Володар тіні

Цікаве продовження, Каррізі важко з кимось сплутати, у нього свій стиль.

💭Люди гадають, буцімто певні драми завжди відбуваються якось особ-ливо. А насправді найгірше відбувається саме так, майже буденно.

Ну всьоооо! Це кінець…цей автор стає офіційно моїм улюбленим!

Це книга, яка тримає в напрузі до останньої сторінки, а фінал просто вибиває землю з-під ніг. Донато Каррізі вкотре доводить, що майстерно володіє мистецтвом психологічного трилера, змушуючи читача не просто стежити за подіями, а й сумніватися у власних припущеннях.

Хто такий Володар тіні? Відповідь на це питання мене приголомшила. Так, десь у підсвідомості почали з’являтися здогадки, але я вперто не хотіла в це вірити. Каррізі вміло грається з очікуваннями, змушуючи нас довіряти неправдивим дороговказам, лише для того, щоб наприкінці залишити в абсолютному шоці.

Зникнення трирічного хлопчика додає історії ще більше жаху. Дитина просто зникає без сліду, і це стає одним із ключових елементів розслідування. Чим далі заходить історія, тим більше темних таємниць випливає на поверхню, і вони виявляються значно страшнішими, ніж здавалося спочатку.

Атмосфера – темна, гнітюча, просякнута невидимою загрозою. Окремий пласт сюжету – наркотики, які тут є не просто деталлю, а важливим фактором у розслідуванні. Вони розкривають справжню суть деяких персонажів і показують, наскільки глибоко вкорінене зло.

Читається на одному подиху, адже з кожним розділом напруження лише наростає. Якщо ви любите трилери, які не просто лякають, а ще й змушують аналізувати, Володар тіні точно вартий уваги.

Після прочитання 2 частини я одразу ж взялась за 3. Тут події відбуваються протягом 24 годин, день коли Рим залишився повністю без електроенергії. Найгірші людські пороки готові себе проявити і вийти на зовні, безпеки нема ніде.

Читати було цікаво. Я слідувала за підказками, думала про одне, а виходило інше, але чогось мені не вистачило. Так, тут більше розкрились відносини Маркуса і Сандра, а я фанат цієї парочки, тому мене це порадувало, але кінцівка вийшла трохи змазана. Ця книга найменша в трилогії, тому мабуть і не вистачило чогось.

Тобіо Фрай, хлопчик який зник 9 років назад і якого так і не знайшли. Винна чи не винна його матір? Я не знала що думати, але те що вийшло у підсумку точно мене здивувало. Та і початок книги дуже заінтригував, хоч в мене і з'явились здогади які потім підтвердилися. А до секрету Сандри я навіть і не знаю як ставитись, хоч на її долю і випали нещастя з чоловіками, але не можу сказати що підтримую її дії і вихід горя в цій книзі.

Загалом я однозначно можу радити цю трилогію. Те як пише Каррізі, як проводить нас по шляху розслідування, які моторошні злочини придумує дійсно варте уваги. Це автор, книги якого я готова купувати і читати автоматом. Сподіваюсь у вас станеться так ж любов з ним.