу: «Всі люди рівні» – Сковорода стверджує: «Всі люди різні». А це означає, що треба вчитися сприймати світ таким, яким він є, в усьому його розмаїтті, в усіх його суперечностях, у всій його недоладності, красі, величі, трагізмі… Мабуть, саме це дає можливість жити «тут-і-тепер», почувати вдячність.

• «Історія мого життя – це частина історії моєї вітчизни» – Тарас Шевченко

Ця книга - збірка 45 статей, що виходили у газеті "Україна молода", кожну з яких автор присвячує окремій темі, але головна мета - показати всю неосяжну ширину нашої літератури, і що не Шевченком єдиним вона багата! Особисто мене потішило, що автор звертається до сучасних авторів на рівні із письменниками свого улюбленого бароко. Ушкалов - фанат Сковороди, але ж і про Жадана він не забуває)

Найбільш цікавими були статті про Хвильового та Довженка, а менший інтерес до кількох інших уроків я списую на те, що багато про кого я вже знала. Втім, книга поповнила дуже багато знань і, як мінімум, словниковий запас.

Як же мені сподобалася ця книга! Написана логічно, з гумором, спираючись на енциклопедичні знання. Літературознавець найвищого штибу. Шкода, що свого часу у моєму виші було небагато таких викладачів. Але, на щастя, хоч деякі були.

Про що? Книга складається з 45 уроків, викладених у формі есеїв, написаних автором для "України молодої" протягом 2012-2013 років. Теми, як і настрій викладення кожного уроку, різні: від Київської Русі до сучасності. Мене найбільш зацікавили барокова література та "наші 20-ті", бо їх можна досліджувати й досліджувати. Хочеться окремо відзначити вільне володіння матеріалом, екскурси в інші літератури, добрий гумор, розуміння українського характеру, а також любов до Харкова (але і до рідного Краснопілля, що на Сумщині).

"Навіть відлюдник і аскет Сковорода дуже любив вино. Проте, на відміну від своїх братів-«пиворізів», він надавав перевагу вишуканим сортам. У юності філософ смакував токайське вино, пробувши аж п’ять років у складі очолюваної генерал-майором Федором Вишневським Токайської комісії, що закуповувала вина для імператорського столу. Золотисте і дороге токайське вино вважали тоді «вином королів», хоча його любили й такі володарі дум, як Вольтер чи Ґете".

Переказувати уроки не бачу сенсу, бо, по-перше, я не зможу це зробити так майстерно, як автор, а, по-друге, я дуже раджу вам це прочитати. Окремим плюсиком буде можгивість попрактикуватися у перекладі з німецької. Тому однозначно рекомендую філологам)