Нові відгуки

Ледве дочитала цю книгу, таку відразу у мене викликав головний герой Дейвід Морей. Події в книзі відбуваються в 2х часових лініях. Події відбуваються на початку 20го століття та повоєнні часи. Молодий амбітний розумний сирота випускник медик знайомиться з молодою дівчиною, яка вже заручена. Вже за дві зустрічі вони розуміють, що кохають одне одного, Мері кидає нареченого, що зумовлює труднощі для її сім’ї. Дейвід робить їй пропозицію, обіцяє безхмарне майбутнє і «зриває її квітку» на покривалі у вересовому полі. Він захворів і з метою лікування вирушає на 2 місяці на роботу на круїзному лайнері у ролі корабельного медика. Мері дуже його чекає, пише йому листи, і її молодший брат Віллі також. На кораблі Морей знайомиться із заможною сім’єю фармацевтів, які мають привабливу норовисту доньку. Тісно спілкуються, зближуються і Дейвід поступово забуває Мері. Дарують йому золотого годинника, а він у відповідь: «це саме те, чого я хотів, чого потребував». Сім’я Голбруків робить йому пропозицію високооплачуваної роботи та входження в їхню родину зятем. Він не довго сумнівався і погодився. Звісно такі дії головного героя налаштовують читача проти нього. Та я думала підійду по-філософськи, у багатьох у молодості постає вибір, про який тоді згадуємо все життя і роздумуємо чи правильно ти зробив. І цікаво стало, що нам представлений не головний персонаж, яким ми захоплюємось протягом книги, а звичайна людина, яка помиляється і має недоліки, тож це було незвично. Та подальші дії Дейвіда Морея в сьогоденні показують його як егоїстичного, слабкого, прагнучого будь-що уникнути проблем і труднощів. Дуже не приємно було читати про його роздуми, як він виправдовував власні вчинки. Доросла зріла людина. Процитую кілька його міркувань: дівчина побігла на автобус – реакція «покинула телефонну трубку, а у нього склалося прикре враження, що ним знехтували», вдруге пообіцяв дівчині з одруженням і втиху кидає – «вона молода, якось оговтається, горе не може тривати вічно, час – великий лікар». А що це за дівчина, то взагалі вибух мозку, реакція її дядька взагалі дивна. З приємного автор дуже гарно описував страви, аж слинки текли. А загалом ледве дочитала книгу, хоч вона й не величка.

Це глибоко моральний роман, у центрі якого стоїть неоднозначний герой Морей. Колишній лікар, який зрадив своє покликання. Історія про егоїзм і нездатність до справжнього кохання, в центрі якої — герой, що живе винятково для себе. Навіть коли його дії зумовлені шляхетними мотивами, він не може вирватися з полону внутрішніх сумнівів та невпевненості. Морей, зацькований власними вадами, намагається знайти себе між цими крайнощами. Зрештою, він незмінно обирає той шлях, який обіцяє особисту вигоду та мінімум зусиль.

Класика ромкому, просто чудово

Ця книжка — як подих холодного гірського повітря: свіжа, гостра і пронизлива. Кронін створив епічну соціальну драму про шахтарське містечко, де бідність, несправедливість і людська гідність переплітаються в кожному діалозі. Це історія про Даніела, хлопця, що виривається з темряви копальні, аби боротись за світло — не тільки для себе, а й для свого народу. Герої тут живі й болючі: ніхто не ідеалізований, усі з плоті, кісток і вибору. Особливо вражає, як автор показує різні боки одного конфлікту — це не просто «робітники проти буржуїв», це люди з прагненнями, страхами, честю і падіннями. Книга змусила мене задуматися про справедливість, ціну успіху і те, що навіть зорі, можливо, бачать більше, ніж здається. Раджу всім, хто не боїться сильних історій, які залишають слід. Не просто читати — прожити.

У збірці «Леді з гвоздиками. Жінка землі» він створює два образи жінок, які проходять через випробування, зберігаючи або навіть знаходячи свою гідність і силу. На відміну від «Юдиного дерева», де головний герой позбавлений моральних орієнтирів, а історія побудована навколо людської слабкості та егоїзму, тут ми зустрічаємо персонажів, які навпаки, є прикладом чесності, відданості та здатності до змін. Кетрін, Кріс і Ненсі — герої, які попри всі життєві труднощі залишаються вірними своїм принципам і не втрачають людяності. Особливо цікавим є образ Ненсі. Спочатку вона виглядає егоїстичною та жорсткою, її характер ніби сформований суворими обставинами життя. Однак з розвитком сюжету ми спостерігаємо її переродження. Вона проходить складний шлях від байдужості та внутрішньої порожнечі до справжньої людяності, знаходячи в собі здатність співчувати, любити й бачити світ не лише через призму власних потреб. Це перетворення виглядає природним і глибоким, а Кронін показує, що навіть найбільш зачерствілі серця можуть змінитися під впливом правильних людей та обставин. «Жінка землі» — зовсім інша за настроєм, але не менш прониклива повість. Це історія про жінку, яка змушена боротися за своє місце під сонцем буквально: фізично, морально, емоційно. Її сила – у зв’язку із землею, з природою, що стає для неї і прокляттям, і порятунком. Що мені сподобалося в цій книзі – це Кронінова здатність передати внутрішній світ героїнь, зробити їх живими, справжніми, змусити співпереживати. Його мова проста, але водночас емоційно насичена, а сюжетні лінії, хоч і без гучних несподіванок, тримають увагу. Обидві історії – це не просто драми про нелегку жіночу долю, а скоріше роздуми про моральну силу, відданість і здатність людини не втрачати гідність навіть у найважчих ситуаціях. Якщо вам подобаються книги про життєві виклики, сильних жінок та справжні почуття – «Леді з гвоздиками. Жінка землі» точно варта уваги.

🥇Перша прочитана книга у новому році і одразу топ-2025. Інакше й бути не може, бо це Кронін, майстер психологічної прози. 💰Цього разу автор оповідає історію вже не молодого лікаря, Дейвіда Морея, який міг бути успішним в кар'єрі і мати чудову родину. Тільки цей пан, ще в юності, зробив ставку на великі гроші, а не довірився поклику серця. Нині ж, тішачись своїми статками та нудьгуючи на віллі у Швейцарії, він озирається на своє минуле і хоче виправити власні помилки. Та чи можуть тридцять срібняків відкупити власну совість? 💰У перших двох частинах книги герою хотілося співпереживати, якось зрозуміти його вчинки, можливо знайти хоч якесь виправдання, але в третій частині вилізла вся його суть. Шкода жінок, які трапилися на шляху Морея, жодна з них не заслуговувала на таке "щастя". Чудовий твір, який не лишає байдужим! Хочу і буду читати ще цього автора і дуже вдячна видавництву, що видаєте і перекладаєте все більше і більше його творів. От тільки до даного перекладу маю запитання: Чому прізвище героя то Морей, то Морі? Невже знову халтурили з перекладом?

🥇Перша прочитана книга у новому році і одразу топ-2025. Інакше й бути не може, бо це Кронін, майстер психологічної прози. 💰Цього разу автор оповідає історію вже не молодого лікаря, Дейвіда Морея, який міг бути успішним в кар'єрі і мати чудову родину. Тільки цей пан, ще в юності, зробив ставку на великі гроші, а не довірився поклику серця. Нині ж, тішачись своїми статками та нудьгуючи на віллі у Швейцарії, він озирається на своє минуле і хоче виправити власні помилки. Та чи можуть тридцять срібняків відкупити власну совість? 💰У перших двох частинах книги герою хотілося співпереживати, якось зрозуміти його вчинки, можливо знайти хоч якесь виправдання, але в третій частині вилізла вся його суть. Шкода жінок, які трапилися на шляху Морея, жодна з них не заслуговувала на таке "щастя". Чудовий твір, який не лишає байдужим! Хочу і буду читати ще цього автора і дуже вдячна видавництву, що видаєте і перекладаєте все більше і більше його творів. От тільки до даного перекладу маю кілька запитань: 1) чому прізвище героя то Морей, то Морі? 2) що за страва така "сідло оленини з гарніром"? 3) хосен? Цікаво хтось знає значення цього слова не ґуґлячи?

«Він був геній ухиляння від відповідальності, проблем, прикрих питань…». Краще й не можливо, напевно, описати головного героя. Цей чудовий роман став для мене першим знайомством із творчістю А.Кроніна і дуже вдалим. Щось схоже було для мене в цій книзі з «Кирпатим Мефістофелем» Винниченка або «Містом» Підмогильного. Мабуть, ці твори поєднує типаж головного героя в якійсь мірі - вони всі для мене максимально негативні персонажі. Тут, Дейвід Моррей - самозакохана, честолюбива, слабка натура, що піддається маніпуляціям, яку легко переконати та спокусити. В молоді роки він легко піддався одному з спокус красивого життя та зрадив не тільки своїй карʼєрі, а й коханню. Через багато років, він вирішив, що все було помилкою і треба якось спокутувати провину. Годинами можна говорити про риси та характер персонажів, бо всі вони тут «живі», не ідеальні, справжні, зі своїми вадами та недоліками, красою та щирістю, переконаннями та вірою. Однозначно буду читати інші твори Кроніна і рекомендую читати вам також - ідеальна книга для книжкових клубів.