Мені ця книжка дуже відгукнулась. Манера написання спочатку йшла дуже важко, але потім будь-який жарт чи поклик викликав в мене таку щиру усмішку. Люди й справді трохи дивні, особливо, якщо глянути з боку неандертальця. Ця книжка ніби дала прожити ще одне життя і подивитися на багато речей з іншого боку. Однозначно рекомендую!
Анонім
🌍 Загалом, "Авантюра XL" - це нотатник із великої мандрівки автора Сполученими Штатами, Мексикою, Кубою, Гватемалою та іншими далекими країнами далекого континенту. Покинувши навчання, із кількома сотнями доларів у кишені і наплічником, Артем прибуває в США, де в компанії їз такими ж мрійниками, як і він сам, відправляється в подорож. Спершу у будинку на колесах, що заправляється олією від картоплі фрі, а потім - пішки, автостопом. По дорозі губить і зустрічає друзів, знайомиться з жінками, починає та кидає палити, часами багато пʼє, мало їсть та переживає безліч пригод. Та найцікавіше в цих пригодах для мене було порівняння життя "простих" людей, суспільних настроїв, ставлення до законів. В США - все суворо зарегульовано і важко не наразитися на штраф або поліцію за найпростіші порушення, в Мексиці - все просто, на Кубі - двояко і незрозуміло. Кожна країна чимось особлива, але висновок, який робить автор із своїх зустрічей, епізодичної роботи і життя в різних країнах, мені близький і зрозумілий - про коло соціальної нерівності, яке кожне суспільство в різнем ступенем успіху намагається розірвати. І про те, що люди скрізь +- однакові, зі своїми упередженнями, неосвіченістю та романтизмом.
🗺 Дуже літня подорож, яка з одного боку, дозволяє зазирнути за лаштунки туристичної обгортки, сповнена жінок, легкості і любові, а з іншої - показує вічні проблеми країн, які не вирішуються роками і десятиріччями. Книжку читати легко, вона містить друкований текст та фото нотатника автора, а тому читається швидко і приємно. Раджу.
Анонім
Давно хотіла прочитати цю антиутопію, але настав цей час лише зараз.
🌏Світ у творі: 2050 рік, Київ. Світ поділений на зони: червоні й зелені. Зрозуміло, що в червоних зонах життя жахливе, у зелених — навпаки: хороші умови життя, доступ до питної води, хороша робота й заробітки. Навіть мова інша: глінг — глобальний інгліш. Світом править комерція, закони пишуть під великі компанії. Наслідки глобальної приватизації плачевні: гори сміття, забруднені водойми, повернення забутих інфекційних хвороб, лікування дороге, відсутність водогону й каналізацій. Але в зеленій зоні все нормально: відходи викидають/виливають у червону. Хто проти подібного життя — того оголошено ворогом свободи (підприємництва). Вже саме формулювання "свобода підприємництва" цікаве.
📝Сюжет. Розповідь ведеться у двох хронологіях, що на початку трішки збиває. Головний герой вчинив злочин, тому втікає до червоної зони, щоб "пересидіти", доки родичі знайдуть адвоката. Але виявляється втягнутим у бунт проти примусового виселення (нагадаю, тут панують лише гроші, на людей пофіг). Тільки лінивий тут не побачив алюзію на Революцію гідності. "... скористалися тим, що найвойовничiшi групи... зайнятi бiйкою, i зайшли в червону зону пiд приводом наведення порядку". І, за законами антиутопій, бунт провалюється: ну неможливо порушити систему, на жаль.
💡Чим зацікавило. Страшно читати й розуміти, що ми потихеньку котимося в таке життя (забула про приватні військові формування, які чинять беззаконня). З іншого боку — цікаво побачити знайомі київські локації, тільки в сюрреалістичному світі. Мені цікаво, у якій зоні знаходився б мій будинок. І взагалі, цікаво, як відбувалося переселення людей, коли впроваджували зони.
❌ Недоліки. Вони є😅 Не вистачило логіки червоних та зелених зон, іноді автор сам собі суперечить в описах. Але норм, буває й гірше.
І трішечки цитат:
✔️"Кiлька разiв я бачив людей, які порпались бiля смiтникiв, а вiдходячи, виймали електронний гаджет i розмовляли чи гралися на ходу. Електроніка стала дешева буквально як сміття, i водночас у червонiй зонi бракує чистої води, якiсної їжi, тут кришаться стiни будинкiв, розбитi дороги, бруд, багнюка на вулицях, i люди помирають вiд хвороб, якi цiлком можна вилiкувати"
✔️"Кожен ... має право на лiкування, якщо може за нього заплатити!"
✔️"Краще витрачати чверть зарплатнi на якiсну чисту воду, нiж залiзти в борги, лiкуючись пiсля того, як вип'єш безкоштовної"
✔️"Якщо повалити стiну, то весь свiт стане одна червона зона"
Анонім
Котолог
