Цитадель

У мене роман ... з автором)

По-іншому це назвати ніяк не виходить. Занадто довго відкладала знайомство з Кроніним, очікуючи, що котресь з українських видавництв потішить українським перекладом. Тепер же місяць після прочитання не можу його забути, почала збирати решту існуючих книг, переглянула екранізацію твору і нарешті знайшла хвилинку поділитись враженнями.
Отож, Ендрю Менсон - молодий чоловік, який приїхав у далеку провінцію, отримавши направлення у якості помічника головного лікаря. Як і кожна людина, яка щойно здобула омріяну професію та роботу, він окрилений та повен надій змінити світ на краще та прославити медицину.
Розчарування реальністю прийшло дуже швидко, але не зламало бойовий дух. Герой долає труднощі, будує кар'єру і в один момент починає втрачати задоволення від улюбленої справи, ставши заручником слави та наживи.
Здавлося б банальний сюжет, проте читаючи книгу я багато разів ловила себе на думці "Чорт забирай, а нічого ж не змінилося! Проблеми ті ж, що і сьогодні: реформування, корупція, халатність та некомпетентність." Мало того, роман ще і в певній мірі автобіографічний, тому що атвор пройшов подібний шлях, працюючи лікарем у шахтарських містечках Англії.
Найбільше сподобалося те, з якою майстерністю Кронін описує людські психотипи, шлях від морального занепаду до відродження та метаморфози свідомості.
Звісно, свідомо порівнювала певні моменти з Булгаківським "Морфієм" , але у всіх творах про практикуючих лікарів є дещо спільне.
Не оминув Кронін зачепити і сімейні стосунки, дружбу та саможертовність, яка супроводжувати людей цієї професії та тих, хто поєднує з ними життя. Не буду псувати інтригу, але певні моменти змусять вас добряче поспівпереживати героям.
Раджу читати усім, а особливо тим, хто якось пов'язаний з медициною)

Кронін часто готує випробування своїм героям.
І читання супроводжується роздумами: а як би я повелася на його місці?

Головний герой роману - молодий лікар Ендрю Менсон. Читач знайомиться з ним, коли юнак приїздить у маленьке шотландське містечко і влаштовується помічником лікаря. Починається його кар'єрний шлях. Ендрю шукає свій шлях у медицині, поставивши під сумнів вивчене в університеті і прочитане у підручнику. Як казав колись один мій викладач: "заповідь 11 - сумнівайтеся".

Як важливо для людини знайти своє покликання, справу свого життя! Але не менш важливо добре робити свою роботу, навіть якщо вона - не ідеал, не мрія. Чи багато людей можуть сказати, що люблять свою роботу?

Як багато з тих, хто відповість ствердно, може сказати, що оплата його повністю задовольняє?
І чи кожен зміг би утриматися від спокуси отримувати більше за легшу роботу?
А якщо доведеться пожертвувати принципами?

Сюжет книжки зосереджений на медицині і торкається й соціальних питань: новітні технології лікування, вивчення виробничих хвороб.

Великий талант Кроніна у змалюванні психології героїв. Письменник дозволяє їм розкритися через вчинки, а не ззовні описує хто що відчуває.

Тут немає надзвичайних пригод, гостросюжетної оповіді. Життя звичайних людей, але описане так, що хочеться невідривно за ним стежити. Яке рішення він прийме? Як вона відреагує?

З досвіду читання цього автора можу сказати, що мене його персонажі, зокрема, головні герої, не залишають байдужою. Менсон у різні часи викликав повагу, співчуття, гордість, засудження, злість і ще багато інших почуттів.

"— Менсоне! Зараз ви такий зарозумілий, що аж нестерпний. Ви скоро добряче підете вгору"

Роман, який побачив світ у 1937 році і певним чином не втрачає актуальності й сьогодні.
Він про лікарську практику, життя, амбіції, відповідальність, моральну сторону успіху...

Цей роман доктор Кронін присвятив дружині й не дарма, адже в ньому він показав, що за впевненим, успішним та амбітним чоловіком зазвичай стоїть жінка, яка підтримує його, поважає його погляди і за потреби може наставити на шлях істинний.

В цій історії ми знайомимось з молодим та амбітним Ендрю Менсоном, який любить свій фах (він лікар). Він бажає не лише бути ефективним та розвиватись, але й змінити стару несправедливу систему, зламати її, щоб лікар намагався вилікувати, а не нажитися на мікстурах...

"Подумати, що кваліфікований лікар, у руках якого життя сотень людей, плутає підшлункову залозу із вилочковою, коли перша розташована в животі, а друга — у грудях — ба! це було щось приголомшливе!"

Але однією ідеєю ситий не будеш, а коли піддатися впливу Лондонської еліти, то й поготів почнеш дуже багато думати про гроші, статки, нові машини та те, скільки для цього треба прийняти клієнтів (бо вони не стільки пацієнти, скільки грошовиті іпохондрики), а не про добробут пацієнтів, які не принесуть великих статків..

Так Ендрю опиняється перед вибором: егоїстичні бажання та жага до збагачення чи лікарська етика та духовне вдоволення собою. Не останню роль в цьому виборі відіграє його дружина. Для мене вона фантастично терпляча, розумна та сильна жінка, яка попри порядки того часу могла сміливо говорити зі своїм чоловіком, іронізувати над ним і навіть сварити.

Я у захваті від стилю автора, він майстерно поєднує описи з діалогами та емоційними рефлексіями героїв, він так смачно пише, що перед очима живо постають шахтарські містечка з простими працьовитими людьми та найелітніші лондонські заклади зі справжніми аристократами.

Цю книгу не хочеться читати поспішаючи, її хочеться смакувати, відчувати разом з героями, переживати за них, проживати з ними частину життя...

Щиро раджу познайомитись з автором та цією книгою, бо зі мною сталась книга ✨️