Босоніж на оливі

"У цій історії все правда. Крім того, що повністю вигадане".

Анна народилася на острові Закінтос в день великого землетрусу. Мама хотіла позбутися її, коли вона ще була в неї під серцем, але цій дитині судилося побачити цей світ. Світ, де є бабуся, дідусь, Марко, пес Арчі і море. Але дитяче щастя триває недовго. Замість того, щоб йти в перший клас, Анна їде до Лондона бути нянькою братам-двійнятам. Згодом сім'я переїжджає до Індії, де дівчині сниться острів, бабуся. Доля повертає її на рідний Закінтос, але чи буде вона там щаслива...

Як же мені хотілося пригорнути маленьку Анну і забрати її від горе-мами й вітчима-тирана. Відмовити вже дорослу Анну виходити заміж за Ніко, який ніколи її не любив, адже вона так прагнула саме любові. Пояснити їй, що вона не заслуговує на таке ставлення, що все в її руках, що щастя поряд, варто лише озирнутися.

З цією книжкою час летить непомітно. Перегортаєш сторінку за сторінкою, переживаєш, співчуваєш, злишся. Дуже рекомендую познайомитися з творчістю авторки. А ще я б з радістю переглянула екранізацію.

📌 "Будинок, у якому народився, - це місце, куди можна повертатися знову і знову, доки не піде остаточно той, хто любить тебе".

Ця книга виявилась геть не тим, чим здається.

Легка і ненав‘язлива історія, що розбиває вщент. Я не знаю, як книга може бути одночасно такою повітряною і такою болючою - але авторка якимось магічним чином досягла цього ефекту.
***
Проста, буденна, життєва історія, що ранить, як будь-яке життя.

Якщо я вірно зрозуміла, оповідь засновано на реальних подіях.

Йдеться про дівчину, що народилась на грецькому острові, але життя змусить її не раз покинути свій дім і не раз повернутися туди по зцілення.

Про дівчину, яка може і не мала б народжуватись, і тому протягом всього життя виборюватиме право на щастя - і то буде не просто.

Про жорстокість і байдужість найближчих людей - але й про вірність і відданість.

Про слабкість і безпомічність та безмежну силу і витривалість.
***
Дуже контрастна історія, що викликає широкий спектр емоцій - від злості і обурення до щирої радості.

Книга має багатогранну проблематику, здебільшого з акцентом на місце жінки у суспільстві.

Дуже багато тригерів, дуже багато суперечливих і обурливих моментів. Багато любові і багато насилля.

І все ж історія красива і життєстверджуюча.
***
У авторки дуже незвична манера письма - уривчаста і нелінійна. Нагадує короткі спалахи, що зливаються в суцільну історію незрозумілим чином.

Купа недосказаностей і напівнатяків. Деякі моменти з часом таки промовляються, деякі домальовує уява - але оповідь відчувається цілком цілісною.
***
А очікувала я на легкий літній романтизм - але історія дуже глибока і драматична, та й зовсім не легка. Втім, почуття важкості теж не лишає, хоча певний післясмак таки є.

Рекомендую, якщо готові до сильних емоційних гойдалок.

Хоча у будь-якому разі рекомендую, бо це не ті гойдалки, що розхитують і лишають по собі пустоту і виснаження.

Читаючи першу половину цієї книги я фізично не могла дихати.
Стільки болю та надії було у тієї маленької дівчинки.

Стільки абсолютної любові до мами, якій вона не потрібна була до певного моменту.

Книгу прочитала менш ніж за добу, просто не могла не дочитати🥹

Книга про життя, як воно є❤️‍🩹