«Авантюра» — це півтора року реальних мандрів автостопом, без грошей, без плану й деколи без необхідних документів. Кинувши роботу й навчання, український студент їде «дизелями до Нью-Йорка», а далі, заробляючи на дорогу під час подорожі, проїжджає Мексикою, Кубою, Белізом, Ґватемалою, Гондурасом, Сальвадором, Нікараґуа. Він знайомиться з десятками чудових людей, знаходить близьких друзів, завдяки дорозі по-новому розуміє світ, та й самого себе. В «Авантюрі» є класичні sex, drugs, rock’n’roll, а написано її в експериментальному стилі, з відчутним впливом інтернету й молодіжного сленгу.
Авантюра ХL
Автор
Артем Чапай
Опис
Враження читачів
Разом з книжкою отримала подорож з України в США, Мексику, на Кубу і далі..і далі.
Насправді, автор описує власний досвід мандрів від 2006 року майже без грошей і уявлення, як це має бути. Як сам він про себе написав "голодранець із лептопом". Це відвертий щоденник, в якому не тільки автостоп і ночівля, де доведеться, а й інтим, чарівні грибочки і екзистенційні моменти десь в джунглях . І такий фрірайтинг спрацював, бо якось краще відчуваєш ту всю подорож.
Про Мексику в мене було таке уявлення, що самі наркотики, кримінал та мігранти (спасибі телебаченню, чи що). Але автор так файно відгукується про людей і про країну загалом, що охоче й віриш йому. А ще, я не знала, що на Кубі були, а може, й досі є, спеціальні люди, які автостоп контролюють - ловлять машини для мандрівників і слідкують, щоб ті чергу тримали.
Отак і думала, якими нудними були мої студентські роки. Насправді, якраз тоді книжка мені б і відгукнулася більше. Тут ще відчувається юнацький максималізм, оте "кинути все і податися світ за очі" (хоча не всі йдуть за цими словами, а автор пішов). Ну і ревнощі, роздуми хто до кого і від кого пішов, якось повз мене.
Проте в цілому, книжка сподобалася. Якщо ви спраглі до мандрів, любите оті всі шоу про подорожі - почитайте.
Насправді, автор описує власний досвід мандрів від 2006 року майже без грошей і уявлення, як це має бути. Як сам він про себе написав "голодранець із лептопом". Це відвертий щоденник, в якому не тільки автостоп і ночівля, де доведеться, а й інтим, чарівні грибочки і екзистенційні моменти десь в джунглях . І такий фрірайтинг спрацював, бо якось краще відчуваєш ту всю подорож.
Про Мексику в мене було таке уявлення, що самі наркотики, кримінал та мігранти (спасибі телебаченню, чи що). Але автор так файно відгукується про людей і про країну загалом, що охоче й віриш йому. А ще, я не знала, що на Кубі були, а може, й досі є, спеціальні люди, які автостоп контролюють - ловлять машини для мандрівників і слідкують, щоб ті чергу тримали.
Отак і думала, якими нудними були мої студентські роки. Насправді, якраз тоді книжка мені б і відгукнулася більше. Тут ще відчувається юнацький максималізм, оте "кинути все і податися світ за очі" (хоча не всі йдуть за цими словами, а автор пішов). Ну і ревнощі, роздуми хто до кого і від кого пішов, якось повз мене.
Проте в цілому, книжка сподобалася. Якщо ви спраглі до мандрів, любите оті всі шоу про подорожі - почитайте.
Ви переглядали