Архіви КГБ. Невигадані історії

Цікава книга з історіями, які відбувались у нас в Україні, деякі місця навіть досі є і тепер ти трішки більше про них знаєш.

Раджу тим хто любить нонфік і цікавиться історією

З середніх років школи я цікавився футболом і історією, а особливо перетином цих здавалось непоєднуваних галузей - історією футболу. Але так склалось життя, що я практично не мав доступу ні до яких книг, крім які вийшли в 90-х роках - іншого в нашій сільській бібліотеці в роки мого навчання майже не було. Тому і вийшло так, що я майже все перечитав по кілька разів. Але одного разу я наштовхнувся на дивну книгу, більше схожу на брошуру - К. Щегоцький, "У грі та поза грою". Теплого травневого дня, десь в середині 2000-х я сів її прочитати, і не міг відірватись. Після цього перечитував неодноразово - в ній мені відкривались чимало моментів з історії футболу, особливо в Україні, в 20-х, 30-х і 40-х роках минулого століття.

Минуло чимало часу, і я мав уже згодом багато різної літератури, вивчав детально особливо період першої половини 20 століття. І здавалось, мене мало чим можна здивувати.
Та кілька років тому щось клацнуло - і я згадав про К. Щегоцького. Навіть не знаю, чому - тому відразу сів шукати в інтернеті інформацію про цього непересічного спортсмена. Пошуки привели мене до великої статті на відомому історичному порталі - і я її детально вивчив, відкривши для себе цю людину заново. Але найголовніше - саме ця стаття привела мене до книги Едуарда Андрющенка "Архіви КГБ". І ця книга - справжнє відкриття, я її замовив відразу, щойно воно знову була надрукована.
Повторюсь, я вважаю себе тим, кого важко здивувати, адже вивчаю історію 20 століття вже дуже давно (хоч я і не історик за освітою). Але книга в чималій кількості матеріалів мене здивувала. А від інших схожих за тематикою (з відкриттям різних історій з архівів злочинних радянських спецслужб) відрізняється саме тим, що в ній поєднані історії як неординарних людей, так і зовсім простих.

Книгу однозначно можу рекомендувати, якщо у вас є бажання зрозуміти більше радянську епоху (більшовицьку окупацію) та її періоди - то зовсім людоїдські, то більш мʼякі, то застійні. Книга явно буде цікавою широкому колу читачів. А я поки писав відгук, вже знову захотів перечитати історію Костянтина Щегоцького. Ну дуже вона неординарна, і саме в ній можна знайти те, про що сам автор на межі існування СРСР таки побоявся написати, тільки побіжно згадавши про жахливі сталінські репресії, жертвою яких він чудом не став. А написати було про що...

вона надрукована у друкарні Фактор Друк (в яку влучила ракета), і саме ця книга описує роботу КГБ – страшної машини, яка половину своїх в'язнів переслідувала через прагнення свободи і любові до своєї країни і майже параноїдальна вважала у всіх іноагентами.
В книзі наведені ряд справжніх розслідувань з архівів які вже не засекречені, звичайно траплялись і певної мірою злочинці, але основна кількість справ були або взагалі дріб’язковими такими як, наприклад хтось зіпсував портрет одного із диктаторів, або про українських письменників, режисерів, спортсменів, які висловлювались негативно про владу.
Дуже було цікаво читати про справу онуки Франка, дружини Сосюри, Параджанова, та футболіста клубу «Динамо».
Автор часто зазначав як КГБ часто фальсифікувало дані і настільки майстерно що вже не знайди де істина, а де брехня. Розповідав про тодішні методи ретуші фото та цензури інформації.
Раджу всім тим хто полюбляє історію та цікавиться такого штибу історії
Читаючи такі факти страшно уявити як було жити під таким тотальним контролем.