Цитадель

У мене роман ... з автором)

По-іншому це назвати ніяк не виходить. Занадто довго відкладала знайомство з Кроніним, очікуючи, що котресь з українських видавництв потішить українським перекладом. Тепер же місяць після прочитання не можу його забути, почала збирати решту існуючих книг, переглянула екранізацію твору і нарешті знайшла хвилинку поділитись враженнями.
Отож, Ендрю Менсон - молодий чоловік, який приїхав у далеку провінцію, отримавши направлення у якості помічника головного лікаря. Як і кожна людина, яка щойно здобула омріяну професію та роботу, він окрилений та повен надій змінити світ на краще та прославити медицину.
Розчарування реальністю прийшло дуже швидко, але не зламало бойовий дух. Герой долає труднощі, будує кар'єру і в один момент починає втрачати задоволення від улюбленої справи, ставши заручником слави та наживи.
Здавлося б банальний сюжет, проте читаючи книгу я багато разів ловила себе на думці "Чорт забирай, а нічого ж не змінилося! Проблеми ті ж, що і сьогодні: реформування, корупція, халатність та некомпетентність." Мало того, роман ще і в певній мірі автобіографічний, тому що атвор пройшов подібний шлях, працюючи лікарем у шахтарських містечках Англії.
Найбільше сподобалося те, з якою майстерністю Кронін описує людські психотипи, шлях від морального занепаду до відродження та метаморфози свідомості.
Звісно, свідомо порівнювала певні моменти з Булгаківським "Морфієм" , але у всіх творах про практикуючих лікарів є дещо спільне.
Не оминув Кронін зачепити і сімейні стосунки, дружбу та саможертовність, яка супроводжувати людей цієї професії та тих, хто поєднує з ними життя. Не буду псувати інтригу, але певні моменти змусять вас добряче поспівпереживати героям.
Раджу читати усім, а особливо тим, хто якось пов'язаний з медициною)